18
Nkoŋo Yesu anɛ acha bachak
(Mk 9.33-37; Lk 9.46-48)
Ɛ́bhɨ́kɨ́ tat, bakoŋo Yesu bárɔ́k ntá yi babhɛp yi bɛ, “Ndǔ nkwɔ́ bhó abhɛn Mandɛm achi Mfɔ wap, ághá áchɨ́kɨ́ áchá báchák?” Yesu abhɨŋɨ mandú mɔ, akʉ yi ate bɛsí bhap. Arɛm bɛ, “Nchí ghati bhe bɛ mbák bǎbhɨ́kɨ́ yibhiri mǎndɔ́p mbɔ mǎmbɔ, bǎpú kway bɛbhak ndǔ mpǎy bho abhɛn Mandɛm achi Mfɔ wap wáwák. Yɛ̌ agha anɛ ásɛ̀pti mmʉɛt mbɔ mǎmbɔ, yí wu kɛ ákway bɛchwe ndǔ kɛfɔ̌ mfay.”
Mmu ákɛ́ kʉ ntɨ ankwɛn ndǔ bɛbʉ́
(Mk 9.42-48; Lk 17.1-2)
“Yɛ̌ agha anɛ ásìɛpti mandú mɔ mbɔ anɛ́, ɛ̌ti ya, ǎsìɛpti chí mɛ. Chɔŋ ɛmbɛp ɛncha ntá mmu anɛ ákʉ̀ mɔ́wa amɔt anɛ abhɔ́ŋɔ́ nɛka nɛ mɛ ánkwɛ́n ndǔ bɛbʉ́. Ɛchi sayri ntá mmu wu, bɛ mánsɔt ntay nɛgho mánsɛt ɛmɨ ɛyi, mámɛsɛ yi amɛm manyu.
“Ɛ́bɛp ntá bǒ mmɨk ɛcha, mbɔnyunɛ bɔ́ bátwɔ̀ nɛ mamɔ anɛ ákʉ̀ bo mankwɛn ndǔ bɛbʉ́! Mamɔ ápú nɔk bɛ́twɔ, kɛ chɔŋ ɛ́mbɛ́p ntá mmu anɛ átwɔ̀ nɛ mamɔ ɛncha! Ɛ́rɨ yɛ bɛ mbák awɔ ywɛ amɔt, nɛ yɛ̌ chi ɛkak ɛyɛ kɛ̌ ɛ́kʉ̀ ɔnkwɛn ndǔ bɛbʉ́, kpɔ́t awɔ wu, nɛ yɛ̌ chí ɛkak gʉɛp! Ɛ́chí sayri bɛ́ ɔ́mbák nɛ Mandɛm ndǔ nɛpɛ́m ɛnɛn nɛbhɨkɨ bhɔŋ ngwɛnti, yɛ̌ chí nɛ awɔ amɔt, yɛ̌ chí nɛ ɛkak ɛ́mɔt, ɛ́chá bɛ́mɛ́sɛ wɔ amɛm ngó anɛ apu nɛmɛ, nɛ amɔ apay, bɛkak bɛpay. Nɛ mbák nyɛ́sɛ́ ɛnɛ nɛ́kʉ̀ bɛ́ ɔ́nkwɛ́n ndǔ bɛbʉ́, poŋórí nɔ́ fɛrɛ, ɔ́ngʉɛp. Ɛ́chí sayri bɛ́ ɔ́nchwe ndǔ nɛpɛ́m ɛnɛn nɛbhɨkɨ bhɔŋ ngwɛnti nɛ nyɛ́sɛ́ nɛ́mɔt ɛcha mɛ́mɛ́sɛ wɔ amɛm nɛpǐngo nɛ amɨ́k ayɛ ankɛm apay.”
Nɛkay ághɔ́ŋɔmɛn anɛ ánɛ́mɛ́
(Lk 15.3-7)
10 Yesu arɛm ntá bakoŋo bhi bɛ, “Sɔt ka mpok bɛ́ bǎkɛ́ byak yɛ̌ amɔt ndǔ nkwɔ bǎru bɔ̌bha abhɛn. Yɛ̌ntɨkɨ mmu wap abhɔŋ ángɛl amfay anɛ ákway bɛghati Mandɛm ɛnyɨŋ ɛnɛ ɛ́yɨ́ŋɨ́ yi yɛ̌ntɨkɨ mpok. 11 [Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm, ntwɔ́ chí bɛpɛmɛ yɛ̌ntɨkɨ mmu anɛ ánɛ́mɛ́ ɛbhɨ] * Mbɔk bɛsɨ bɛkáti ɛbhɛn tɛntɛp bɛ́bhɨ́kɨ́ bhɔŋ ndɔŋ anɛ. 12 Bǎkaysi bɛ yi? Mbák mmu abhɔŋ bághɔ́ŋɔmɛ́n bɛsa bɛtay, amɔt anɛm ɛbhɨ, yí ǎkʉ yi? Pú ǎrɔ bághɔ́ŋɔmɛ́n anɛ achi ndǔ nkwɔ́ bɛsa mɛnwi nsɛm nɛku nɛ anwi ambɨ̌-njiɛ, andɔk bɛyaŋ awu amɔt anɛ ánɛ́mɛ́? 13 Nchí ghati bhe bɛ, mbák ayaŋ wú aghɔ, maŋák ǎyá yi antɨ ɛ̌ti ághɔ́ŋɔmɛn wu amɔt ɛncha maŋák amɛn yi ábhɔŋ bɛ anɛ́ bɛsa mɛnwi nsɛm nɛku nɛ anwi abhɨkɨ taka ɛbhɨ. 14 Ɛ́chí ɛnyumɔt nɛ Ɛta yɛka mmu achi amfay bɛ apú yaŋ yɛ̌ mandú mɔ́ywi amɔt ánɛ́m ɛbhɨ.” Mbɔk bho abhɛn básɨ́ŋ ɛkáti ɛnɛ, básɨŋ chí bɛ́ ɛtayá.
Ɛnyɨŋ ɛnɛ mmu ábhɔ́ŋɔ́ bɛkʉ nɛ ntɨ manɔ anɛ ákʉ́ yi bɛbʉ́
15 Bɛrɔŋ ambɨ Yesu arɛm bɛ, “Mbák ntɨ mǔnkwɔ ánkʉ́ wɔ bɛbʉ́, dɔ́k tɛmɛrí yi, mǎmbák ndiɛrɛ be bati apay. Mbák ɔkʉ yi ángɔ́ bɛkwɛ́nɛ́ bhi mǎnsokori ndakárɛ́, nɔ ɔwɛ́nɛ́ ntɨ mǔnkwɔ. 16 Kɛ mbák abhɨ́kɨ́ ka bɛghok ɛnyɨŋ ɛnɛ ɔ́rɛ̀m, pɛt dɔ́k ghɔ́ yi nɛ manɔ achak amɔt, yɛ̌ bati apay, yɛ̌ arat, bɛ́ bɔ́ mámbák batísiɛ ndǔ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛnɛ bárɛ̀m. Ghɔ́ Ɛkáti Dɛtɛronɔmi 19.15 nkwɔ. 17 Mbák abhɨ́kɨ́ ka bɛghok bhɔ nkwɔ, kʉ nkwɔ Mandɛm mándɨ́ŋɨ́. Nɛ mbák bo Mandɛm bárɛm kɛ yí ǎchòk chi batú, dɔ̌ yi ambak yɛ̌ mbɔ mmǔ anɛ ápú chyɛ Mandɛm kɛnókó, nɛ mbɔ mbɛbhɛ́ nkabhɛ́nti. 18 Dɨŋɨ́ ká bɛ, yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛnɛ bǎgwɔ́rɛ́ fá amɨk, Mandɛm ǎgwɔt awu amfay. Nɛ ɛnɛ́ bǎkáŋárí fá amɨk, Mandɛm ǎkaŋari yɔ awu amfay. 19 Ɛnyɨŋ ɛ́chák ɛnɛ mɛ̌yaŋ mǎndɨŋɨ chi bɛ mbák bo bati apay mánká ɛyɔŋ ɛ́mɔt fá amɨk ndǔ ɛnyɨŋ ɛnɛ bɔ́ báyàŋ nɛ mánɨ́kmʉɛt, Ɛtaya mmu achi amfay, ǎghók nɛnɨkɨ́mʉɛt ɛnap. 20 Yɛ̌ntɨkɨ ɛbhak ɛnɛ́ bakoŋo bha bati apay, bati arat, báchɛ́mɛ́ ɛ̌ti ya, nchí arɛ́ nɛ bhɔ.”
Yesu atɛ́m nɛkay ndu bɛtɔŋ ɛnyu sɛ́bhɔ́ŋɔ́ bɛfoŋori batɨ
21 Píta arɔk yɛ ntá Yesu abhɛp yi bɛ, “Acha, mbák mmu ántóŋórí bɛkʉ mɛ bɛbʉ́, mbɔ̌ŋ bɛ́fóŋóri yi ndɔŋ ɛ́ní? Ndɔŋ tándrámɔt kɛ?” 22 Yesu akɛmɛ yi bɛ, “Wáwák! Mbák mmu ántóŋórí bɛkʉ wɔ bɛbʉ́, ɔbhɔŋ bɛ́fóŋóri yi maŋɔk bɛsa bɛrat nsɛm byo, ndɔŋ tándrámɔt.” § Ɛ́kwày nkwɔ́ bɛbhak ndɔŋ “Bɛsa bɛrat nsɛm nɛkú nɛ ɛ́páy”.
23 “Dɔ̌ ka ngati bhe ɛ̌ti Kɛfɔ Mandɛm. Kɛ́chí mbɔ Mfɔ anɛ ábhɨ́ŋɨ́ bǒ bɛtɨk abhi bɛ́ yɛ̌ntɨkɨ mmǔ wap ánkɛ́mɛ́ nkáp anɛ yi ákɛ̀m yi. 24 Ábhó nɔ́kɔ́ bɛbhɛp barɛm ami, bátwɔ́ ntá yi nɛ mmu amɔt anɛ ákɛ̀m yi nkáp anɛ aya acha. 25 Nkʉ bɛtɨk wu kɛkway bɛkɛmɛ bɛyǎ nkáp wu. Chi-bɛtɨk ywi achyɛ ɛyɔŋ bɛ mántí yi nɛ ngɔrɛ́ ywi nɛ bɔ̌bhi, nɛ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛ́chák ɛnɛ yi ábhɔ́ŋɔ́, bɛ́ nkáp ywi ámfú. 26 Mmǔ bɛtɨk wu ághókó nɔ́kɔ́ nɔ́, akwɛ́n bɛkak mfɔ wu abho mɛ́nɨkmʉɛt bɛ, ‘Acha, chyɛ̌ mɛ́ mpok, chɔŋ nkɛmɛ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛnɛ mɛ̌kɛm wɔ́.’ 27 Chi-bɛtɨk aghɔ́ nkʉbɛtɨk wu ntínso, afoŋori yi, afɛrɛ ntí ndǔ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛnɛ yi ákɛ̀m yi, arɔ yí ándɔ́k. 28 Kɛ nkúbhɛ́ mmu anɛ mfɔ wu áfóŋórí áfú nɔ́kɔ́, arɔk atɛmɛri ntɨ nkʉbɛtɨk anɛ ákɛ̀m yi manyǔ nkáp anɛ ápú yɛ̌nyɨŋ. Akɛ́m yi angoŋo arɛm bɛ, ‘Kwɔ barɛm amɛn ɔ́kɛ̀m mɛ nɛ́nɛ.’ 29 Ntɨ nkʉbɛtɨk wu akwɛ́n yi bɛkak abho mɛnɨkmʉɛt bɛ, ‘Chiɛ́ mɛ́ mpok, chɔŋ nchyɛ́ ɛnyɨŋ ɛnɛ mɛ̌kɛ̀m wɔ.’ 30 Kɛ abhɨ́kɨ́ ghok wáwák. Akʉ bákɛ́m mmʉɛrɛ ywi wu, bárɔk, bafyɛ ɛkɛrɛ́kɛnɔŋ, bɛ mbák abhɨkɨ kwɔ barɛm ami ánáŋá, apú fú arɛ́. 31 Batɨ̌ bǒ bɛtɨk bághɔ́ ɛnyɨŋ ɛnɛ yi ákʉ́, batɨ ábé bhɔ tontó. Bárɔ́k bágháti mfɔ wu yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ, ɛnɛ ɛfakari. 32 Mfɔ achyɛ ɛyɔŋ bɛ́ mándɔ́k mántwɔ́ nɛ yi. Bátwɔ́ nɔ́kɔ́ nɛ yí, arɛm ntá yi bɛ, ‘Wɔ ɛbɛ́ptí nkʉbɛtɨk nɛ! Ɔ́nɨ́kmʉɛt ndɔ́ wɔ́ ɔrɔ̌ŋ nɛ bɛyǎ nkáp anɛ ɔ́kɛ́mɛ́ mɛ. 33 Wɔ nkwɔ́ ɔpú kwáy bɛghɔ mbʉ ntɨ mǔbɛtɨk ntínso mbɔ ɛnyǔ ngɔ́ wɔ ntínso?’ 34 Mfɔ wu achyɛ ɛyɔŋ nɛ bɛyǎ bɛběntɨ́, bɛ mánsɔt yi mǎmɛ́sɛ ɛkɛrɛ́kɛnɔŋ bɛ́ mbák abhɨ́kɨ́ kɛmɛ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛnɛ yi ákɛ́mɛ́, apu fú arɛ.” 35 Yesu ánáŋá nɔ́kɔ́ bɛtɛm nɛkay ɛnɛn, aghati bakoŋo bhi bɛ, “Nɔ́ kɛ̌ Ɛtaya mmu achi amfay ákʉ̀ nɛ yɛ̌ntɨkɨ mmǔ ywɛka anɛ ánísí bɛghɔ ntɨ ntínso, kɛ́ka bɛfoŋori yi nɛ ntɨ nɛnkɛm.”

*18:11 Mbɔk bɛsɨ bɛkáti ɛbhɛn tɛntɛp bɛ́bhɨ́kɨ́ bhɔŋ ndɔŋ anɛ.

18:14 Mbɔk bho abhɛn básɨ́ŋ ɛkáti ɛnɛ, básɨŋ chí bɛ́ ɛtayá.

18:16 Ghɔ́ Ɛkáti Dɛtɛronɔmi 19.15 nkwɔ.

§18:22 Ɛ́kwày nkwɔ́ bɛbhak ndɔŋ “Bɛsa bɛrat nsɛm nɛkú nɛ ɛ́páy”.