1 Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський. 2 Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; ніхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним. 3 Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видіти царства Божого. 4 Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись? 5 Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся від води й Духа, не може ввійти в царство Боже. 6 Роджене від тіла — тіло, а роджене від Духа — дух. 7 Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш. 8 Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений від Духа. 9 Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись: 10 Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлів, і сього не знаєш? 11 Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, свідкуємо; а свідкування нашого не приймаєте. 12 Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, — як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте? 13 І ніхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі. 14 І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустині, так мусить бути піднятий і Син чоловічий, 15 щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє. 16 Так бо полюбив Бог світ, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє. 17 Бо не післав Бог Сина свого на світ, щоб осудив світ, а щоб спас ся Ним світ. 18 Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого. 19 Сей же єсть суд, що світло прийшло на світ, а полюбили люде темряву більше ніж світло; були бо лихі їх учинки. 20 Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить світло, й не йде до світла, щоб не зганено вчинків його. 21 Хто ж робить правду, йде до світла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені. 22 Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив. 23 Хрестив же й Йоан у Єноні поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились. 24 Ще бо не вкинуто в темницю Йоана. 25 Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє. 26 І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому свідкував єси, ось сей хрестить і всі йдуть до Него. 27 Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нічого, коли не буде дано йому з неба. 28 Самі ви мені свідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним. 29 Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радується голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась. 30 Той мусить рости, я ж маліти. 31 Хто звиш гряде, той над усіма; хто від землі, той від землі, і від землі говорить; хто з неба гряде, той над усіма. 32 І що бачив і чув, про те й свідкує; і свідкування Його ніхто не приймає. 33 Хто прийняв свідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий. 34 Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа. 35 Отець любить Сина, і все дав у руки Йому. 36 Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробуває на йому.