7
Otɔù kó iwɑ́tìi kó tinɑ́ɑǹtì
(Wéntɛ́ Duku 6:37-38, 41-42)
1 Di bɑ́ mbekùnɛ̀ ditɔbɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ yie nkɛ̀ Kuyie mbɑ́ɑ́ di bekɛ́nɛ̀.
2 Kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó di bekɛ́nɛ̀mɛ̀ di bekɛ́nɛ̀ mɛ̀ɛ̀ botí nku bɛtɔbɛ̀, kɛ di fɔ́ɔ́ ndi dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ bɛtɔbɛ̀.
3 Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ wùó nkumúú kùù ɑ̃ ɑ kou nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ!
4 A bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ́kɛ́ ɑ kou kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n dɛitɛ kumúú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ, kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ.
5 Fɔ̃́ mmɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yiɛ̀, ketɛ́ kɛ́pɑ̃́ntɛ́ kumundɔú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́yɑ̀ ɑ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́dɛitɛ kumúú kùù ɑ̃ ɑ kou kɔfɛ miɛkɛ.
Di bɑ́ nduɔ̀ nKuyie nkpɛrɛ simɔɔ́
6 Dɛ̀ɛ̀ cɑ̃̀ɑ̃́ nkɛ tú Kuyie kpɛrɛ di bɑ́ ndɛ̀ duɔ̀ nsimɔɔ́, di mɛ mbɑ́ ndokoo di dɛ̀ì nyɛfɔ̃̀nkɛ̀ ììkɛ̀ yɛ̀ yɑ̀ɑ̀ bo mɛ nɑ̀ù kɛ́deè kɛ́wɛ̃ɛ̃tɛní di bíɛ́kɛ̀ kɛ́ di cɑ́ɑ́kɛ́.
Mɔɔnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ di pɑ̃
(Wéntɛ́ Duku 11:9-13)
7 Mɔɔnɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ yóó di pɑ̃mu. Wɑmmúnɛ̀ kɛ̀ di yóó pɛ́tɛ́mu, bentɛnɛ̀ dicɑ̀ù kɛ̀ bɛ̀ yóó di kpetɛ́mu.
8 Kɛ yɛ̃́ wèè mɔɔ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we mpɑ̃mɛ̀, wèè wɑmmú weè ɔ̃ɔ̃ pɛ́tɛ́, wèè bentɛ dicɑ̀ù bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ we nkpetɛ́.
9 Òmɔù bo di miɛkɛ wèè birɛ bo ò mɔɔ mudiì kòo dɛ̀ duɔ́ nditɑ̃́rɑ̀ɑ̀?
10 Yɑ́ɑ̀ kɛ̀ dɛ̀ ò mɔɔ tɛyĩǹtɛ̀ wèe dɛ̀ duɔ́ nfɛwɑ̀ɑ̀fɛ̀?
11 Díndi nɑ́kɛ bɛnitiyɛibɛ kɛ̀ di yɛ̃́ kɛ duɔ̀ ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ di bí dɛ̀ bo yĩ́mɛ di cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ kòò bɑ́ɑ́ duɔ́ ndɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɛ̀ nhò mɔɔ.
12 Ndɔɔrinɛ̀ bɛtɔbɛ̀ di dɔ́ bɛ̀ ndi dɔɔrimɛ̀. Mɔyiisi kó ikuɔ́ nɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ do nɑ̀kɛ́ tì mɛ nyɛ̃.
Icɛ ìdɛ́ì
(Wéntɛ́ Duku 13:23-24)
13 Tɑnnɛ̀ dibòrì dìì mɔpúrì. Dibòrì pɛ̃kùrì tu mukṹṹ nkpɛri ndi kɛ̀ di cɛ pɛ̃kɛ̀. Bɛsṹkùbɛ̀ ku ntũ.
14 Dibòrì dìì mɔpúrì diì tu mufòmmu kpɛri, kɛ̀ di cɛ mɔpúrì. Bɛnìtìbɛ̀ sɑ́m̀pɔ́ ku ntũ.
Mutie nɛ̀ mu bɛ
(Wéntɛ́ Mɑtie 12:33 nɛ̀ Duku 6:43-44)
15 Ndɑkɛnɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ bɛ kpɛ́í. Bɛ̀ ɔ̃ nkéríní di borɛ̀ kɛ yɔɔ̀ nkɛ dò nyipe nyi kɛ nɛ́ tú timuntũntì.
16 Di bo mbɛ̀ bɑnní nɛ̀ bɛ dɔɔ̀rìmɛ̀ miɛkɛ nkɛ. Bɛ̀ í tɔ̃ũ fínyĩ̀ kó yɛbɛ tisɑ̃mpotì ĩ́nkɛ̀ bɛ̀ mɛ nyí tɔ̃ũ fìkíè kpɛyɛ mupòrìmù ĩ́nkɛ̀.
17 Mutie sɑ̀ɑ̀mù pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ nyɛ kɛ̀ musĩ̀mmù pɛí yɛsĩ̀nyɛ̀.
18 Mutie sɑ̀ɑ̀mù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pɛitɛ́ yɛbɛ sĩ̀nyɛ̀, musĩ̀mmù mɛ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pɛitɛ́ yɛsɑ̀ɑ̀yɛ̀.
19 Dɛtie ndɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ í pɛí yɛbɛ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ kɔ̃ṹmu kɛ́cɔ́u.
20 Mɛm̀mɛ di yó mbɑnnímɛ̀ bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ nɛ̀ bɛ dɔɔrìmɛ̀ miɛkɛ.
Bɛ̀ɛ̀ yu Kuyie nnɛ̀ bɛ nɔ̀
(Wéntɛ́ Duku 6:46, 13:25-27)
21 Dɛ̀ í tú bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ ǹ tu: Ti Yiɛ̀, nti Yiɛ̀, bɛɛ̀ tɑti bɛmɔu Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ. Wèè dɔ̀ɔ̀ri n cicɛ wèè bo kɛĩ́nkɛ̀ ò dɔ́mɛ̀, weè tɑti o kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ.
22 Tibeéntì yiè bɛsṹkùbɛ̀ bo n nɑ́kɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, nɛ̀ ɑ kó diyètìrì ndi ti nɑ̀kɛ́mɛ̀ ɑ nɑ́ɑǹtì, nɛ̀ ɑ kó diyètìrì ndi ti bɛ̀timɛ̀ yɛbɔkɛ̀ kɛ dɔ̀ɔ̀ tidiɛtì pɛ́u!
23 Kɛ̀ n nɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ dɛ mɔ̀nnì kɛ dɔ̀: Fũtɛnɛ̀ m bo dɛ̀! N yí di yɛ̃́ bìtì, díndi bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi.
Kuyɛìnkù nɛ̀ wèè ciì
(Wéntɛ́ Duku 6:47-48)
24 Wèè kemmu n nɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ onìtì wèè ciì wènwe kɛ mɑɑ́ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀.
25 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ɛ ni, kɛ̀ ikó mpíɛ, kɛ̀ kuyɑɑkù fùùtɛ̀ kɛ tɛ̀ potɛ́ bɑ́ tɛ̀ í ndo kɛ yɛ̃́ tɛ̀ mɑɑ́mɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀.
26 Kɛ̀ wèè mɛ nkèḿmú n nɑ́ɑǹtì kɛ í dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ kuyɛìnkù nku kùù mɑɑ́ ku cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ mubirímú ĩ́nkɛ̀.
27 Kɛ̀ fɛtɑɑfɛ̀ ni, kɛ̀ ikó mpíɛ kɛ̀ kuyɑɑkù fùùtɛ̀ kɛ tɛ̀ potɛ́ kɛ̀ tɛ̀ do pɑ́íí.
Yesu do tiènnɛ̀ muwɛ̃rímú mmu
28 Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ keè Yesu bɛ̀ duɔ̀ nyìì tié kɛ̀ ìi bɛ̀ tɑ.
29 Kɛ yɛ̃́ o nɑ́ɑǹtì do í dònnɛ̀mɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kpɛti, ò do nɑ́ɑ́nnɛ̀ muwɛ̃rímú mmu.