15
Fɛpìèfɛ̀ fɛ̀ɛ̀ feti
(Wéntɛ́ Mɑtie 18:12-14)
1 Bɛdɑ̀mpóòcɔutíbɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ tɔbɛ̀ bɛ̀ do tú bɛ̀ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní Yesu borɛ̀ kɛ bo keè o nɑ́ɑǹtì.
2 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ mbɛmɑ́ɑ̀ kɛ tú: Onìtì yie nyie nkɛ cɔutɛ́ mufòmmu yɛimu yɛmbɛ̀ kɛ bɛ̀ wɛ̃ńnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yo.
3 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bɛ́innɛ̀ dinɑ́ɑǹhɑ̃ntírì kɛ dɔ̀:
4 Di miɛkɛ we mbo mmɔkɛ ipe tɛkɔ̀ùtɛ̀ (100) kɛ̀ fɛ̀mɑ́ɑ̀ feti kòo bɑ́ɑ́ yóu sipísìwɛi nɛ̀ iwɛi ìì kpɑɑ́ kɛ́kɔtɛ fɛ wɑmmù?
5 Kòo fɛ̀ yɑ̀ o yɛ̀mmɛ̀ bɑ́ɑ́ nɑrikɛ kòo fɛ̀ buútɛ̀,
6 ò fɛ̀ kònnɛ̀ dìì mɔ̀nnì ò bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ o kɔbɛ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ní kɛ̀ ti nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì, n yɑ̀mu m pìèfɛ̀ fɛ̀ɛ̀ do fetɑɑ̀?
7 N di nɑ́ɑ́mmu diwɛ̀ì yó mbo mɛɛ̀ botí kɛĩ́nkɛ̀ onitiyɛiwe omɑ́ɑ̀ bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì o yɛi nkɛ cèètɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ pɛ̃ɛ̃tɛ́ sipísìwɛi nɛ̀ bɛ̀wɛi bɛ̀ɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ dò mbɛ̀ wetí kɛ̀ dɛ̀ í bɛ̀ bèkú mɛceetimɛ̀.
Fɛdífɛ̀ fɛ̀ɛ̀ feti
8 Kòo nitipòkù mɔù mɔ̀kɛ mɛdítíbii ntɛpíítɛ̀, kɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ feti, ò í cɔ́u nfìtírɛ̀ kɛ kɑ̀ɑ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ wɑmmú weti weti kɛ yɑ̀ɑ̀ mɛ̀ yɑ̀nɑ̀ɑ̀?
9 Kòò mɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì ò bɑ́ɑ́ nɑ́kɛ́ o cɛ̃pɛɛtitɔbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ní kɛ̀ ti nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì, n yɑ̀mu n dífɛ̀ fɛ̀ɛ̀ do fetɑɑ̀?
10 N di nɑ́ɑ́mmu diwɛ̀ì yó mbo mɛɛ̀ botí Kuyie ntɔ̃rɛ̀ onitiyɛiwe omɑ́ɑ̀ bɑntɛ́ dìì mɔ̀nnì o yɛi nkɛ cèètɛ.
Dɛbirɛ dɛ̀ɛ̀ cɑ̀kɛ dɛ cicɛ kpɑ̀tì
11 Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Onìtì mɔù weè do mɔkɛ ibí ìdɛ́ì.
12 Kòo sɑ́m̀pɔ́ùu nɑ́kɛ́ bɛ cicɛ kɛ dɔ̀: N cicɛ n duɔ́ nhɑ yóó kú kɛ̀ n tiekɛ dɛ̀. Kɛ̀ bɛ cicɛɛ dɛ̀ mbɛ̀ totɛ́.
13 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yĩ yɛwe sɑ́m̀pɔ́ kòo sɑ́m̀pɔ́ùu fítɛ́ o kpɛrɛ bɛ̀ ò duɔ́ ndɛ̀, kɛ́ítɛ́ nɛ̀ o díítí, kɛ́kɔtɛ dihɛì dɛ́tirì kɛ́nfòù ò dɔ́mɛ̀, kɛ́cɑkɛ o díítí imɔu.
14 O díítí dèè dìì mɔ̀nnì, kɛ̀ dikònnì diɛrìi tɑnní dɛ kó dihɛì, kòo mɔ́ntɛ́ ò bo di mù,
15 kɛ́wɑɑ́ mmutɔ̃mmú dihɛì yiɛ̀ mmɔù borɛ̀, kòo ò kũɔ̃ nho pɑku kòo ncɛ̃mmù o fɔ̃̀nkɛ̀.
16 Kòò níí ndɔ́ kɛ́di mufɔ̃̀nkɛ̀diì, òmɔù mɛ nyí mmù nhò duɔ́.
17 Kòo totíní o yɛ̀mmɛ̀ kɛ dɔ̀: N cicɛ kó bɛtɔ̃mbɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dimu kɛ́yĩɛ̃kɛ, kɛ̀ mí nnɛ́ kɔ̃nnɛ̀ diɛ ndikònnì.
18 M bo ítɛ́ kɛ́kò n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N cicɛ n yetɛ́nɛ̀mu Kuyie nkɛ dɑ yetɛ́nɛ̀.
19 N tɛ̃́nkɛ í mɑnnɛ̀ ɑ nni ntú ɑ birɛ, ɑ n dɔɔ̀ ɑ kóo tɔ̃ntì.
20 Kòo ítɛ́ kɛ́nkũnti o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀.
Ò ɑutóo dìì mɔ̀nnì kòo cicɛɛ ò yɑ̀ní kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ́ nkòo cokóo kóò ɔrí.
21 Kòo birɛɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N yetɛ́nɛ̀mu Kuyie nkɛ dɑ yetɛ́nɛ̀. N tɛ̃́nkɛ í mɑnnɛ̀ ɑ nni ntú ɑ birɛ.
22 Kòo cicɛ nɛ́ nɑ́kɛ́ bɛtɔ̃mbɛ̀ kɛ dɔ̀: Cokɛ́nɛ̀ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́túótɛ́ní diyɑɑ̀bòrì sɑ̀ɑ̀rì, kóò dɑ̀tínnɛ́, kóò ṹnnɛ́ mumɑ́mɑ́ɑ́, kóò ɑ̃nnɛ́ tinɛùtì.
23 Túótɛ́nɛ̀ní dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri kɛ́kuɔ kɛ̀ ti nyo nkɛ yɑ̃nku.
24 Kɛ yɛ̃́ m birɛ diɛ ndo kúmɛ̀mu kɛ yɑ̃̀ńtɛ́, dɛ̀ do fetimu kɛ̀ n dɛ̀ pɛ̀tɛ́. Mɛm̀mɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ ketɛ́ kɛ́nyɑ̃nku dibɑnni nɛ̀ diwɛ̀ì.
25 Kɛ sɔ̃́ nho kóò po bo kupɑku kɛ́nkũntiní kɛ́keè bɛ biemmɛ̀ kɛ ɑu.
26 Kòo yú otɔ̃ntì mɔù kɛ́bekɛ mùù dɔ̀ɔ̀ri.
27 Kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A nɑntɛ̀ tɛɛ̀ konní, kɑ̀ɑ cicɛ kùɔ dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri, kɛ yɛ̃́ wè tɛ̀ yɑ̀mɛ̀ nɛ̀ kukɔ̃ǹnɑɑtí.
28 Kɛ̀ Mpo miɛkɛɛ pɛikɛ kòo yetɛ́ mutɑrimù, kòo cicɛɛ yɛnní kɛ bo o bɑ́mmú kòo tɑ.
29 Kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɑ bonɛ̀ yɛbie yɛbie nkɛ pĩ́ nhɑ tɔ̃mmú, n yí yetɛ ɑ kpɛti mɑtì, ɑ mɛ nyí n duɔ́ mbɑ́ dɛbɔbirɛ, kɛ̀ m bo kuɔ mí nnɛ̀ n nɛ́pobɛ̀ kɛ̀ ti ɑ̃nnɛ́ dibɑnni.
30 A birɛ dɛ̀ɛ̀ tùótɛ́ ɑ kpɑ̀tì, kɛ kɔ̀tɛ kɛ dɔuti dɔutinɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ kɛ ti cɑ̀kɛ, kɛ̀ dɛ̀ konní kɑ̀ɑ nɛ́ dɛ nkùɔ dinɑɑdɑɑ̀ mɛkùɔ̀ nkpɛri.
31 Kòo cicɛɛ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: M birɛ mí nnɛ̀ fɔ̃́ ntíì bo sɑ̃́ɑ̃̀, kɛ̀ m mɔ̀kɛ dɛ̀ tú ɑ kpɛrɛ.
32 Ti do dò nkɛ́dɔɔ̀mu dibɑnni kɛ yɛ̃́ ɑ nɑntɛ̀ tiɛ ndo kúmɛ̀mu kɛ fòùtɛ, ò do fetimɛ̀mu kɛ̀ nh ò pɛ̀tɛ́.