9
Yesu a ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ zĩa
(Mat 10.5-15, Maa 6.7-13)
1 Yesu a ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ kã̀aaazi, ↄ̃ à ń gbá zɛ́ aaↄ iko vĩ tã́a bui píiwa, aa gyãeↄ gbã́gbã. 2 Ɔ̃ à ń zĩ́ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́ waasokɛi, aaↄ gyãeↄ gba aafia. 3 A ònɛ́: Ásu pↄe sɛ gɛòo, gopana ge babalabↄↄ ge kũ̀sũa ge ↄ̃a ge ula plaade. 4 Ua pↄ́ a pilau àↄ ku we e à gɛ gɛ̃ò zɛ́a. 5 Wɛ̃́lɛ pↄ́ wi gbãakpauázio à bↄu, í kↄↄlɛmá an toa ń Luao seela ũ. 6 Ɔ̃ aa dàzɛu aa bɛ̀bɛ wɛ̃́lɛ ń wɛ̃́lɛo, aa baonakpànɛ́, aa gyãeↄ gbã̀gbã gupiiu.
7 Kɛ́ kí Elodi yã́ beeↄ mà píi, ↄ̃ à bílikɛ̀, asa gbɛ̃eↄ mɛ̀ Zãa Da'ilɛna mɛ́ bↄ̀ gau, 8 gbɛ̃eↄ mɛ̀ Ɛlia mɛ́ bↄ̀ mↄ̀má, gbɛ̃eↄ mɛ̀ lↄ ãnabi yãaↄ do mɛ́ vù. 9 Elodi mɛ̀: Ma Zãa mi zↄ̃̀. Dén gbɛ̃́ pↄ́ ma aà bao màɛ bee ũi mↄ́ↄ? Ɔ̃ àlɛ wɛɛlɛ wɛsiaàlɛ.
Yesu blɛkpaa bílawa
(Mat 14.13-21, Maa 6.30-44, Zãa 6.1-15)
10 Kɛ́ zĩnapiↄ sù, ↄ̃ aa yã́ pↄ́ aa kɛ̀ↄ dàu a sìu Yesuɛ. Ɔ̃ à ń sɛ́ ńtɛ̃ɛ à gɛ̀ńnↄ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Bɛsaida. 11 Bíla dↄ̃̀, ↄ̃ aa pɛ̀lɛaàzi. À gbãakpàńzi à kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã'ònɛ́, ↄ̃ à gbɛ̃́ pↄ́ aa ye aafiaiↄ gbã̀gbã.
12 Ĩatɛ̃ busaa ìwa gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ sↄ̃̀aàzi aa òɛ̀: Gbɛ̃́ↄ gbaɛ aa ta pilakĩi ń pↄbleao wɛɛlɛi zↄ̃ɛwiaↄ ń bualoũ pↄ́ kú kãiↄ guu, asa sɛ̃gbã wá kúu la. 13 A ònɛ́: Ápiↄ à pↄblea kpámá. Aa mɛ̀: Pɛ̃ɛ mɛ̀n sↄo ń kpↄ̀ mɛ̀n plao ↄ̃ wá vĩ. Sema wà gɛ́ blɛ lúi bílaɛ bàasio. 14 Gↄ̃ɛ pↄ́ kú weↄ kà lán gbɛ̃ↄn ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ sↄo taawa (5.000). Ɔ̃ a ò a ìwaↄnɛ: À to aa zↄ̃lɛ gãgã gbɛ̃ↄn blakwikwi. 15 Ɔ̃ aa kɛ̀ màa aa ń zↄ̃́lɛzↄ̃lɛ píi. 16 Ɔ̃ à pɛ̃ɛ mɛ̀n sↄo ń kpↄ̀ mɛ̀n plapio sɛ̀, à wɛsɛ̀ musu à báaadàu. Ɔ̃ a ɛ̀'ɛ kpà a ìwaↄwa, aa bìilɛ bílaɛ. 17 Ampii aa pↄblè kã̀, ↄ̃ wà a miↄna pↄ́ fɛ̃̀ↄ sɛ̀lɛ gbí kuɛpla.
Piɛɛ Yesu Mɛsiikɛ oa
(Mat 16.13-23, Maa 8.27-33)
18 Zĩewa kɛ́ Yesu lɛ́ wabikɛ ado, aà ìwaↄ mↄ̀ aà lè, ↄ̃ à ń lá à mɛ̀: Dé dasilɛ o má dɛ a ũi? 19 Aa wèwà aa mɛ̀: Zãa Da'ilɛnaɛ. Gbɛ̃eↄ ì mɛ Ɛliaɛ. Gbɛ̃eↄ ì mɛ ãnabi yãaↄ do mɛ́ vù.*Luk 9.7-8 20 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Ápiↄ sↄ̃, dé álɛ o má dɛ a ũi? Piɛɛ wèwà à mɛ̀: Lua gbɛ̃́ pↄ́ wì mɛ Mɛsiiɛ. 21 Ɔ̃ à gìnɛ́ aa yã́pi o gbɛ̃eɛ. 22 Ɔ̃ à mɛ̀: Sema Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ taasikɛ maamaa. Gbɛ̃zↄ̃ↄↄ ń sa'onkiaↄ ń Mↄizi ikoyãdanɛdeↄ giaàzi, aai aà dɛ, a gↄↄ àaↄ̃de zĩ́ i vu.
Yesu lia
(Mat 16.24-17.13, Maa 8.34-9.13)
23 Ɔ̃ a ò gbɛ̃́piiɛ: Tó gbɛ̃́ ye kɛ ma ìwa ũ, aà gi azĩa wɛ̃nizi, iↄ a lipãakↄ̃a sɛ lá gu lɛ́ dↄ, i tɛmazi. 24 Gbɛ̃́ pↄ́ ye àↄ a wɛ̃ni kũa, wɛ̃nipi a vũaawàɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ gì a wɛ̃nii ma yã́i sↄ̃, ade mɛ́ aↄ wɛ̃ni vĩ. 25 Tó gbɛ̃́ gↄ̃̀ dṹnia bṹu vĩ, mɛ́ a kpà azĩai à kùa ziawa, bↄ́ ài a èi? 26 Tó gbɛ̃́ zɛamanↄ widɛ̀ ge ma yã́, Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ a zɛaaànↄ widɛ sↄ̃, gↄↄ pↄ́ a mↄ a gawi guu ń a Mae gawio ń a malaikaↄ gawio. 27 Sĩana málɛ oɛ́, gbɛ̃́ pↄ́ aa ku laeↄ ga kía pↄ́ Lua kpà esaio.
28 Yã́ bee oa gbɛa, a gↄↄ la taawa ↄ̃ à Piɛɛ ń Zãao ń Zaakio sɛ̀ dɛ̀dɛńnↄ gbɛ̀sĩsĩ musu wabikɛi. 29 Kɛ́ àlɛ wabikɛ, aà oa lìlɛ, aà ulaↄ lɛ́ tɛkɛ púntaitai. 30 Kã́ndo gbɛ̃ↄn plaↄ ku we, Mↄizi ń Ɛliaoɛ, aalɛ yã'oaànↄ. 31 Aa bↄ̀ mↄ̀wà gawi guu, aalɛ ã́nua pↄ́ a to Yelusalɛũ yã'o. 32 Piɛɛ ń a gbɛ̃́ↄ gɛ̃̀ ń io. Kɛ́ aa vù, aa Yesu gawi è ń gbɛ̃ↄn pla pↄ́ zɛ aà saɛↄ. 33 Kɛ́ gbɛ̃ↄn plapiↄ lɛ́ kɛ̃́kↄ̃wa ń Yesuo, Piɛɛ òɛ̀: Mae, a maa wàↄ ku laɛ. Wà lákpɛ dↄ mɛ̀n àaↄ̃, n pↄ́ do, Mↄizi pↄ́ do, Ɛlia pↄ́ do. A dↄ̃ lá álɛ oo. 34 Kɛ́ àlɛ o màa, luabɛpuana kũ̀aamá. Kɛ́ aa gↄ̃̀ ka a guu, vĩa ń kṹ. 35 Ɔ̃ lↄↄe bↄ̀ luabɛpuanapi guu à mɛ̀: Gbɛ̃́ɛ beeá ma Nɛ́ɛ. Ma aà dìlɛ, à aà yãma.†Isa 42.1, Soũ 2.7, Luk 3.22 36 Lↄↄpi maa gbɛa aa è Yesu mɛ́ gↄ̃̀ we ado. Ìwapiↄ ń lɛ́ fↄ̃̀, aai yã́ pↄ́ aa è o gbɛ̃eɛ gↄↄ beeo.
Yesu nɛgↄ̃ɛ tã́ade gbã́gbãa
(Mat 17.14-23, Maa 9.14-32)
37 Kɛ́ gu dↄ̀, aa pìla sĩ̀sĩpi musu, ↄ̃ bíla mↄ̀ dai Yesulɛ. 38 Bíla guu gↄ̃ɛe pũ̀na à mɛ̀: Mɛtulu, n yã́ na! Ma nɛ́ gwaa, asa ma nɛ́ pↄ́ má vĩn we. 39 Tã́a ì fɛlɛwà, ↄ̃ ì wiilɛ kã́ndo. Ì aà zĩazĩa e aà lɛ́'i fùlabↄlɛ, ì ĩadawà, ìli gowà kpaao. 40 Ma wabikɛ̀ n ìwaↄwa aa tã́api go, ↄ̃ aa fùa. 41 Yesu mɛ̀: Gbãgbɛ̃ kolea luanaaikɛnsaiↄ! Máↄ kúánↄ e bↄɛ ni? Máↄ mɛnakɛánↄ e bↄɛ ni? Mↄ́ ń n nɛ́pio la. 42 E nɛ́pi àↄ gɛ́ sↄ̃iaàzi, ↄ̃ tã́api aà nɛ̀ à aà zĩ̀azĩa. Ɔ̃ Yesu gì tã́apiɛ à nɛ́pi gbã̀gbã, ↄ̃ à aà kpà aà maewa. 43 Lua iko zↄ̃ↄ yã́pi gbɛ̃́pii kũ̀ gbãa.
Gbɛ̃́ↄ lɛ́ ɛlɛa Yesu yãkɛawa píi, ↄ̃ a ò a ìwaↄnɛ: 44 Àↄ yã́ɛ bee kũa á nↄ̀sɛ guu. Wa Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ na gbɛ̃́ↄnɛ ń ↄzĩ tia. 45 Aai yã́pi dↄ̃o, a mi ulɛanɛ́, ↄ̃ aai mao, mɛ́ aa yã́pi laawà vĩakɛ̀.
Tɛa Yesuzi
(Mat 8.19-22, 18.1-5, Maa 9.33-40)
46 Ɔ̃ aa fɛ̀lɛ ń lɛkpaao dɛakↄ̃a yã́ musu. 47 Yesu làasoo pↄ́ kú ń nↄ̀sɛ guu dↄ̃, ↄ̃ à nɛ́ sɛ zɛ̀ a saɛ. 48 A ònɛ́: Gbɛ̃́ pↄ́ nɛ́ɛ bee taa dìlɛ ma ìwakɛ yã́i, ade ma dilɛɛ. Gbɛ̃́ pↄ́ ma dilɛ sↄ̃, ade gbɛ̃́ pↄ́ ma zĩ dìlɛɛ. Á gbɛ̃́ pↄ́ dɛ gbɛ̃́ kpɛɛ ũ á guu mɛ́ zↄ̃ↄ.
49 Ɔ̃ Zãa yãsɛ̀ à mɛ̀: Mae, wa gbɛ̃e è àlɛ tã́ago ń n tↄ́o, ↄ̃ wá ye giɛ̀, kɛ́ ìliↄ tɛ́wázio yã́i. 50 Ɔ̃ Yesu òɛ̀: Ásu giɛ̀o, asa gbɛ̃́ pↄ́ i íbɛlɛsɛánↄoá bàakpɛɛɛ.
51 Kɛ́ Yesu fɛlɛ taa luabɛ gↄↄ kà kãi, à mipɛ̀ Yelusalɛũwa. 52 Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ gbàɛ aa dↄaaɛ. Aa gɛ̀ gɛ̃̀ Samali bùsu zↄ̃ɛwiae guu sↄukɛiɛ̀. 53 Ɔ̃ wɛ̃́lɛpideↄ i aà dilɛo, kɛ́ à mipɛ̀ Yelusalɛũwa yã́i. 54 Kɛ́ aà ìwaeↄ Zaaki ń Zãao è màa, aa mɛ̀: Dii, ń ye wà o tɛ́ bↄ luabɛ à mↄ kṹmá yã̀?‡2Kia 1.9-16 55 Ɔ̃ Yesu lìli à gìnɛ́. 56 Ɔ̃ aalɛ gɛ́ wɛ̃́lɛ pãleu.
57 Kɛ́ aa bɛ zɛ́u, gbɛ̃e mↄ ò Yesuɛ: Gu pↄ́ ńlɛ gɛ́u píi, máↄ tɛnziɛ. 58 Yesu òɛ̀: Gbɛ̃gbonaↄ ń tòo vĩ, bãↄ ń sakpɛ vĩ. Gbɛ̃nazĩn Nɛ́ sↄ̃ a ĩ́ampakĩi vĩo. 59 Yesu ò gbɛ̃pãleɛ: Mↄ tɛmazi. Ɔ̃ gbɛ̃́pi mɛ̀: Dii, to e ma de'ia kpagui gĩa. 60 Yesu òɛ̀: Tó gɛↄ ń gɛↄ vĩ. Mpi sↄ̃ gɛ kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́i yã́ waasokɛ. 61 Gbɛ̃pãle ò lↄ: Máↄ tɛnzi Dii, ãma to mà gɛ́ lɛzai ma bɛdeↄwa gĩa.§1Kia 19.20 62 Yesu òɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ soona na a ↄzĩ mɛ́ àlɛ a kpɛ gwa, ade i kↄ̃si ń kpala pↄ́ bↄ̀ Lua kĩ́ioo.