3
1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові,
2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4 Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,
5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого,
7 щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього.
8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу.
15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.
До Тита, критянської церкви первого рукоположеного епископа, писано з Никополя Македонського.