Псалом 13
(Пс. 52)
Керівнику хору. Давидів.
Промовив безумний* у своєму серці: «Немає Бога».
Розбестились вони,
огидними стали їхні вчинки,
немає нікого, хто б чинив добро.
 
Господь із небес поглядає на синів людських,
щоб побачити, чи є серед них розумний,
що шукає Бога.
Усі як один вони збочили з дороги,
зіпсувалися;
немає того, хто робив би добро,
жодного немає.
 
Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня,
хто пожирає народ мій, немов хліб,
хто Господа не кличе?
Там, на шляху їхньому, охопить їх страх,
адже Бог серед праведного роду.
Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого,
але Господь – його притулок.
 
О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві!
Коли Господь поверне з полону народ Свій,
веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!
* Псалом 13:1 Або: навіжений, нестриманий, буйний (Див. Повт. 32:6; 2 Сам. 3:33; Єз. 13:3).