Dónbeenì páaníi fĩnle vũahṹ Oroomusa 11

Le Dónbeenì yí pã́ a Isirayɛɛle nìpomu bìo

1 Àwa, le ĩ tùa mia: Le Dónbeenì pã́ a *Isirayɛɛle nìpomu le? Ɓùeé dɛ́! Lé bìo á ĩnɛ́n mún lé ɓa nì-kéní, á lé o *Abarahaamu mɔ̀nmàníi. Ĩ ló a Bɛ̃nzamɛɛ nùwã ɓàn zĩ-ɲúhṹ yi. 2 Le Dónbeenì nìpomu na le fèra hueekaa á le yí pã́. Mi bĩní leéka le Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní na kà bìo, hĩ̀a ó o ɲi-cúa fɛɛro *Elii mà nɔn le Dónbeenì yi ká a sĩi yí wan o Isirayɛɛle nìpomu bìo na ɓa wó yi. O le: 3 «Ɲúhṹso, ũ ɲi-cúa fɛɛrowà á ɓa ɓó. Ũ muinì yɛɛníi lùa á ɓa fù. Lé ĩnɛ́n ĩ dòn ká, á ĩnɛ́n ɓa mún wi ɓa ɓúe.»* 4 Á bìo kà lé bìo le Dónbeenì bìa nɔn wo yi: «Ɓa báawa muaaseé hèɲun á ĩ ká lè ĩten. Bán yí ɓúrá le dofĩ́ní na ɓa le Baale yahó á yí ɓùaanía le.»† 5 Mu mún ka kà síi ho zuia. Le Dónbeenì sãamu bìo yi, á ɓa sɔ̃́n-kéní lé bìa le léra. 6 Lé le sãamu bìo yi á le hueekaaráa ɓa, ká yínɔń bìo ɓa wó bìo yi. Ká bṹn mía se le sãamu wã́a yínɔń sãamu.

7 Lée webio á mu wee zéení? Mu wee zéení le bìo ó o Isirayɛɛle nìpomu lá wee cà á ɓa yí yú. Bìa le Dónbeenì hueekaa lé bìa yú mu. Ká bìa ká bán yiwa wã́a tunka. 8 Mu bon, bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi:

«Le Dónbeenì wó á ɓa hácíira mía.

Le wó á hàrí lòn zuia

à ɓa yí dà máa mi,

á yí dà máa ɲí bìo.»‡

9 O *Daviide mún bía bìo kà:

«Le ɓa bè-dínii wé lòn dádá,

lòn kɔ̃hṹ na ɓa à tè yi,

à bìo ko làa ba à sá ɓa yi.

10 Le ɓa wé ɓa muiiwà,

à yí bĩní yí mi dɛ̀ɛ.

Ɲì le lònbee ɓa ɲúná yi.»§

11 Àwa, le ĩ tùa mia: Mi wee leéka le lé ɓa *zúifùwa lùwá á mu vóráa le? Ɓùeé dɛ́! Ɛ̀ɛ ká lé ɓa wékheró pànká yi á hã sìíwà na ká nùpua bò yi feraráa. Á bṹn lé bìo dó le yandee ɓa zúifùwa mu yi. 12 Ɓa wékheró wó á ho dĩ́míɲá nùpua yú mu bè-tentewà le Dónbeenì bìo dã́ní yi. Á bìo ɓa khon ho kã̀níló yi wó á bìa yínɔń ɓa zúifùwa yú mu bè-tentewà le Dónbeenì bìo dã́ní yi. Bṹn wee zéení le ká ɓarɛ́n zúifùwa hĩ́a tà ho kã̀níló bìo, á mu bè-tentewà mu á à wíoka à dé wán.

Le vĩ̀ndɛ̀ɛ na ló míten làa dìo ɓa fá bìo

13 Hã laà na kà wán, á minɛ́n na yínɔń ɓa *zúifùwa lé mia á ĩ wee bíoráa. Ĩ lé o Yeesu tonkaro bìa yínɔń ɓa zúifùwa cɔ̃́n, á ĩ sĩi wan ho tonló mu bìo yi. 14 Ĩ wi à mu yandee zo wàn sìí nùpua na lé ɓa zúifùwa à kã̀nínáa ɓa nì-dòndáa. 15 Mu bon, bìo le Dónbeenì ɲàana ɓa bã́nía, á bṹn wó á ho dĩ́míɲása làa de bĩnía sĩ. Àwa, ká le Dónbeenì bĩnía tà ɓa bìo, á bṹn so máa kɛń lè ɓa húrun vèera le? 16 Ká ho dĩ́nló bè-yáa bìo sã̀ le Dónbeenì yi, se hìa ká ɓúenɓúen bìo mún sã̀ le yi.* Ká le vĩ̀ndɛ̀ɛ naní bìo sã̀ le Dónbeenì yi, se le ɓàn lakara bìo mún sã̀ le yi. 17 O *Isirayɛɛle nìpomu ka lòn oliivewa vĩ̀ndɛ̀ɛ na fá, á ɓa kúiora lakara ɓúi. Ũnɛ́n na yínɔń o zúifù ka lòn oliivewa vĩ̀ndɛ̀ɛ na ló míten lakahó á ɓa sɛ́ra ɓueé cɛɛ́ra hã oliivewa vĩ̀ndɛ̀ɛ na fá yi, á ho lakahó mu bò yi wee yíráa dén yuaamu. 18 Lé bṹn nɔn á fo yí ko à ũ yòoní ũten, à zùań bìa ka lòn lakara na ɓa kúiora yi. Fo ò yòoní ũten le we? Yínɔń ũnɛ́n nɔn á hã naní yìo wi luaráa, hã naní lé hĩ̀a nɔn á ũnɛ́n yìo wi lua.

19 Ɲún-sĩ fo dà à bío: Hã lakara mu kúiora bèra a na à ĩnɛ́n dàń cɛɛ́. 20 Mu bon, ɓa ka lòn lakara na kúiora, lé bìo ɓa yí dó mí sĩa le Dónbeenì yi. Ũnɛ́n ɓa ɓɛ̀n cɛɛ́ra, lé bìo ũ dó ũ sĩi le Dónbeenì yi. Ɛ̀ɛ ká ũ màhã́ pa ũten bìo, yí yòoní ũten mu bìo yi. 21 Mu bon, ká le Dónbeenì hĩ́a wee kúio le vĩ̀ndɛ̀ɛ na fá lakara, se le mún dà à wé mu ɓàn síi lè ũnɛ́n. 22 Àwa, loń: Le Dónbeenì wee wé mu tentemu lè ɓa nùpua, á le mún ɲii. Le ɲii bìa yí máa bè le Dónbeenì mu bíonì yi wán, ká ũnɛ́n á le è wé lè mí tentemu ká fo tà bò mu wɔ̃hṹ. Ká bṹn mía á ũnɛ́n á le mún ǹ sɛ́n lòn lakahó. 23 Ká ɓa zúifùwa khíi bĩnía tà dó mí sĩa le Dónbeenì yi, á le è bĩní ì cɛɛ́ ɓa hen na ɓa fù wi yi lè ho yahó, mu wéró pànká wi le cɔ̃́n. 24 Mu bon, ũnɛ́n wón sìí binbirì ka lòn vĩ̀ndɛ̀ɛ na ló míten ɓàn lakahó. Fo sɛ́ra á ɓueé cɛɛ́ra le vĩ̀ndɛ̀ɛ na fá yi, ká hón yínɔń ũ sìí. Ɓa zúifùwa bán lá lé le vĩ̀ndɛ̀ɛ na fá ɓàn lakara. Á ɓa bĩní cɛɛ́ró le vĩ̀ndɛ̀ɛ na ɓa ló yi á lònbee máa kɛń le Dónbeenì cɔ̃́n.

O Isirayɛɛle nìpomu kã̀níló bìo

25 Wàn zàwa lè wàn hĩ́nni, bìo le Dónbeenì le mí ì wé na sà yi á ĩ zéení làa mia, bèra a na à mi yí wé miten lè mu bè-zũńminì ɓànsowà: O *Isirayɛɛle nìpomu sɔ̃́n-kéní á à dĩ̀n máa zũń bìo ɓúi yara, fúaa ká hã sìí-viò nùpua na le Dónbeenì hueekaa ɓúenɓúen yú ho kã̀níló vó. 26 Bṹn mɔ́n ó o Isirayɛɛle nìpomu màhã́ à kã̀ní, làa bìo mu túararáa le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi:

«O kã̀nílo á à lé ho Sion lóhó yi.

O *Zakoobu zĩ-ɲúhṹ nùpua

pĩ́ló làa de á le è khíní yi.

27 Dén lé le páaníi na á ĩnɛ́n Dónbeenì

á à bè làa ba ká ĩ sɛ́ra ɓa bè-kora día.»†

28 Bìo ɓa zúifùwa pã́ le bín-tente bìo, á ɓa wó le Dónbeenì zúkúsa, lé bṹn bìo yi á minɛ́n yúráa ho kã̀níló. Ká bìa le Dónbeenì hueekaa wó lè mí nìpomu, á le wa ɓàn maáwà bìo yi. 29 Mu bon, le Dónbeenì hĩ́a hɔ̃n bìo, à le máa bĩní fé mu. Le hĩ́a von nùpue na, à le máa bĩní pĩ́ ɓànso. 30 Bìo mi yánkaa yí bò le Dónbeenì bíonì yi, á hã laà na kà wán á le Dónbeenì wó le hii làa mia ɓa *zúifùwa pĩ́ló làa de bìo yi. 31 Lé làa bṹn á ɓarɛ́n mún yí bò le Dónbeenì bíonì yi hã laà na kà wán, bèra a na à bìo le Dónbeenì zũńnanáa minɛ́n màkárí, à le mún zũń ɓarɛ́n màkárí làa bṹn bìo. 32 Mu bon, le Dónbeenì día á ɓa nùpua ɓúenɓúen wee pĩ́ le bíonì bìo, à le bè yi bĩní zũńnáa ɓa ɓúenɓúen màkárí.

Le Dónbeenì dà po mu bìo ɓúenɓúen

33 Éee! Le Dónbeenì bìo ɓúenɓúen ɓɛ̀ntĩ́n ɲii sú. Le bè-zũńminì lè le bìo zũńló á ɲii yí zũ. Bìo le le mí ì wé á nùpue yí dà máa zũń. Á mu wéró yara á nùpue mún yí dà máa zũń. Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi:

34 «Lée wée dà à zũń o Ɲúhṹso yilera?

Lée wée dà le zéeníi á à na a yi?

35 Á lée wée dà mu bìo á à hã làa wo

ò o bè yi hãnáa ɓànso?»‡

36 Lé bìo mu bìo ɓúenɓúen wee lé o cɔ̃́n. Lé orɛ́n pànká yi á mu ɓúenɓúen wiráa, á bìo sã̀ a yi. Le ho cùkú bìo sĩ̀ a yi fɛ́ɛɛ. *Amiina!

* 11:3 Mi loń Bá-zàwa nín-yání vũahṹ (1 Rois) 19.10, 14 † 11:4 Mi loń Bá-zàwa nín-yání vũahṹ (1 Rois) 19.18 ‡ 11:8 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 29.3; Ezayii vũahṹ 6.10 § 11:10 Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 69.23-24 * 11:16 Mi loń Miló vũahṹ (Nombres) 15.19-21 † 11:27 Mi loń Ezayii vũahṹ 59.20-21 ‡ 11:35 Mi loń Ezayii vũahṹ 40.13; Zoobu vũahṹ 41.3