1 І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дім твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому роді. 2 Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю, 3 І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насіннє живе переховати по всій землі. 4 Ще бо сім день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землі всяке живе, що сотворив. 5 І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог. 6 Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землі. 7 І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої. 8 І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землі, 9 По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові. 10 І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю. 11 В шести сотьньому році Ноягового віку, другого місяця, на сімнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усі жерела великої безодні, і хляби (вікна) небесні повідчинялись. 12 І лило на землю сорок день і сорок ночей. 13 Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег; 14 Вони і усяка животина по свойму роду, і всяка скотина по кодлу, і усяке лазюче поповза, що човгає по землі по кодлу свойму, і всяке птаство пернате. 15 Поввіходили до Нояга у ковчег по парі усякого тіла, що в йому є живий дух. 16 І входячі були самець і самиця від усякого тіла, як заповідав йому Бог. І зачинив Господь Бог ковчег ізнадвору. 17 І затоплювало землю сорок день, і прибувало води, і підіймало ковчег у гору над землею. 18 І впотужнювалась вода, і прибувала велико на землі, і носився ковчег по воді. 19 І впотужнювалась вода на землі несказанно, і поняла всі високі гори, по під небесами. 20 Прибула понад ними вода на пятнайцять локот, і поняла всі високі гори. 21 І повиздихало всяке тіло, що двигалось по землі, і з птаства і з скотини, і з зьвіра, і з усякого лазючого поповза по землі і всяка людина. 22 Усе, в чого було диханнє і все, що було на сусі, повиздихало. 23 І погинуло все живе, що було на земному лиці, погинуло, і людина і скотина і лазюче поповза, і птаство небесне, і вигублено все те на землі, і зоставсь Нояг один да те, що було з ним у ковчезї. 24 І впотужнювалась вода на землі сто і пятдесять день.