19
Yoabu zↄakaa Davidizi
Sↄ̃ kɛ̃̀ kígu, à dɛ̀dɛ gɛ̃̀ kpɛ́ pↄ́ kú bↄlɛpi musuu, ↄ̃ à ↄ́ↄlↄ̀ we. Gↄↄ pↄ́ àlɛ dɛdɛ we à mɛ̀: Ma nɛ́ Abisaloũ! Ma nɛ́ Abisaloũ! Ma gaa n gɛ̃ɛ ũ sã̀ↄ yãa! Abisaloũ ma nɛ́! Ma nɛ́! Wa ò Yoabuɛ: Kí lɛ́ ↄ́ↄlↄ àlɛ wɛ̃nakɛ Abisaloũ yã́ musu. Gↄↄ bee zĩgↄ̃ↄ zĩblepↄnakɛa lì wɛ̃nakɛa ũ, asa aa mà wà mɛ̀, kí nↄ̀sɛ ↄ̃̀ↄkpà a nɛ́ yã́ musuɛ. Gↄↄ bee zĩgↄ̃ↄ gɛ̃̀ wɛ̃́lɛu sↄↄsↄↄ lán gbɛ̃́ pↄ́ bàalɛ̀ zĩlau, wí ń kṹↄwaɛ. Kí pↄkù a oaa, àlɛ búbuapɛ, àlɛ mɛ: Ma nɛ́ Abisaloũ! Abisaloũ ma nɛ́! Ma nɛ́!
Ɔ̃ Yoabu gɛ̀ kí lè kpɛ́u à mɛ̀: N widà n gbɛ̃́ↄwa gbã. Aa n bↄ gbã ń n nɛgↄ̃ɛↄ ń n nɛnↄɛↄ ń n naↄ ń n nↄ pↄ́ ni mɛ́sɛdilɛnɛ́oↄ. N zangudeↄ ↄ̃ ń yeńzi, ↄ̃ ń za n yenzideↄgu. Ń ↄ̀lↄwɛ̃ɛ gbã, wápiↄ n zĩgↄ̃ dↄaanaↄ ń wá gbɛ̃́ↄ wá dɛnɛ pↄe ũo. Má è sa, tó Abisaloũ ku gbã, mɛ́ wápiↄ wa gaga píi, bee mɛ́ a kɛnɛ na. Fɛlɛ bↄ sa. Gɛ ǹ n gbɛ̃́ↄ gba sↄ̃. Má sìnɛ ń Diio, tó ni gɛo, an gbɛ̃e a innↄ la gwã́ao. Bee a kɛnɛ vãi, aↄ dɛ vãi pↄ́ n le za n ɛ̀waasogↄↄ e gbãa. Ɔ̃ kí fɛ̀lɛ gɛ̀ zↄ̃̀lɛ bĩ́ibↄlɛu. Kɛ́ wa ò gbɛ̃́ↄnɛ kí zↄ̃lɛa bↄlɛu, ↄ̃ aa mↄ̀ sĩ̀ aà aɛ ḿpii.
Davidi gbɛsia
Isailiↄ bàalɛ̀, baade tà a bɛ. 10 Isaili buiↄ guu píi gbɛ̃́ↄ lɛ́ lɛkpaakɛ kↄ̃tɛ̃ɛ aa mɛ̀: Kí wá sí wá ibɛɛↄwa, à wá bↄ́ Filitɛ̃ↄ ↄzĩ, ↄ̃ à bàalɛ̀ bↄ̀ wá bùsuu Abisaloũ yã́i. 11 Wa Abisaloũ kpà kpalau, ↄ̃ à gà zĩlau. Bↄ́ álɛ dã́ ń kía gbɛsiaoi?
12 Kí Davidi gbɛ̃́ↄ zĩ̀ sa'ona Zadoki ń sa'ona Abiataaowa à mɛ̀: Yã́ pↄ́ Isailiↄ lɛ́ o píi gɛ̃̀ ma swã́u za ma kúkĩi la. Yã́ɛ bee gbɛa Yuda gbɛ̃zↄ̃ↄↄwa ǹ mɛ: Bↄ́yãi a gbɛzãkpà ń ma gbɛsia yã́oi? 13 Ma gbɛ̃́ↄ, ma daɛↄn á ũ, wá au doũɛ. Bↄ́yãi a gbɛzãkpà ń ma gbɛsiaoi? 14 O Amasaɛ ma daɛn aà ũ, wá au doũɛ. Tó mi to à gↄ̃̀ ma zĩgↄ̃ↄ dↄaana ũ Yoabu gbɛu za gbão, Lua yãpãsĩkɛmɛɛ bɛ̃̀ɛbɛ̃ɛ. 15 Aà yã́ Yudaↄ sↄ̃ blè, an lɛ́ kɛ̀ doũ, ↄ̃ aa lɛ́kpãsãkɛ̀ɛ̀ aa mɛ̀: Su ń n gbɛ̃́ↄ píi.
16 Kí lɛ́ su, à kà Yuudɛ̃i, ↄ̃ Yudaↄ gɛ̀ daiaàlɛ Giligali aa buaaànↄ swapiwa. 17 Gela nɛ́ Simɛi,* Bɛ̃yãmɛɛ bui pↄ́ kú Bauliũ wã̀ à gɛ̀ dai kí Davidilɛ ń Yudaↄ. 18 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kuaànↄ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo. Saulu bɛ ziia Ziba gɛ̀ lↄ ń a nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn gɛ̃oↄ ń a zĩkɛna gbɛ̃ↄn baoↄ. Aa sì Yuudɛ̃u kí ãa, 19 kɛ́ wa e wà bua ń kípi bɛdeↄ, wi e yã́ pↄ́ a ka kígu kɛ yã́i. Ɔ̃ Gela nɛ́ Simɛi wùlɛ kí aɛ e àↄ gɛ́ buai Yuudɛ̃wa. 20 A òɛ̀: Ma dii, ńsu ǹ ma tàae yãdao. Ńsu to yãvãi pↄ́ mapi n zↄ̀blena má kɛ̀nɛ gↄↄ pↄ́ n bↄ Yelusalɛũ dↄnguo. Ma dii kía, ńsu ǹyↄ̃ yã́pi kũa n sↄ̃ guuo. 21 Mapi n zↄ̀blena, má dↄ̃ kɛ́ ma duunakɛ̀. Yosɛfu buiↄ guu píi, mámɛ ma dↄaa ma mↄ dainlɛ gbã ma dii kí. 22 Ɔ̃ Zeluia nɛ́ Abisai mɛ̀: Simɛi kía pↄ́ Dii kpà kàɛ. I ka wà aà dɛo lé? 23 Ɔ̃ Davidi mɛ̀: Zeluia nɛ́ↄ, bↄ́mɛ wá daaai? Á ye zɛzↄ̃mɛɛ gbã yã̀? Wá gbɛ̃e dɛ Isaili bùsuu gbão, asa má dↄ̃ gbã kɛ́ má dɛ Isailiↄ kía ũ. 24 Ɔ̃ kí ò Simɛiɛ: Ńyↄ̃ gao. Ɔ̃ kí lɛgbɛ̃̀ɛ̀.
25 Saulu tↄũna Mɛfibosɛ gɛ̀ dai kílɛ. Za gↄↄ pↄ́ kí bↄ̀ wɛ̃́lɛu e gↄↄ pↄ́ à sù aafia, Mɛfibosɛ i a gbá pípio, i a lɛkãna kɛkɛo, i a pↄ́ↄpio. 26 Kɛ́ à bↄ̀ Yelusalɛũ à mↄ̀ dà kílɛ màa, ↄ̃ kí aà là à mɛ̀: Mɛfibosɛ, bↄ́yãi ni gɛmanↄo ni? 27 A wèwà à mɛ̀: Ma dii kí, ma zĩkɛna mɛ́ ↄ̃nↄkɛ̀mɛɛ. Má òɛ̀ aà káoyemɛɛ ma zàa'ĩnaɛ mà dikpɛ mà gɛnnↄ, asa ɛɛn ma ũ. 28 Ma dii kí, ↄ̃ à gɛ̀ mapi n zↄ̀blena ↄ̃̀ↄkpà n kĩ́i. Ma dii kí dɛ lán Lua malaikaewaɛ. Kɛ lá à kɛ̀nɛ maawa. 29 Ma dii kí, a dɛ yãa ǹ ma de bɛdeↄ dɛdɛ ḿpiiɛ, ↄ̃ n mapi n zↄ̀blena baa dàa ń n blɛblenaↄ. Má zɛvĩ mà wiilɛnzi lↄo. 30 Ɔ̃ kí òɛ̀: Yã́ kpele ńyↄ̃ o lↄi? Má dìlɛ mpi ń Zibao, à tↄↄlɛ kpaalɛkↄ̃ɛɛ. 31 Ɔ̃ Mɛfibosɛ ò kíɛ: Ma dii kí, lá n su bɛ aafia, aà sɛ píi.
32 Galada bùsu gbɛ̃́ Baazilai§ bↄ̀ Logɛliũ à gɛ̀ zɛi kíɛ e Yuudɛ̃ baale. 33 Baazilai zikũ̀ maamaaɛ, à kà wɛ̃̀ basiiↄ̃. À kí yàaekɛ̀ gↄↄ pↄ́ a ku Maanaiũ, asa ↄde sà gbãngbooɛ. 34 Ɔ̃ kí òɛ̀: Buamanↄ, mí n gwa ma bɛ Yelusalɛũ. 35 Baazilai wèwà à mɛ̀: Ma wɛ̃ni i gↄ̃ bíla kɛ́ mà tannↄ Yelusalɛũo. 36 Ma ka wɛ̃̀ basiiↄ̃ kↄ̀. Má pↄmaa ń pↄvãio dↄ̃kↄ̃ɛ lↄe? Mapi n zↄ̀blena mi blɛ pↄ́ má ble ge í pↄ́ má mi na mae? Má gↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀sinaↄ lↄↄ ma lↄe? Ma dii kí, má aso kã́fĩnɛɛ. 37 Mapi n zↄ̀blena má buannↄ Yuudɛ̃wa, mí zɛnɛ kãinnↄ we. Àkɛa ń ye ǹ fĩabomɛɛ màai? 38 Mapi n zↄ̀blena, to mà ɛa ta ma bɛ wɛ̃́lɛu, kɛ́ másu ga ma de ń ma da miao zã̀o yã́i. Ma nɛ n zↄ̀blena Kimaũ gwa kɛ. Ma dii kí, to aà buannↄ. Kɛɛ̀ lá à kɛ̀nɛ maawa. 39 Ɔ̃ kí mɛ̀: Kimaũ a buamanↄɛ. Má yã́ pↄ́ kɛ̀nɛ maa kɛɛ̀, mɛ́ yã́ pↄ́ ń gbɛ̀aa píi má kɛnɛ.
40 Gbɛ̃́pii bùa Yuudɛ̃wa, ↄ̃ kí bùa. Kí lɛpɛ̀ Baazilaiwa à samaa'òɛ̀, ↄ̃ Baazilai ɛ̀a tà bɛ. 41 Kɛ́ kí bùa à gɛ̀ Giligali, Kimaũ bùaaànↄ.
Yuda zĩgↄ̃ↄ píi ń Isaili zĩgↄ̃ kĩniↄ bùa ń kípio. 42 Ɔ̃ Isaili bui píi mↄ̀ kí lè, aa òɛ̀: Àkɛa wá gbɛ̃́ Yudaↄ bùaánↄ kpã́i, mpi ń n bɛdeↄ ń n gbɛ̃́ↄ píii? 43 Ɔ̃ Yudaↄ a zãsìmá aa mɛ̀: Kɛ́ kí dɛ wá daɛ ũ yã́iɛ. Bↄ́yãi yã́ bee kɛ̀ɛ́ ĩ́ii? Wi kí kũ̀sũa bleo, wi aà pↄe si wá pↄ́ ũo. 44 Ɔ̃ Isailiↄ ò Yudaↄnɛ: Lá wá bui lɛɛ kwiɛ, wá ↄ kú ń kí Davidio dɛ á pↄ́a. Bↄ́yãi a wá dílɛ yãfũnnↄi? Wámɛ wa kí gbɛsia yã'ò káauo lò? Ãma Yudaↄ yã́zãsia Isailiↄwa dɛ ń pↄ́a.
* 19:17 2Sam 16.5-13 19:25 2Sam 9.1-13 19:28 2Sam 16.1-4 § 19:32 2Sam 17.27-29