MAKI ‑JAN 'NRALE‑ 'LA YƆƆNDIA‑ ZESU KRISI BA ZAYI'
Maki a ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'ɛ ŋgblo
‑Dele ‑yaa Maki 'le ɛɛ? ‑E ‑yaa Zesu Krisi a winbɔwo mu 'ɛ 'mu a 'bhɔŋba‑ mu 'ɛ do 'le. Maki ‑le ‑Jan 'Nrale‑ 'Sɛwɛ 'lɛɛ‑ yɔɔndia‑. ‑A masii' 'tɔ 'ɛ ꞊yaa Zaan, 'bhɛɛ‑ 'yee‑ 'pegee ‑a nɛɛ Mari ‑yaa da Zeruzalɛmu (Klɛza 12.12), 'bhɛɛ‑ 'waa ‑za 'kedo‑ 'kpɔ dɔ ‑a dɛ 'ɛ ba zayi'. 'Yee‑ Maki ꞊nia ‑le ‑yaa 'ke Banabasi 'le (Kolɔsi 4.10). ‑E ‑ja ‑a ꞊nia Banabasi 'pegee Pɔlu 'madɔlɛ 'mu a ‑Jan 'Nrale‑ wole 'taa ꞊lwa mi 'ɛ ta Antiɔsi ‑wa 'ɛ ta (Klɛza 12.25). Antiɔsi Zesu 'yi mu 'ɛ ‑woo 'seriwoa Pɔlu 'pegee Banabasi ma, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑ploola ‑o ma dɔɔ ‑o ge ‑Jan 'Nrale‑ 'ɛ 'wo 'klɛɛn 'bhɛɛke mu 'yi (Klɛza 13.1-3). 'Bhɛ ‑Jan 'Nrale‑ 'taa ꞊lwa mi 'ɛ ta, 'yee‑ Maki ‑ja Pɔlu 'pegee Banabasi zi, 'bhɛɛ‑ boolazi, ‑e ‑gwa 'mu zi 'kee‑ niinale Zeruzalɛmu (Klɛza 13.5,13). Yi ‑bhɛɛke' ta, Banabasi 'yee‑ Maki ꞊sia, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑ja ‑Jan 'Nrale‑ 'ɛ 'wolɛ‑ Sipru (Klɛza 15.37-39). Boolazi, Pɔlu 'pegee Piɛri 'a ꞊pia 'mu a 'lɛtrɛ mu 'ɛ 'yi dɔɔ 'yee‑ Maki ꞊bhwa 'mu ba Rɔmu ‑wa 'ɛ ta (Filemɔ 24; 2 Timote 4.11; 1 Piɛri 5.13).
‑E ‑yaa' ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ ꞊dia Romɛ Zesu 'yi mu ‑la 'kaama‑, ‑e Zesu ‑zrɔnna 'ezin‑ 'bhii‑ 'bhɛ ‑le 'ke ‑Waanbhaa' Gbe bhɛ do 'ɛ 'le, 'bhɛ 'pegee 'bhɛ ‑le 'ke Bhaaplɛŋ Gbe 'ɛ 'la ꞊nwa yewolɛ ‑Wangwlɛnbhaa ‑Waanbhaa' ni 'bhii‑ 'bhɛ a yewonɛ 'le. ‑Waanbhaa' 'a winbwa‑, 'kooko‑ ‑e nu bhaaplɛŋ mu go ‑za 'yi (Maki 10.45). Maki a ‑Jan 'Nrale‑ 'Sɛwɛ 'ɛ yaa ‑o 'egbɛnɛle 'bhii‑ ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ ‑vin yaga mu 'ɛ gbɛɛn‑. ‑Yaa' 'sɛwɛ 'ɛ zisanyrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, ‑e Zesu wiiŋfɛyrɛ ‑yi ba Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan 'kɔɔ, 'bhɛ 'pegee Zesu 'yidanyrɛ ‑Setran' 'kɔɔ 'mu ‑zrɔnna ‑kɔɔ' ni (1.1-13).
‑E ‑yaa' 'sɛwɛ 'ɛ 'yiciɛnna ‑lɛ ‑gbɛnɛ plɛ: ‑A ‑lɛ ꞊lwa mi 'ɛ 'yi (1.14–8.26) Zesu Krisi yewole zisaan‑ Mɛɛzan ‑Waanbhaa' ni gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ mɔkpɛn' 'yrɛ ma Galile 'trɛ ta, ‑e 'bhɛ 'yipia‑ ‑kɔɔ' ni. 'Bhɛɛ‑ Zesu yaa ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ makwan gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ 'bhɛ ꞊nɔɔ ye, 'bhɛ 'pegee ‑e 'sɔle‑ maza mu 'la ꞊kla; 'bhɛɛ‑ ‑e gadɛ mu ‑bebe 'bheela‑, 'bhɛ 'pegee ‑e lii ‑yɔɔ' mu ‑gbian mɛɛ ‑bebe zi, 'bhɛɛ‑ ‑e mɛɛ mu ‑daanna ‑Waanbhaa' a ‑Jan 'ɛ 'le ‑glɔɔya' 'le, ‑e 'mu 'kpɛn 'yipia‑ 'ezin‑ ‑kɔɔ' ni.
‑A ‑lɛ plɛ mi 'ɛ 'yi (8.27–16.20), Maki 'a ‑zrɔnna ‑kɔɔ' ni 'bhii‑ Zesu ‑Waanbhaa' ‑weli' ‑klɔsikwan 'ke 'bhɛ ge 'tɛnlɛ‑ 'bhɛ dɛle ma ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta Zeruzalɛmu ‑wa 'ɛ ta. Maki ‑yaa zi 'bhii‑ ‑kɔɔ' 'kpɛn ‑kɔɔ' 'kpa 'a ‑yi 'bhii‑ Zesu ‑le 'ke ‑Waanbhaa' Gbe 'ɛ 'le kpataakpa 'bhii‑ Romɛ ‑srwase' ‑kuŋlii 'ɛ 'bhɛ 'e ꞊kpaa ‑a ‑yi gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ bhe. Maki ‑jan sanɛ‑ ‑la ꞊woa ‑kɔɔ' ni Zesu bweza 'ɛ gale ba 'bhɛ ba zayi' (16.1-8). 'Bhɛla‑ ‑zayile, mɛɛ ‑vin mu 'ɛ 'mu 'a baan 'yipia‑ ‑kɔɔ' ni dɔɔ Zesu 'a 'gbu ‑zrɔnna ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ni, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑ja laflɛ' 'yi (16.9-20).
ZESU ‑O ZAN ‑WAANBHAA' A YE 'Ɛ ZISANLƐ GALILE 'TRƐ TA
1
Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan ‑o Zesu 'nuza‑ 'lɛɛjanwo 'zi
(Matie 3.1-12; Luki 3.1-18)
‑Waanbhaa' Gbe Zesu Krisi ma ‑Jan ‑Nrale' 'ɛ zisaan‑ gɔnɛ‑ 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑. ‑A yɔɔndɛle ‑o ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi Ezai a 'sɛwɛ 'ɛ 'yi dɔɔ:
«'E 'trɔnbadɔ doo, 'mi ‑Waanbhaa' nu 'an ‑toorodɔ mi 'ɛ 'winbɔlɛ 'e 'lɛɛ zi magaan zayi'.
‑Yoo 'ke mɛɛ 'la zan ‑o ‑gbekan zii' 'eglɔɔle ‑kpe 'ɛ ta 'ke ‑ya pe mɛɛ mu 'ɛ ni dɔɔ.
‑Ka Mɛɛzan a zi 'ɛ magaan,
‑ka ‑yaa' zibhɛ mu 'ɛ 'lɛdɔɔ‑!»
'Bhɛ klɛgbɛya do 'ɛ 'yi, Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan ꞊nwa, ‑e ‑yaa ‑kpe 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa mɛɛ mu 'ɛ wiiŋfɛ' zii' ‑yi ba. 'Ke ‑yoo wiiŋfɛle bhla 'la ba, ‑e ‑yaa pe ‑o ni dɔɔ: «‑Ka 'ka 'taawogbɛya mu 'ɛ maniina 'ke 'ka 'ploo ‑za 'yɔɔ‑ klɛle ma; 'bhɛɛ‑ 'ŋ 'ka 'wiiŋfɛ‑ 'tɛ ‑yi 'ɛ ba; 'kooko‑ ‑Waanbhaa' 'kaa‑ ‑za 'yɔɔ‑ mu 'ɛ 'sroma‑ yan!» Zude 'klɛɛn 'ɛ 'yi mɛɛ mu 'ɛ 'kpɛn 'pegee Zeruzalɛmu mu 'ɛ 'kpɛn 'yaa‑ ge 'zi 'yee‑ Zaan ba. 'Ke ‑o ‑yaa yan ‑waa' ‑za 'yɔɔ‑ mu 'ɛ 'pelele mɔkpɛn' 'yrɛ ma, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa ‑o wiiŋfɛ 'tɛ Zrudɛn yue 'ɛ ba. 'Yee‑ Zaan ta dunɛ‑ 'ɛ 'tanle‑ ‑yaa 'ke 'yɔɔnma 'ciɛ‑ 'le, 'bhɛɛ‑ 'flɛ 'sɛntru do dɔle ‑yaa ‑a 'saanla. ‑E ‑yaa ‑a 'gbu 'lɛbɔ‑ 'ke 'siesie‑ ‑gama 'pegee ‑bɔn 'yi ‑zrɔ 'yrɔn mu 'le. ‑E ‑yaa ‑jan 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ 'wo zii' mɛɛ mu 'ɛ ni dɔɔ: «Mɛɛ 'la zan nu nulɛ 'mi blaan, 'bhɛ 'sɔle‑ ‑yiya' 'mi ni, 'ali‑ ‑a wlɛyi' laa ‑o 'mi wlɛyi' ta 'ke 'mi 'ŋ makulaa 'bhɛɛ‑ 'an gaan ma ‑sawla bhlɛ mu 'ɛ ploo, 'bhii‑ lu mu 'a klɛ gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ bhe. 'Mi ‑o 'ka 'wiiŋfɛ zii' ‑yi ba, 'duŋ‑ 'yee‑ nu 'ka 'palɛ 'ke Lii 'Weŋ 'ɛ 'le.»
Zesu Krisi wiiŋfɛyrɛ Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan 'kɔɔ
(Matie 3.13-17; 4.1-11; Luki 3.21-22; 4.1-14)
'Bhɛ 'waati 'ɛ ba, Zesu ‑daa Galile 'trɛ ta ‑wa do ta, ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Nazarɛti, 'bhɛɛ‑ ‑e ꞊nwa Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan ba ‑a wiiŋfɛ' zayi' Zrudɛn yue 'ɛ ba. 10 'E ‑yaa pwɛ zii' ‑yi 'ɛ ba bhla 'la ba, 'kee‑ laflɛ' 'liiploole yele‑, 'bhɛɛ‑ 'ke Lii 'Weŋ 'ɛ zinale ‑a ta 'bhii‑ ‑bhooladɔ maannɛ‑ do gbɛɛn‑. 11 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke ‑weli' do dale‑ laanima 'ke 'bhɛ 'a 'pele dɔɔ: «'Bhi ‑le 'ke 'ŋ gbe 'la ‑za sɔ 'ŋ ni 'egbɛnɛle 'bhɛ 'le, 'bhɛɛ‑ 'bhi ‑le 'ŋ zrukpalaa kpataakpa.»
Zesu 'yidanyrɛ ‑Setran' 'kɔɔ
12 'Bhɛ blaan yrɛ do 'kpɔ 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke Lii 'Weŋ 'ɛ gele‑ Zesu 'le ‑kpe 'ɛ ta. 13 'Bhɛɛ‑ ‑e ‑yrekpaa' mia plɛ 'ke ‑bi mia plɛ ‑la ‑gaa 'bhɛ ꞊nɔɔ ye, 'bhɛɛ‑ ‑Setran' 'a 'yidaan‑ 'bhɛ 'waati 'ɛ ba. ‑E ‑yaa ‑bɔn 'yi wi mu 'ɛ 'pleŋ‑, 'bhɛɛ‑ ‑Waanbhaa' a ‑mlɛkɛ' mu 'ɛ ꞊bhwa ‑a ba.
ZESU ‑O ‑WAANBHAA' YE 'Ɛ 'WO ZII' GALILE 'TRƐ TA
Zesu ‑o ‑Jan 'Nrale‑ 'ɛ 'wo zii' Galile 'trɛ ta
(Matie 4.12-22; Luki 4.14-15; 5.1-11)
14 ‑O Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan 'kunle‑, 'bhɛɛ‑ ‑o yanle ‑a bɔlele ‑kaso 'yi, 'ke Zesu gele‑ ‑Waanbhaa' a ‑Jan 'Nrale‑ 'ɛ 'wolɛ‑ Galile 'trɛ 'ɛ ta. 15 ‑E ‑yaa ‑jan 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ 'wo zii' mɛɛ mu 'ɛ ni dɔɔ: «'Waati 'ɛ 'lɛswa꞊, ‑Waanbhaa' a ‑bhleŋgbeya 'ɛ ꞊bhwa 'ka ‑din, ‑ka 'ka zru niina‑ 'ke 'ka 'ploo‑ ‑za 'yɔɔ‑ klɛle ma, 'bhɛɛ‑ ‑ka 'ka 'kpa ‑Jan 'Nrale‑ 'ɛ 'yi.»
Zesu ‑o ‑yaa' ‑klaŋlanɛ ꞊lwa mu 'ɛ 'sii zii'
16 'Bhɛ blaanta, ‑e ‑yaa 'kan zii' bhla 'la ba Galile ‑draa 'ɛ 'lɛzi‑, 'kee‑ Simɔ 'pegee 'bhɛ 'nwagwlɛn‑ Andre 'yele yrɔ bɔ yrɛ ꞊nɔɔ ‑draa 'ɛ ba; ‑amasrɔyi ‑o ‑yaa 'ke kaadɛ mu 'le. 17 Zesu pe ‑o ni dɔɔ: «‑Ka nu dɔ 'ŋ zi, 'bhɛɛ‑ 'ŋ nu 'ka klɛlɛ 'ke mɛɛ mu 'kun mu 'le 'bhii‑ 'ka kaa mu kun gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑.» 18 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke ‑o 'ploole ‑waa' kaadɛ yrɔ mu 'ɛ ma, 'ke ‑o gele‑ dɔlɛ ‑a zi.
19 ‑O 'bhɔle‑ 'ezin‑ sa ‑o 'lɛɛ‑, 'ke Zesu Zebede gbe plɛ 'ɛ 'yele‑, Zaki 'pegee 'bhɛ 'nwagwlɛn‑ Zaan. ‑O ‑yaa' ‑yitakoŋ do 'yi 'ke ‑o waa kaadɛ yrɔ mu 'ɛ magaan. 20 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe 'tɛ, 'kee‑ 'mu 'siile. 'Ke 'bhɛ mu 'mu dɛ Zebede 'pegee 'bhɛ a yewonɛ mu 'ɛ 'tole ‑yitakoŋ 'ɛ 'yi, 'ke 'mu gele‑ dɔlɛ ‑a zi.
Zesu lii ‑yɔɔ' ‑gbian mɛɛ do zi
(Luki 4.31-37)
21 'Bhɛ blaan, 'ke Zesu 'pegee ‑yaa' *‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ‑o gele‑ Kapɛnɔmu ‑wa 'ɛ ta. 'Bhɛɛ‑ ‑yitrɛ' yi 'ɛ 'bhɔle‑, 'kee‑ gele wlalɛ Zuufu mu a daanfɛ' 'ɛ ꞊la. 'Bhɛɛ‑ 'kee‑ mɛɛ mu 'ɛ daanle 'sanle. 22 Mɛɛ 'la zan ‑yaa 'mu 'trɔnkpa zii' ‑a ni, ‑e 'mu 'kpeelɛnia 'mu ma ‑yaa' mɛɛ daangbɛya 'ɛ 'le. ‑Amasrɔyi yaa ‑yaa ‑o daan 'zi 'bhii‑ *'Toŋ Daan mu 'ɛ ‑waa' mɛɛ daangbɛya 'ɛ gbɛɛn‑, 'duŋ‑ ‑e ‑yaa ‑o daan 'zi 'bhii‑ 'seŋ ‑o mɛɛ 'la zan 'kɔɔ.
23 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke lii ‑yɔɔ' zan do 'pwɛle ‑a ‑yi ‑o pleŋ‑ Zuufu mu a daanfɛ' 'ɛ ꞊la, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ ‑gbekanle 'sanle 'kree 'ke 'bhɛ 'a pe dɔɔ: 24 «‑Mɛle 'o mɔɔ 'pegee 'bhi 'pleŋ‑ Nazarɛti mi Zesu? 'E ꞊nwa 'o 'niyrɛ‑ ‑la nɔɔ‑ ɛɛ? Mi 'e dɔ kpataakpa, 'bhi ‑le 'ke Mɛɛ 'Weŋ 'la ‑daa ‑Waanbhaa' ba 'bhɛ 'le!»
25 Zesu 'pɛɛnna‑ 'yee‑ lii ‑yɔɔ' 'ɛ ta dɔɔ: «'E taga, 'bhɛɛ‑ 'e go mɛɛ 'lɛɛ‑ zi 'saanibhe!»
26 'Bhɛ klɛle 'tɛ, lii ‑yɔɔ' 'ɛ go bhla 'ɛ zi, 'kee‑ mɛɛ 'ɛ bɛɛnle‑ ‑kpakpa 'kee‑ ‑gbekanle 'eglɔɔle. 27 Mɛɛ mu 'ɛ ‑o 'kpɛn 'liibhaala ‑o ma, 'fɔke ‑woo 'eke‑ ‑lrɔkpale ‑saan dɔɔ: «‑Mɛ pɛ ‑za ‑le ‑gee' ɛɛ? ‑Mɛ pɛ mɛɛ daangbɛya drɛɛ 'ɛ ‑dele ‑gee' 'seŋ 'le! 'Ali‑ ‑a drɔɔn' ‑janwo' lii ‑yɔɔ' mu ni faŋgan‑ ma, 'bhɛɛ 'mu 'a 'weli‑ ma!» 28 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke Zesu 'tɔbhɔleya 'ɛ zɛnle‑ Galile 'klɛɛn 'ɛ 'kpɛn 'yi.
Piɛri boole ‑bheeyrɛ'
(Matie 8.14-17; Luki 4.38-41)
29 ‑O 'pwɛle‑ *Zuufu mu a daanfɛ' 'ɛ ꞊la, 'ke 'yee‑ 'pegee Zaki 'bhɛɛ‑ Zaan ‑o gele‑ Simɔ 'pegee Andre mu ba 'fɛ 'lɛ ma. 30 Simɔ boole yilale ‑yaa, 'bhɛ 'flɛ 'yi 'yaa‑ ‑la 'zi. 'Bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe 'tɛ, 'ke ‑o 'bhɛ a gaza 'ɛ pele Zesu ni. 31 Zesu 'e 'mabɛɛnle ‑a ‑din, 'ke ‑ya 'kunle ‑a gbɛ ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya 'lawlɛnle. 'Bhɛ 'waati do 'kpɔ 'ɛ ba, 'ke ‑yaa' 'flɛ 'yila ga 'ɛ gole‑ ‑a ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑yoo ‑lɛwɛɛ' kpo klɛle‑.
Zesu gadɛ mu ‑bebe ‑bheela
32 'Bhɛ yroma 'ɛ zi, ‑yretɛbhɛ baale' blaan, 'ke ‑waa' ‑wa 'ɛ ta mu 'ɛ 'nule ‑waa' gadɛ mu 'ɛ 'kpɛn 'pegee 'zina mu 'yaa‑ mɛɛ mu 'la zan zi 'mu 'le Zesu ni. 33 ‑Wa 'ɛ ta mu 'ɛ 'kpɛn ‑o ‑lɛkpaa 'fɛ 'ɛ 'lɛ ma. 34 ‑Ga ‑glɔɔn 'oo ga ‑glɔɔn 'la 'yaa‑ mɛɛ mu 'ɛ ma, Zesu 'mu 'kpɛn 'bheela‑. 'Bhɛɛ‑ 'ezin‑, ‑e 'zina ‑bebe ꞊gbian mɛɛ mu zi, yaa ‑yaa dɔ 'zi 'a ‑la 'ke 'zina mu 'ɛ ‑janwo' yrɛ ‑srɔɔwo' ‑a 'kɔɔ, ‑amasrɔyi ‑e ‑yaa 'ke mɛɛ ‑glɔɔn 'la 'le 'mu 'yaa‑ 'bhɛ dɔ.
Zesu ‑o ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'wo zii' Galile 'trɛ ta
(Luki 4.42-44)
35 Zrwan 'tutu 'ɛ zi, 'sani‑ yrɛ ma 'kanle‑ pleŋ‑, Zesu 'e 'wlɛnle‑, 'kee‑ 'pwɛle 'fɛ 'ɛ ꞊la, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ gele‑ ‑a 'seriwolɛ ‑bɔn 'yi yrɛ do ꞊nɔɔ. 36 'Bhɛ blaan sa, 'ke Simɔ 'pegee mɛɛ 'la zan mu ‑yaa 'yee‑ Zesu zi, 'mu gele‑ ‑a ziglinlɛ 'tɛ. 37 'Bhɛɛ‑ 'mu 'tɛnle‑ ‑a ma 'tɛ, 'ke ‑wa pele‑ ‑a ni dɔɔ: «Mɔkpɛn' ‑o 'e ‑glin 'zi.» 38 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑ya pele‑ ‑o ni dɔɔ: «‑Kɔɔ' ge yrɛ ‑bhɛɛke' ꞊nɔɔ, kpɛma ‑wa mu 'ɛ ta, 'kooko‑ 'ŋ ‑Waanbhaa ‑a ‑jan 'ɛ 'ke 'wo 'ezin‑ 'mu ꞊nɔɔ ye. ‑Amasrɔyi 'ŋ ꞊nwa 'bhɛɛ‑ 'kaama‑ 'trɛ 'lɛɛ‑ ta.» 39 'Bhɛ 'yi bhe, 'kee‑ gele‑ ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'wolɛ‑ Zuufu mu a daanfɛ' mu 'ɛ ꞊la Galile 'klɛɛn 'yi yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ 'zina mu gbin mɛɛ mu zi.
Zesu ‑kpaandɛ' mi do ‑bheela
(Matie 8.1-4; Luki 5.12-16)
40 ‑Kpaandɛ' mi do 'e 'mabɛɛnna Zesu ‑din, 'ke ‑ya 'kpɔ zɛnle‑ Zesu ‑lɛɛ, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ ‑sromabɔle 'bhɛ ni dɔɔ: «'Kee‑ ꞊swa 'e ni, 'e sɔ 'ŋ 'bheele.» 41 ‑A ‑yrɛn 'kpɛn ꞊klaa Zesu ma, 'ke 'bhɛ 'e gbɛ 'trole ‑a ba, 'ke 'bhɛ 'e gbɛ 'kpale ‑a ma, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ 'a pele‑ ‑a ni 'kaa: «'Ŋ ‑yoo ‑a zi 'bhii‑ 'e 'bhee‑.» 42 'Bhɛ yrɛ do 'kpɔ 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke ‑a ma ‑kpaan 'ɛ gole‑, 'ke ‑a 'flɛ klɛle‑ 'weŋ. 43 'Bhɛɛ‑ Zesu 'yaa‑ 'ploo zii' 'a ma bhla 'la ba 'ke ‑ya ‑lɛmazɔnle dɔɔ: 44 «'E 'gbu 'klɔsikun 'dɛ, 'yaa 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'wolɛ‑ mɛɛ 'kedo‑ 'kpɔ ni. 'Duŋ‑ ge 'sraka 'lɛna mi 'ɛ ba, 'bhɛɛ‑ 'yee‑ maglin‑ doo, 'bhɛɛ‑ *Moizi 'sraka 'la goza ꞊pia ‑kpaandɛ' mu ‑bheeza' 'ɛ 'yi, 'bhɛ 'sraka 'ɛ go, 'kooko‑ 'ya zrɔn mɔkpɛn' ni 'bhii‑ 'yaa‑ ‑kpaan 'ɛ ‑gwa.» 45 'Duŋ‑ 'yee‑ mɛɛ 'ɛ gele, 'ke ‑ya ‑bheeza' 'ɛ 'woŋwoŋzɛnle, ‑asiikɔɔ Zesu 'laa ‑yaa sɔ wlale ‑li ‑wa 'kedo‑ 'kpee mɛɛ mu 'ɛ yrɛ ma. ‑Ayile ‑e ꞊bwa ‑bɔn 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ mɛɛ mu 'ɛ 'yaa‑ da 'zi yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ 'ke ‑o ge 'tɛnlɛ‑ a ma 'bhɛ ꞊nɔɔ ye.