27
‑O ‑ja Zesu 'le ‑janmatii Pilati ba
(Maki 15.1; Luki 23.1; Zaan 18.28)
Zrwan 'ɛ zi, 'ke 'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee Zuufu mu 'ɛ ‑waa' 'gwlaan‑ gblaan mu 'ɛ ‑woo ‑lɛkpale 'eke‑ ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'kpɛn 'a 'kpale do ma 'kaa ‑o Zesu dɛ. ‑Ayile, 'ke ‑wa gbɛ ta ‑yrele', 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o gele‑ 'kɛle‑ ‑janmatii Pilati ba.
Zudasi gayrɛ
(Klɛza 1.18-19)
Zudasi 'la ‑dawli' ꞊kpaa Zesu gbɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑ya ‑lɛnaa mɛɛ mu 'ɛ ni, 'a 'yele‑ 'bhii‑ ‑o ‑kpan ‑balaa' Zesu ta 'kaa ‑wa dɛ, 'ke ‑zadɔwɛɛ dɔle‑ ‑a ma. ‑Ayile, 'kee‑ gele‑ ‑gɔli' 'taŋbha mia do bhɛ vu 'ɛ 'niinalɛ *'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee Zuufu mu 'ɛ ‑waa' 'gwlaan‑ gblaan mu 'ɛ ma. ‑Ya ꞊pia ‑o ni dɔɔ: «'Ŋ ‑za 'yɔɔ‑ ‑kla mɛɛ 'la zan laa ‑za 'yɔɔ‑ do 'kpɔ klɛlɛ 'bhɛ 'lɛnalele 'ka ni!» ‑Ayile, 'ke ‑wa ‑lɛkunle ‑a ni dɔɔ: «'O mɔɔ a za 'laa ‑o 'bhɛ 'yi, 'e 'gbu a ‑za ‑le 'bhɛ 'le.»
'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zudasi ‑gɔli' 'taŋbha mu 'ɛ 'wianle 'trɛ ma ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ 'pwɛle. 'Bhɛ blaan, 'kee‑ gele‑ ‑a 'gbu duŋlɛ ‑yri diiŋ do 'yi.
'Bhɛ 'yi bhe, 'ke 'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ ‑o ‑gɔli' 'taŋbha mu 'ɛ 'wloole 'trɛ ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ dɔɔ: «'Waa‑ 'toŋ 'ɛ ta, 'waa sɔ ‑gɔli' 'lɛɛ‑ bɔle‑ ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la ‑gɔli' bɔ ‑koo 'ɛ 'yi, ‑amasrɔyi mɛɛ yiɛn ma ‑gɔli' ‑le.» ‑O yanle 'a 'kpalele do ma, 'ke ‑wa pele‑ dɔɔ ‑o gbɔdɔ mi 'ɛ 'bhɛ a 'trɛ 'ɛ 'lɔle 'yee‑ ‑gɔli' 'ɛ 'le, 'bhɛɛ‑ ‑o 'bhɛ 'trɛ 'ɛ klɛ 'cie mu binyrɛ 'le. 'Bhɛla‑ ‑zayile, 'kee‑ 'san 'bhɛ yi 'ɛ ma, 'kee‑ nu 'tɛnlɛ‑ ‑zɔn ma, ‑o 'bhɛ 'trɛ 'ɛ sii dɔɔ: «Yiɛn ma 'trɛ.» 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ 'yi, ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi Zeremi jan mu 'la ꞊woa 'elwale ‑sɔ 'mu 'lɛswa꞊, ‑ya ‑pia dɔɔ: «‑O ‑gɔli' 'taŋbha mia do bhɛ vu ꞊sia. Izraɛli mu 'ɛ ‑wa 'plɛɛ ꞊kaan 'bhɛɛ‑ ‑gɔli' 'lii yɛkɛ‑ 'ɛ 'le. 10 'Bhɛɛ‑ ‑o gbɔdɔ mi 'ɛ ‑yaa' 'trɛ 'ɛ ꞊lwa 'ke 'bhɛ ‑gɔli' 'ɛ 'le, 'bhii‑ Mɛɛzan 'a ꞊pia 'mi ni pe gbɛya 'la yi.»
Pilati ‑o Zesu 'lrɔkpa zii'
(Maki 15.2-15; Luki 23.2-5; Zaan 18.29-40; 19.4-16)
11 Mɛɛ mu 'ɛ ‑o ‑ja Zesu 'le ‑janmatii Pilati ba. 'Bhɛɛ‑ ‑janmatii Pilati 'a 'lrɔkpaa dɔɔ: «'Bhi ‑le 'ke Zuufu mu 'ɛ ‑waa' ‑bhleŋgbe 'ɛ 'le ɛɛ?» Zesu pe ‑a ni dɔɔ: «'E 'gbu 'yela‑ ꞊pia bhe.» 12 'Bhɛ blaan, 'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee 'gwlaan‑ gblaan mu 'ɛ ‑o bhla ‑bebe ꞊kpaa ‑a ma, 'duŋ‑ yaa 'mu 'kedo‑ 'kpɔ mabɔlɛ. 13 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Pilati 'a 'pele 'a ni dɔɔ: «‑O bhla mu 'la 'kpɛn 'kpa zii' 'e ma bhe 'e 'trɔn 'laa 'mu 'yi ɛɛ?» 14 'Duŋ‑ Zesu 'laa 'mu 'kedo‑ 'kpɔ zilakpalɛ ‑a ni bhe, 'bhɛ 'a 'kpeelɛnia ‑a ma 'egbɛnɛle.
‑O Zesu dɛ ‑kpan ‑balaa' 'a ta
15 Lɛɛ 'oo lɛɛ, Paki 'fɛti 'ɛ ta, ‑janmatii Pilati ta pɛ ‑le ‑yaa 'ke 'ploolele ‑kaso yi mi do ma, 'kɛla 'ke ‑zamaa' 'ɛ 'yaa‑ 'bhɛ ‑za pe, ‑e 'yaa‑ ploo 'bhɛɛ‑ ma ‑o ni. 16 'Bhɛ 'waati 'ɛ ba, ‑waa' ‑kaso 'yi mi do ‑yaa, ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Barabasi. Mɔkpɛn' 'yaa‑ 'bhɛ dɔ 'bhɛ klɛza ‑yɔɔ' mu 'ɛ ma. 17 Pilati ‑zamaa' 'ɛ 'lrɔkpaa‑ dɔɔ: «'Kaa‑ zi 'bhii‑ 'ŋ 'ploo‑ 'ka ni 'woo‑ mɛɛ plɛ 'ɛ ‑dela ma ɛɛ, Barabasi taa‑ Zesu, ‑o 'bhɛ 'la sii Mɛɛ ‑Bhee mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi ɛɛ?» 18 'Yee‑ Pilati 'gbu 'yaa‑ 'yaango‑ dɔɔ mɛɛ mu 'ɛ 'yaa‑ zranlawo zii' Zesu ma, 'bhɛla‑ ‑zayile ‑o ꞊nwa 'bhɛ ‑lɛnalɛ ‑a ni.
19 'Duŋ‑ Pilati 'yaale‑ ‑yaa 'waati 'la ba 'kitikanyrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, 'ke ‑a na mɛɛ do winbɔle ‑a ta 'kaa 'bhɛ ge ‑jan 'lɛɛ‑ 'yikla 'a ‑kɔɔ dɔɔ: «Mɛɛ 'la bhe, yaa ‑za 'yɔɔ‑ do 'kpɔ klɛlɛ, 'bhɛla‑ ‑zayile 'yaa ‑za 'yɔɔ‑ do 'kpɔ klɛlɛ ‑a ni, ‑amasrɔyi 'ŋ ‑yrɛn ‑bebe ‑bhla ‑a ‑zayi' ‑zɔn gbiŋ na.»
20 'Bhɛ bhla 'ɛ ba, 'sraka 'lɛna mu ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee 'gwlaan‑ gblaan mu 'ɛ 'yaa‑ wla 'zi ‑zamaa' 'ɛ zi dɔɔ ‑wa pe Pilati ni dɔɔ 'bhɛ 'ploo‑ Barabasi ‑la ma, 'bhɛɛ‑ ‑ya pe ‑o Zesu dɛ. 21 'Bhɛ 'yi 'tɛ, 'ke ‑janmatii Pilati ‑o ‑lrɔkpa' gbɛ drɛɛwole 'ezin‑ dɔɔ: «'Kaa‑ zi 'bhii‑ 'ŋ 'ploo‑ 'woo‑ mɛɛ plɛ 'ɛ ‑dela ma 'ka ni?» ‑O 'kpɛn 'a 'lɛkwan‑ ‑a ni dɔɔ: «Barabasi!» 22 'Bhɛɛ‑ Pilati ‑o ‑lrɔkpaa 'ezin‑ dɔɔ: «'Ŋ nu ‑mɛ za ‑la klɛlɛ Zesu 'la 'ka 'bhɛ sii Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi 'bhɛ ni ɛɛ?» ‑O 'kpɛn 'a 'lɛkwan‑ dɔɔ: «‑Kaa gbaan ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑e ga!»
23 Pilati ‑o ‑lrɔkpaa 'ezin‑ dɔɔ: «‑E ‑mɛ ‑za 'yɔɔ‑ ‑la kla ɛɛ?» 'Duŋ‑ ‑o ‑gbekaan 'ezin‑ 'eglɔɔle 'kaa: «‑Kaa gbaan ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑e ga!»
24 'Yee‑ Pilati 'a 'yele‑ 'bhii‑ yaa ‑yaa sɔ ‑za 'kedo‑ 'kpɔ klɛlɛ 'ezin‑, 'bhɛ 'pegee mɛɛ mu 'ɛ zru baan' 'yaa‑ ‑wlɛn 'zi, 'kee‑ ‑yi 'sile, 'ke ‑ya gbɛ mafɛle mɔkpɛn' 'yrɛ ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele‑ dɔɔ: «'Mi 'naa ‑o 'ŋ gaan bɔle‑ mɛɛ ‑lɛdɔɔle 'lɛɛ‑ ‑a dɛza 'ɛ 'yi! 'Ka 'gbu 'kɔɔ za ‑le!»
25 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑o 'kpɛn 'a 'lɛkunle 'eke‑ zi dɔɔ: «'Kee‑ ‑gaa oo, bhaa ‑a gale ‑kpan 'ɛ bala‑ 'o mɔɔ 'pegee 'o 'nɛ mu 'ɛ ta!»
26 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ 'yi, 'ke Pilati 'ploole Barabasi ma ‑o ni; 'bhɛɛ‑ ‑e pe mɛɛ mu ni 'kaa 'mu Zesu zita zɔn 'ke gbaŋbhlɛ 'le; 'bhɛ blaan, 'ke ‑ya 'kpale ‑o 'kɔɔ 'kaa ‑o ge ‑a gbaan ‑yrigbɛɛle do ta.
‑Srwase' mu 'ɛ ‑woo Zesu malrɔgo 'zi
(Maki 15.16-20; Luki 23.11; Zaan 19.2-3)
27 ‑Janmatii Pilati a ‑srwase' mu 'ɛ ‑ja Zesu 'le ‑yaa 'fɛkpee yrɛ 'la mɛɛ mu kla 'eke‑ ba a ꞊nɔɔ 'bhɛɛ‑ ꞊la; 'bhɛɛ‑ 'ke ‑srwase' 'lɛ ‑gbɛnɛ do 'ɛ 'kpɛn 'yaale ‑a zi. 28 ‑O Zesu tapɛ mu 'ɛ ‑gwa, 'ke ‑o dunɛ‑ tralapɛ 'tɛn gbɔɔn do 'klale ‑a ta. 29 'Bhɛ blaan, 'ke ‑o lɛrɛ zuŋgbhlɛ do 'tanle 'bhii‑ ‑bhleŋgbe ŋgblo ma ‑can 'faa do gbɛɛn‑, 'ke ‑o 'bhɛ bɔle‑ ‑a ŋgblo 'ɛ ma. 'Bhɛ trala, 'ke ‑o togɔ do 'kpale ‑a gbɛ ‑yiɛ' 'lii 'bhii‑ ‑bhleŋgbe do 'kɔɔ 'beni do gbɛɛn‑; 'bhɛɛ‑ 'ke ‑woo 'kpɔ zɛnle‑ ‑a ‑lɛɛ, 'ke ‑o 'sɔnsi‑ 'a ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pe ‑a ni dɔɔ: «'E 'yia‑, Zuufu mu a ‑bhleŋgbe!» 30 ‑Woo ‑liile' mu ꞊klaa ‑a ta, 'bhɛɛ‑ ‑wa 'kɔɔ togɔ 'ɛ ꞊sia, 'ke ‑wa zɔn ‑a 'wiiŋ‑ 'bhɛ 'le. 31 ‑O yanle 'sɔnsile 'le ‑a ma, 'ke ‑o dunɛ‑ tralapɛ 'tɛn gbɔɔn 'ɛ gole‑ ‑a ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa tapɛ ‑lwa mu 'ɛ 'klale ‑a ta. 'Bhɛ blaan, 'ke ‑o gele‑ ‑a gbaanlɛ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta.
Zesu gbaanyrɛ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta
(Maki 15.21-32; Luki 23.26-43; Zaan 19.17-22)
32 ‑Srwase' mu 'ɛ 'pwɛ bhla 'ɛ zi ‑janmatii 'ɛ ‑yaa' 'fɛ 'ɛ ꞊la Zesu 'le, 'ke ‑o ‑lɛpale Sirɛni ‑wa 'ɛ ta mɛɛ do 'le, ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Simɔ. 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑srwase' mu 'ɛ ‑wa pele‑ 'bhɛ Simɔ 'ɛ ni 'kaa 'bhɛ Zesu gbaan ‑yrigbɛɛle 'ɛ 'si kpaŋma. 33 ‑O bhɔle yrɛ 'la ‑o 'bhɛ sii Gɔligota ('bhɛ 'yi ‑le dɔɔ mɛɛ ŋgblo bhɛlɛ' yrɛ), 34 'ke ‑o ‑laanɛ' 'yi yiɛnle do 'pegee ‑drɔɔ 'yizaale, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'bhɛ 'nale 'a ni, ('kooko‑ 'kee‑ 'bhɛ ꞊mia, yaa ga 'ɛ 'lale‑ tadɔ). 'Duŋ‑ ‑e 'bhɛ ‑yi 'ɛ danle ‑a nrɛ ma, yaa dɔlɛ 'bhɛ 'mile‑ ‑la.
35 'Bhɛ blaan, 'ke ‑wa gbaanle‑ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'ke ‑o 'tete dɔle‑ ‑a tapɛ mu 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'mu ‑yiciɛnle 'eke‑ ma. 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ 'yi bhe, ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi 'ɛ 'wojan‑ 'ɛ 'lɛswa꞊, 'bhɛ 'a ꞊pia dɔɔ: «‑O 'tete ‑dwa 'ŋ tapɛ mu 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑woo ‑yiciɛnna 'eke‑ ma.»*27.35 Romɛ mu a 'toŋ 'ɛ ta, ‑srwase' mu 'la ‑ja Zesu gbaanlɛ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'bhɛ 'seŋ 'yaa‑ 'mu ni 'ke 'mu Zesu tapɛ mu 'yiciɛn‑ 'eke‑ ma. ‑O 'tete 'la ‑dwa ‑a tapɛ mu 'ɛ ta 'bhɛ win ‑le 'ke ‑o sɔ ‑o ‑yiciɛnle 'eke‑ ma 'elrele. 36 'Bhɛ blaan, 'ke ‑o ‑yaale' ‑a gooba 'bhɛ yrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ ye. 37 ‑Wa ꞊dia win 'la ma bhe, ‑o 'bhɛ ‑yɔɔndia ‑yripeenɛ do ta, 'bhɛɛ‑ ‑o 'bhɛ ‑gbaanna ‑a ŋgblo 'ɛ tralayrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, 'bhɛ 'yaa‑ dɔɔ:
«Mɛɛ 'lɛɛ‑ 'yele‑ 'ke Zesu 'le, Zuufu mu a ‑bhleŋgbe 'ɛ.»
38 'Ezin‑, ‑o ‑faannii' plɛ ‑gbaanna ‑yrigbɛɛle plɛ ta Zesu ‑din: ‑A do ‑yaa ‑a gbɛ ‑yiɛ' ta, 'bhɛɛ‑ ‑a ‑bhɛɛke' do 'ɛ 'yaa‑ ‑a gbɛ ‑koo ta.
39 Mɛɛ 'la zan mu ‑yaa 'kan zii' Zesu gbaanyrɛ 'ɛ ‑din, 'mu 'yaa‑ a glin 'ke 'mu 'mu ŋgblo bɛɛn, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa ‑zwanwo'. 40 'Bhɛɛ‑ ‑o ‑yaa pe dɔɔ: «'Bhi 'laa 'pelɛ‑ 'kaa 'e sɔ ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ 'wile‑, 'bhɛɛ‑ 'ya dɔ gbɛ drɛɛwo ‑yrekpaa' yaga ‑la ɛɛ? 'Kee‑ 'yoo‑ 'ke ‑Waanbhaa' Gbe 'ɛ 'le, 'e 'gbu 'bhee ‑zɔn, 'bhɛɛ‑ zina‑ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta doo.» 41 'Bhɛ klɛgbɛya do 'ɛ 'yi, 'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee 'Toŋ daan mu 'ɛ, 'bhɛɛ‑ 'gwlaan‑ gblaan mu 'ɛ, ‑o 'kpɛn 'yaa‑ Zesu malrɔgo 'zi 'ke ‑wa pe dɔɔ: 42 «‑E mɛɛ ‑bhɛɛke' mu 'ɛ ‑gwa ‑za 'yi, 'bhɛɛ‑ yaa sɔ ‑a 'gbu gole ‑za 'yi! 'Ke ‑yoo 'ke Izraɛli mu a ‑bhleŋgbe 'le, ‑e zina‑ 'saanibhe doo ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta; 'kee‑ 'bhɛ ꞊kla, 'o nu 'o 'kpalɛ‑ ‑a ‑yi. 43 ‑Ya 'gbu gbɛkpaa‑ ‑Waanbhaa' 'kɔɔ, 'bhɛɛ‑ ‑ya ‑pia dɔɔ: ‹'Ŋ 'yoo‑ 'ke ‑Waanbhaa' Gbe 'le!› 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑a ‑za sɔ ‑Waanbhaa' ni 'bhɛ nu 'a go 'saanibhe ‑za 'yi doo!» 44 Mɛɛ dɛ mi plɛ 'la gbaanle ‑yaa ‑a ‑din ‑yrigbɛɛle plɛ 'ɛ ta, 'mu 'yaa‑ ‑a ‑zwanwo' zii' 'bhɛ klɛgbɛya do 'ɛ gbɛɛn‑ 'ezin‑.
Zesu gayrɛ
(Maki 15.33-41; Luki 23.44-49; Zaan 19.2; 19.5-30)
45 'Kee‑ san ‑yrekpaa' ma, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ ge 'tɛnlɛ‑ yromazi ‑yretɛbhɛ yanyan 'ɛ ma, ‑gblo ‑gbɛnɛ ‑kpaa 'trɛ 'ɛ ta yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ. 46 'Yee‑ yromazi ‑yretɛbhɛ yanyan 'ɛ 'bhɔ bhla 'ɛ 'e ‑din, 'ke Zesu ‑gbekanle 'eglɔɔle dɔɔ: «Eli, Eli, lama sabatani?» 'Bhɛ 'yi ‑le dɔɔ: «'An ‑Waanbhaa', 'an ‑Waanbhaa', ‑mɛle ꞊kla 'bhɛɛ‑ 'ye 'ŋ do ‑kplɛn ꞊twa ‑a nɔɔ‑ ɛɛ?» 47 Mɛɛ 'la zan mu ‑yaa ‑a ‑din 'bhɛ 'waati 'ɛ ba, 'mu 'a ‑gbekanwli 'ɛ 'male, 'ke 'mu 'a pele‑ dɔɔ: «‑Ka 'ka 'trɔnbadɔ doo, ‑yoo Eli 'sii zii'!» 48 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑o do gele blaale‑ ‑nɛ 'yiɛntɛnnɛ 'fɛ ‑gblaŋluu ‑fɔlu' ‑fɔlu' 'ɛ 'silɛ‑, 'kee‑ 'bhɛ 'pale 'ke ‑wɛɛn yue 'tɔnle‑ 'le. 'Kee‑ 'bhɛ 'yrele togɔ gbɔɔn do yin 'lii, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ 'bhɛ 'wlale Zesu 'lii 'kaa 'bhɛ 'bhɛ 'mi. 49 'Duŋ‑ ‑a ‑vin mu 'ɛ pe dɔɔ: «'Kɔɔ‑ dula‑ doo, ‑dɔke' Eli nu nulɛ a golɛ ‑za 'yi oo!»
50 Zesu ‑gbekan' gbɛ drɛɛwoa‑ 'eglɔɔle 'ezin‑, 'ke ‑a niigole ‑a ‑yi. 51 'Bhɛ 'waati do 'kpɔ 'ɛ ba, sɔgbɛ ‑gbɛnɛ 'la duŋle ‑yaa ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ 'kpee yrɛ 'la ‑o ‑yaa 'bhɛ sii «Yrɛ 'weŋ 'weŋ» 'bhɛ꞊la, 'bhɛ 'peedia‑ plɛ 'kee‑ da laanima, 'kee‑ nu 'tɛnlɛ‑ 'traa. 'Bhɛ klɛlɛ 'tɛ, 'ke 'trɛ bɛɛnle‑, 'bhɛɛ‑ 'ke vlɛ ‑saa mu 'ɛ ‑o ‑wile'. 52 Mɛɛ bu mu 'ɛ 'liigwa‑, 'bhɛɛ‑ mɛɛ ‑lɛdɔɔle mu 'la ‑gaa 'elwale gban ‑sɔ, 'mu ‑bebe ‑bwela gale ba. 53 'Bhɛɛ‑ ‑o ‑pwɛla bu mu 'ɛ 'yi Zesu bwele 'ɛ blaan gale ba, 'ke ‑o nule‑ Zeruzalɛmu ‑wa 'ɛ 'kpee. Mɛɛ ‑bebe ‑o ꞊ya.
54 'Bhɛ klɛle 'tɛ, ‑srwase' ‑kuŋlii 'ɛ 'pegee ‑srwase' ‑vin mu 'la 'yaa‑ Zesu gooba 'ke ‑yoo ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, ‑o 'trɛ bɛɛnyrɛ 'la ꞊ya, 'bhɛ 'pegee ‑za mu 'la 'kpɛn ꞊kla ‑o ‑yrɛ ma, 'bhɛla‑ ‑zayi' ‑gblaan ‑gbɛnɛ ꞊klaa ‑o ‑yi. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ 'eke‑ ni dɔɔ: «Mɛɛ 'lɛɛ‑ 'yaa‑ 'ke ‑Waanbhaa' Gbe kpataakpa 'gbu 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'le!» 55 Le 'srɛ mu 'la 'yaa‑ zi Galile 'trɛ 'ɛ ta 'ke 'mu bhɔ a ba, 'bhɛɛ‑ 'ke 'mu ꞊nwa ‑a zi Zeruzalɛmu, 'mu 'yaa‑ ‑a gbaa 'ɛ taglin‑ 'zi bhlɔ gbɔɔn ma. 56 'Woo‑ le mu 'ɛ 'ke mu ‑la 'tɔ ‑le ‑gɛ: Mari 'la da Magidala ‑wa 'ɛ ta, Zaki 'pegee Zozɛfu nɛɛ Mari, 'bhɛɛ‑ Zebede gbe plɛ 'ɛ Zaki 'pegee Zaan nɛɛ.
Zesu binyrɛ
(Maki 15.42-47; Luki 23.50-56; Zaan 19.38-42)
57 Yromazi bhɔle, 'ke pɛzan do dale‑ Arimate ‑wa 'ɛ ta, ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Zozɛfu, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'yaa‑ Zesu a ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ do 'le. 58 'Bhɛ 'yi, 'kee‑ gele‑ 'tɛ Zesu gbaa 'ɛ 'yrɛwolɛ ‑janmatii Pilati ma. ‑Ayile, 'ke Pilati dɔle‑ gbaa 'ɛ 'nale‑ ‑la ‑a ni.
59 'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, 'kee‑ gbaa 'ɛ 'sile, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ sɔ drɛɛ 'pu 'peŋpeŋ do 'kpale 'bhɛ ma. 60 'Bhɛ blaan, 'kee‑ gele‑ ‑a binlɛ bu ‑gluu drɛɛ do 'yi. 'Yee‑ Zozɛfu 'gbu ‑le mɛɛ mu ꞊sia 'kaa 'mu 'bhɛ bu ‑gluu 'ɛ 'kwlee‑ ‑a ni vlɛ ‑saa do 'yi. ‑E yanle 'kee‑ vlɛ ‑kpuŋ ‑gbɛnɛ do ‑bhlile', 'bhɛɛ‑ 'kee‑ bu ‑gluu 'ɛ 'liitanle 'bhɛ 'le. 'Bhɛ blaan, 'kee‑ jilale. 61 'Bhɛ 'waati 'ɛ ba, Mari 'la 'yaa‑ da Magidala ‑wa 'ɛ ta, 'bhɛ 'pegee 'bhɛ 'too‑ Mari do 'ɛ, 'mu 'yaale ‑yaa bu 'ɛ 'lɛma‑.
Zesu bu 'ɛ gooba yaaza
62 'Bhɛ ta tooklin‑ 'ɛ 'yi 'le, ‑yitrɛ' yi 'ɛ ma pɛ mu 'ɛ magaanle blaan, 'ke 'sraka 'lɛna ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee Farizi mu 'ɛ ‑o gele‑ 'eke‑ zi Pilati ba. 63 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ Pilati ni dɔɔ: «'O zan, 'yee‑ bhlanii‑ 'la bhe, ‑e ‑yaa ‑a ‑yrɛ ma 'waati 'la ba, ‑ya ꞊pia dɔɔ ‑e nu bwelɛ gale ba, ‑a gale blaan ‑yrekpaa' yaga mi ma. 'Bhɛ ‑jan 'ɛ 'bhɛ ‑o ‑li 'o 'kpee. 64 ‑Ayile, ‑a pe ‑srwase' mu ni dɔɔ ‑o bo ‑a bu 'ɛ gooba ‑yrekpaa' yaga ta, 'kooko‑ ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ waa nu nulɛ ‑a gbaa 'ɛ 'faanlɛ‑, 'bhɛɛ‑ ‑wa pe ‑kɔɔa' mɛɛ mu 'ɛ ni dɔɔ: ‹‑E ‑bwela gale ba.› 'Ke 'bhɛ ꞊kla, 'bhɛ bhla 'ɛ gblaan 'yi nu yalɛ ‑e bhla ‑lwa mi 'la ꞊pia 'bhɛ ni.» 65 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Pilati 'a 'pele ‑o ni dɔɔ: «‑Srwase' 'ke mu ‑le ‑gɛ, ‑ka mu 'si ‑a gooba yaaza 'yi. ‑Ka ge 'bhɛɛ‑ ‑kaa pe mɛɛ mu ni 'mu bo a bu 'ɛ gooba 'bhii‑ ‑e sɔ 'ka ni gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑.» 66 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑o gele‑ yaalɛ 'tɛ ‑a bu 'ɛ gooba. ‑O Romɛ mu a ‑bhleŋgbe ‑gbɛnɛ 'ɛ, 'bhɛ gbɛ blaan yɔɔn ‑kpalaa' bu ‑gluu 'ɛ 'liitan vlɛ ‑kpuŋ 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑o piibhɛ kpɛlɛ‑ ‑gbɛnɛ do ‑yrela 'bhɛ ta. 'Bhɛ blaan, 'ke ‑srwase' mu 'ɛ 'yaale bu 'ɛ gooba.

*27:35 27.35 Romɛ mu a 'toŋ 'ɛ ta, ‑srwase' mu 'la ‑ja Zesu gbaanlɛ ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'bhɛ 'seŋ 'yaa‑ 'mu ni 'ke 'mu Zesu tapɛ mu 'yiciɛn‑ 'eke‑ ma. ‑O 'tete 'la ‑dwa ‑a tapɛ mu 'ɛ ta 'bhɛ win ‑le 'ke ‑o sɔ ‑o ‑yiciɛnle 'eke‑ ma 'elrele.