17
Pɔlu 'pegee Silasi ‑ja Tesaloniki
Pɔlu 'pegee Silasi ‑kaan Anfipolisi 'pegee Apoloni ‑wa mu 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑nwa bhɔlɛ Tesaloniki ‑wa 'ɛ ta. Zuufu mu daanfɛ' do ‑yaa Tesaloniki ‑wa 'ɛ ta. Pɔlu ta pɛ ‑le ‑yaa gelele *Zuufu mu daanfɛ' mu 'ɛ ꞊la ‑yitrɛ' yi oo ‑yitrɛ' yi ma, 'bhɛla‑ ‑yile ‑e ‑ja Tesaloniki Zuufu mu 'ɛ daanfɛ' 'ɛ ꞊la. 'Bhɛɛ‑ ‑o 'pegee Zuufu mu daanfɛ' 'ɛ ꞊la mu 'ɛ ‑o zaabwa‑ ‑Waanbhaa' a 'sɛwɛ 'ɛ ta ‑yitrɛ' yi yaga ta. Pɔlu ‑Waanbhaa a 'Sɛwɛ 'ɛ 'yipia꞊ ‑o ni, 'ke ‑ya zrɔn ‑o ni, 'bhɛ 'pegee 'ke ‑ya pe ‑o ni dɔɔ ‑a ‑lɛdulale ‑o 'yee‑ 'sɛwɛ 'ɛ 'yi 'kaa Mɛɛ ‑Bhee mi Krisi 'ɛ ꞊yaa nu ‑yrɛnbhlelɛ, 'bhɛɛ‑ ‑wa dɛ; 'bhɛ blaan, 'bhɛɛ‑ ‑e bwe gale ba. 'Bhɛ 'yi, Pɔlu pe ‑o ni dɔɔ: «'Ŋ 'yoo‑ Zesu 'la 'bhɛ a ‑jan 'wo zii' 'ka ni, 'yele‑ 'ke Mɛɛ ‑Bhee Mi Krisi 'ɛ 'le.» 'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, 'woo‑ Zuufu mu 'ɛ 'ke mu 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'yele‑ 'ke wlan 'le 'ke ‑woo 'kpale Zesu 'yi, 'bhɛɛ‑ ‑o ꞊nwa dɔlɛ Pɔlu 'pegee Silasi zi. 'Bhɛ 'yi 'tɛ, Grɛki mu 'srɛ 'lɛdo 'la 'yaa‑ gblaan ‑Waanbhaa' ‑lɛɛ, 'bhɛ 'pegee ‑wa 'ɛ ta le ‑bebe mu 'la 'yaa‑ dulayrɛ gblaan mu ꞊nɔɔ, 'mu 'kpɛn ‑dwa ‑o zi 'ezin‑. 'Duŋ‑ Zuufu mu 'ɛ ‑o zranwoa‑ Pɔlu 'pegee Silasi ba. ‑O ‑ja mɛɛ ŋgblo 'siɛle 'ke mu 'siilɛ‑ ‑gbleba mu 'ɛ ta, 'bhɛ mu bole ‑yaa 'mu 'gbu ma, 'bhɛɛ‑ 'mu 'laa ‑yaa ye 'kedo‑ 'kpɔ wo. ‑O 'mu 'lɛkpaa‑ 'eke‑ ta, 'bhɛɛ‑ ‑o yran ꞊wlaa 'mu 'yi, 'kooko‑ 'mu wlɛn Pɔlu 'pegee 'bhɛ zi mu 'ɛ ma. 'Bhɛ 'yi bhe, ‑o ‑wa 'ɛ ta mu 'ɛ 'kpɛn 'wlɛnna‑ 'zoozoo‑. ‑Woo 'eke‑ ꞊sia, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑ja wlalɛ 'gwlaan‑ do a 'fɛ 'ɛ ꞊la, ‑o ‑yaa 'bhɛ 'gwlaan‑ 'ɛ sii Jasɔn. 'Bhɛɛ‑ ‑o Pɔlu 'pegee Silasi ziglinna 'bhɛ 'fɛ 'ɛ ꞊la, 'kooko‑ ‑o ge ‑o ‑le waa ‑zamaa' 'ɛ ta. Waa Pɔlu 'pegee Silasi 'yelawolɛ Jasɔn ba bhe, 'ke ‑o 'yee‑ Jasɔn 'gbu 'pegee 'o nɛɛnɛ‑ Zesu 'yi mu 'ɛ 'ke mu 'kunle, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑woo ‑glaanle', 'ke ‑o gele‑ ‑o 'le ‑waa' ‑wa 'ɛ ta 'kitikan mu 'ɛ ta. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ 'eglɔɔle dɔɔ: «Mɛɛ mu 'lɛɛ‑, 'wole‑ 'drunyan 'ɛ 'yi yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ mu 'ɛ ŋgblo ‑siɛla gban, 'bhɛɛ‑ ‑o ꞊nwa ‑kɔɔ' ba ‑gɛ ‑zɔn. 'Bhɛɛ‑ ‑woo ꞊zian Jasɔn ‑la ba. 'Woo‑ mɛɛ mu 'lɛɛ‑ ‑o klɛza mu 'ɛ gole‑ ‑o Romɛ mu a ‑bhleŋgbe ‑gbɛnɛ Sezaa a pɛ 'toŋ mu 'ɛ ma; 'bhɛɛ‑ ‑o pe dɔɔ ‑bhleŋgbe 'bhɛɛke do ‑o Sezaa blaan, 'bhɛɛ‑ ‑o 'bhɛ sii Zesu.» 'Bhɛ ‑jan mu 'ɛ ꞊wlaa ‑wa 'ɛ ta mu 'ɛ 'pegee ‑wa 'ɛ ta 'kitikan mu 'ɛ 'yi. Jasɔn 'pegee Zesu 'yi mu ‑vin mu 'ɛ gɔli' ‑la gbawoa‑ ‑o ni, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑ploola 'mu ma 'tɛ.
Pɔlu 'pegee Silasi ‑o Bere
10 ‑Bi 'pɔle‑ 'tɛ, 'ke 'o nɛɛnɛ‑ Zesu 'yi mu 'ɛ gele‑ Pɔlu 'pegee Silasi 'le blaale‑ Bere ‑wa 'ɛ ta. ‑O bhɔle 'bhɛ ‑wa 'ɛ ta, 'ke ‑o gele‑ wlalɛ Zuufu mu daanfɛ' 'ɛ ꞊la. 11 Bere ‑wa 'ɛ ta Zuufu mu 'ɛ 'yaa‑ 'ewlanle Pɔlu 'pegee Silasi ma 'ke 'bhɛ kan Tesaloniki Zuufu mu 'ɛ ta. 'Bhɛ mu ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'kwan‑ 'mu zru 'ɛ 'kpɛn 'le. 'Bhɛla‑ ‑yile yi 'oo yi, ‑o ‑yaa Pɔlu 'wojan‑ 'ɛ baglin‑ ‑Waanbhaa' a 'Sɛwɛ 'ɛ 'yi, 'kooko‑ 'ke wlan ‑le 'ke 'bhɛ 'le ‑o 'bhɛ dɔ. 12 'Woo‑ Zuufu mu 'ɛ ‑bebe 'e ꞊kpaa Zesu 'yi. 'Bhɛɛ‑ Grɛki mu 'ɛ ba, dulayrɛ gblaan ꞊nɔɔ le ‑bebe 'pegee 'gwlaan‑ 'srɛ 'mu ‑o ꞊kpaa Zesu 'yi 'ezin‑. 13 'Duŋ‑ Tesaloniki Zuufu mu 'ɛ ‑wa male 'tɛ 'kaa Pɔlu 'pegee Silasi ‑yaa ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'wo zii' Bere ‑wa 'ɛ ta, 'ke ‑o gele‑ 'bhɛ ꞊nɔɔ ye. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑o yran wlale‑ 'sanle 'bhɛ ꞊nɔɔ mu 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'mu 'wlɛnle Pɔlu 'pegee Silasi ma. 14 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke 'o nɛɛnɛ‑ Zesu 'yi mu 'ɛ gele‑ Pɔlu 'le wɛyi‑ 'ɛ ba ‑yrɛ ta; 'duŋ‑ Silasi 'pegee Timote ꞊bwa ‑a ‑zanta' Bere. 15 Mɛɛ 'la zan mu ‑ja Pɔlu madɔlɛ, 'mu ‑ja 'kɛle‑ 'fɔ Atɛni ‑wa 'ɛ ta. ‑O niina‑ bhla 'ɛ zi, Pɔlu kle ꞊kpaa ‑o ta dɔɔ ‑wa pe Silasi 'pegee Timote ni 'kaa 'mu ge 'tɛn ‑a ma blaale‑ Atɛni ‑wa 'ɛ ta.
Pɔlu ‑o Atɛni
16 Pɔlu ‑yaa Timote 'pegee Silasi 'magbɛn‑ 'zi Atɛni ‑wa 'ɛ ta 'waati 'la ba, ‑e Atɛni ‑wa 'ɛ 'pale 'la ꞊ya 'ke yo 'srɛ 'le bhe, 'bhɛ 'laa‑ ‑a ma 'egbɛnɛle. 17 'Bhɛ 'yi, ‑e ‑yaa bo gele ma Zuufu mu daanfɛ' 'ɛ ꞊la, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa ‑balo klɛ ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ta 'ke Zuufu mu 'pegee Zuufu kle mu 'la 'yaa‑ gblaan ‑Waanbhaa' ‑lɛɛ 'mu 'le. 'Bhɛɛ‑ yi 'oo yi, 'kee‑ ‑yaa bhɔ mɛɛ 'la zan mu ta ‑wa 'ɛ 'kpee ‑kpan 'ɛ ta, ‑o 'pegee 'mu 'yaa‑ ‑balo klɛ ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ta 'ezin‑. 18 ‑A ‑lɛpaa 'ezin‑ 'sɛwɛ dɔ mu ‑gbɛnɛ 'ke mu 'le, 'mu ꞊yaa ‑lɛ ‑glɔɔn plɛ: ‑o ‑yaa ‑a ‑lɛdo' sii Epikuri mu, 'bhɛɛ‑ ‑a ‑lɛ ‑vindo' 'ɛ ‑o ‑yaa 'mu sii *Sitoisi mu. 'Bhɛ mu zaabɔle ‑saan Pɔlu 'lɛ ma 'ezin‑. ‑A 'ke mu pe dɔɔ: «Mɛɛ ‑lɛ ma ‑nranii' 'la bhe, ‑ya pe 'zi 'nale‑ ‑a ma ɛɛ?» 'Bhɛɛ‑ ‑a ‑bhɛɛke' mu pe 'ezin‑ dɔɔ: «‑Yoo 'bhii‑ waa ‑waanbhaa' mu 'la dɔ, ‑yoo 'mu a ‑jan ‑la wo 'zi.» ‑O 'bhɛ ꞊pia 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe, ‑amasrɔyi Pɔlu ‑yaa Zesu a ‑Jan 'Nrale‑ 'pegee 'bhɛ bweza 'ɛ gale ba 'bhɛɛ‑ 'wo zii'. 19 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑o Pɔlu 'kunle 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o gele‑ 'kɛle‑ ‑waa' ‑wa 'ɛ ta 'kitikanyrɛ yrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa ‑lrɔkpale dɔɔ: «'Yoo‑ daangbɛya drɛɛ 'la 'wo zii' mɛɛ mu 'ɛ ni bhe, 'e sɔ ‑a baan' 'yipele 'o mɔɔ ni ɛɛ? 20 ‑Amasrɔyi 'o ‑jan mu 'la 'ma zii 'e 'lii, 'bhɛ mu ‑o 'o 'yrɛ 'yi ‑za drɛɛ mu 'le. 'Woo ‑a zi 'bhii‑ 'woo‑ ‑yima' 'kplankplan.» 21 ‑O 'yaa‑ 'bhɛ 'pe zii' 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe, ‑amasrɔyi Atɛni mu 'ɛ 'kpɛn 'pegee ‑a nɔɔ‑ 'cie mu 'ɛ 'yaa‑ bo yi 'oo yi ‑za drɛɛ mu 'te ‑la ta janwole ma, 'bhɛ 'pegee 'ke ‑woo 'trɔnkpa‑ 'mu ꞊la.
Pɔlu ‑o ‑janwo' zii' Atɛni mu a 'klaŋkeba yrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ
22 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Pɔlu 'e 'wlɛnle‑, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ dulale ‑waa' Atɛni 'kitikan mu 'ɛ 'pleŋ‑, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele‑ ‑o ni dɔɔ: «Atɛni mu, 'an 'klɔsikwan 'bhii‑ pɛ mu gbale sɔ 'ka ni gbɛ 'ɛ 'kpɛn ma. 23 ‑Amasrɔyi 'ŋ 'yaa‑ 'kaan zii' 'kaa‑ ‑wa 'ɛ 'kpee bhla 'la ba, 'mi 'kaa‑ 'seriwo yrɛ mu 'ɛ 'kpɛn 'klɔsikwan, 'ke 'ŋ 'kaa‑ 'srakagoyrɛ do yele‑, 'bhɛɛ‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ 'bhɛ yɔɔndɛle ‑o ‑a ta dɔɔ:
‹Mɛɛ laa ‑waanbhaa' 'la dɔ 'bhɛ gbayrɛ ‑le ‑gɛ.›
'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, 'ka ‑Waanbhaa' 'la gba 'bhɛɛ‑ 'ka 'laa dɔ, 'mi ꞊nwa 'bhɛ ‑le a ‑janwolɛ 'ka ni ‑gɛ ‑zɔn. 24 ‑Waanbhaa' 'la 'drunyan 'pegee ‑a ‑yi pɛ mu 'ɛ 'kpɛn ꞊kla, 'yele‑ 'ke laflɛ' 'pegee 'trɛ 'ɛ Zan 'le, 'bhɛɛ‑ bhaaplɛŋ mu 'a gba 'fɛ mu 'la ‑dwa yaa yi 'mu ꞊la. 25 'Bhɛɛ‑ ‑a maza laa ‑o pɛ 'kedo‑ ma ‑kɔɔ' 'kɔɔ. 'Bhɛɛ‑ drɔɔn', 'yele‑ pɛ 'kpɛn na bhaaplɛŋ mu ni: 'e pe ‑si oo, 'e pe 'trɛle‑ oo, 'yele‑ pɛ 'tɔle‑ pɛ 'bhɛ na bhaaplɛŋ mu ni. 26 'Yele‑ bhaaplɛŋ ꞊kla, 'bhɛɛ‑ 'trɛ ta bhaaplɛŋ mu 'ɛ 'kpɛn ‑daa bhaaplɛŋ ‑lwa do 'kpɔ ‑la ‑yi. 'Bhɛɛ‑ ‑yoo ꞊kpaa 'trɛ ta yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ. 'Yele‑ 'waati mu 'ɛ ‑dwa, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑daŋ' 'kpalaa 'trɛ ta bhaaplɛŋ mu yaayrɛ mu 'ɛ ma. 27 'Yee‑ ‑Waanbhaa' pɛ 'kpɛn ꞊kla 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe, 'kooko‑ bhaaplɛŋ mu 'kpɛn 'yela‑ ziglin. 'Ke ‑o dɔ klɛn 'ke ‑wa ziglin, 'bhii‑ ‑yrɛ 'wi mi do 'e gbɛkpa pɛ mu ma gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ 'ke ‑yoo pɛ do ‑glin 'zi bhla 'la ba; 'bhɛɛ‑ 'duŋ‑ ‑Waanbhaa' pleŋgole laa ‑o ‑kɔɔ' 'kedo‑ 'kpɔ ma. 28 ‹‑Amasrɔyi ‑kɔɔ' ‑si oo, ‑kɔɔ' bɛɛngbɛya oo, ‑kɔɔ' 'gbu bole ‑kɔɔ' 'yrɛ ma oo, ‑kɔɔ' 'mu 'kpɛn 'srɔɔwo‑ 'yela‑ ‑yi.› 'Kaa‑ 'srokpa mu 'ɛ 'ke mu 'bhɛɛ‑ ꞊woa dɔɔ: ‹‑Kɔɔ' mu ‑o 'ezin‑ ‑a 'kpee yi mu 'le.›
29 «‑Kɔɔ' mu ‑o ‑a 'kpee yi mu 'la 'le bhe, 'bhɛla‑ ‑yile ‑kɔɔ' 'laa ‑Waanbhaa' 'kpalɛ‑ bhaaplɛŋ mu a ‑can yo 'pegee ‑gɔli' yo, 'bhɛɛ‑ vlɛ yo mu ma. Bhaaplɛŋ mu 'bhɛ pɛ mu 'ɛ 'yaanna‑ ‑o 'gbu 'kpeelɛdan gbɛya ‑la zi. 30 'Duŋ‑ bhaaplɛŋ mu ‑za 'la ꞊kla waa ‑zadɔkleya 'waati 'ɛ ba, ‑Waanbhaa' laa 'bhɛ ‑za mu 'ɛ bɔ ‑li ‑klɔsi 'yi; 'duŋ‑ ‑zɔn yi 'lɛɛ‑ ma, ‑ya pe 'zi bhaaplɛŋ mu 'kpɛn ni yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ 'kaa ‑o 'ploo‑ ‑o klɛza ‑yɔɔ' mu 'ɛ ma 'bhɛɛ‑ ‑woo 'gbu 'na 'yee ‑Waanbhaa' do ‑kplɛn ni, 'bhɛɛ‑ ‑wa gba. 31 ‑Amasrɔyi ‑Waanbhaa' yi do ‑dwa gban, 'bhɛ yi 'ɛ 'le, ‑e nu 'drunyan 'yi bhaaplɛŋ mu 'ɛ 'kpɛn 'kitikanlɛ ‑yaa' ‑lɛdɔɔleya 'ɛ ma. 'Yee‑ ‑Waanbhaa 'gbu nu mɛɛ mu 'kitikanlɛ mɛɛ 'la zan 'le, ‑e 'bhɛ zan 'ɛ makwan‑ gban. ‑E 'bhɛ makun' ‑tɔɔmasie 'la ꞊kpaa 'ke 'bhɛ 'a zrɔn mɔkpɛn' ni 'bhii‑ wlan ‑le 'kɛle‑ 'bhɛ ‑le ꞊kla ‑e 'bhɛ zan 'ɛ bwelawoa gale ba 'bhɛ 'le.»
32 'Woo mɛɛ mu 'ɛ ‑wa male Pɔlu 'lii dɔɔ mɛɛ do ‑gaa 'bhɛɛ‑ 'bhɛ ‑bwela gale ba, 'ke ‑o 'ke mu 'sɔnsile 'a ma, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑vin mu 'ɛ pe dɔɔ: «Yi ‑bhɛɛke' ta, 'o nu 'bhɛ ‑jan 'ɛ ‑vin 'ɛ 'malɛ‑ 'e 'lii, 'bhɛ 'swa‑ ‑gee' ‑zɔn.» 33 'Bhɛ 'yi 'tɛ, 'ke Pɔlu gole‑ ‑o pleŋ‑. 34 'Bhɛɛ‑ 'duŋ‑, ‑o 'ke mu ‑dwa Pɔlu zi, 'bhɛɛ‑ 'mu 'e ꞊kpaa Zesu 'yi: ‑o ‑yaa 'bhɛ mɛɛ mu 'ɛ do sii Denisi, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'yaa‑ 'ke ‑waa' ‑wa 'ɛ ta 'kitikan mu 'ɛ do 'le; 'bhɛ 'pegee le do 'la ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Damarisi, 'bhɛɛ‑ mɛɛ 'ke mu 'ezin‑.