16
Yesu atɛ́m nɛkay bɛtɔŋ ɛnyǔ mmu ákwáy bɛ́kʉ nɛ nkáp
1 Yesu apɛt arɛm ntá bakoŋo bhi bɛ, “Mǔnkáp amɔt achi nyaka. Abhɔ́ŋ mǔbɛtɨk anɛ ákɛm mɛnyɨŋ ɛbhi mɛnkɛm. Bo bágháti yi bɛ, mmʉ̌ bɛtɨk ywí wu ǎchɔŋti nkáp ywi.
2 Abhɨŋɨ mǔbɛtɨk wu arɛm bɛ ‘Ntɨkɨ ndak nɛ́ ngoko ɛ̌ti yɛ? Dɔ́k twɔ́ mɛ́ nɛ bɛkáti ɛbhɛn ɔ́sɨ́ŋɨ́ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛya arɛ́. Ɔbhɨ́kɨ́ pɛrɛ kwáy bɛ́kɛm mɛnyɨŋ ɛbha.’
3 “Mmǔ bɛtɨk wu arɛm nɛ mmʉɛt yi bɛ, ‘Chɔŋ nkʉ yi? Mmʉɛt ápú mɛ́ bɛ́kʉ bɛtɨk bɛtaŋ bɛtaŋ, nɛ ntí ánwɔ̀p mɛ mɛnɨŋɨ mɛnɨŋɨ.
4 Ɛ́bhɨ́kɨ́ tat, arɛm bɛ, nɛ́nɛ ndɨ́ŋɨ́ ɛnyɨŋ ɛnɛ nchí kʉ bɛ́ bo mánsíɛ́ptí mɛ amɛm bɛkɛt ɛbhap mpok báfɛrɛ mɛ ndǔ bɛtɨk.’
5 Abhɨŋɨ bǒ barɛm abhɛn chi-bɛtɨk ywi amɔt amɔt. Abhɛ́p anɛ mbɨ bɛ, ‘Yi ɔ́kɛ̀m chi-bɛtɨk wa?’
6 Akɛmɛ yi bɛ ‘Babhaŋá bawɛt bɛsa bɛtay.’ Mmǔ bɛtɨk wu aghati yi bɛ, ‘Ghɔ́ ɛkati barɛm ɛyɛ, sɔt, wupsi, sɨŋ babhaŋ bɛsa bɛpay nsɛm byo ndǔ ɛnɛ́ ɛkɔ nɛ.’
7 Abhɛ́p yɛ anɛfú bɛ, ‘Ɔ̌kɛ́m ná?’ Akɛmɛ bɛ, ‘Bɛbhǎ nchwi bɛsa bɛtay.’ Mmǔ bɛtɨk wu achyɛ yí ɛkati barɛm arɛm bɛ, ‘Sɔt, wupsí sɨ́ŋ bɛbhǎ nchwi bɛsa mɛnwi ndǔ ɛnɛ ɛkɔ.’
8 Chi-bɛtɨk ywi ághɔ́ nɔ́kɔ́ bɛ́ arwɔ̌ yi ɛnyuyɔ, akaka yí bɛ́ yi abhɔŋ kɛ́ŋwáŋ bɛ́káysi ndak. Ɛchi tɛtɛp bɛ bǒ mmɨkɨ nɛ bákʉ̀ mɛnyɨŋ ɛbhap nɛ kɛŋwaŋ bácha ɛnyǔ bo Mandɛm bákʉ̀ ɛbhap.”
9 Yesu arɛm bɛ, “Kɛfɔ̌ bakáp nɛ mɛnyɨŋɨ́ mmɨk kɛ́kway bɛ́twɔ nɛ bɛbɛ́pti mɛnyɨŋ kɛ nchí ghati bhe bɛ, mǎnsɔ́t kɔ mǎnkʉ bo mámbák mamʉɛrɛ bhɛka bɛ́ mpok kɛ́máy, Mandɛm ánsɔt bhe ndǔ bɛchɔ́kɔ́ bhi ɛbhɛn bɛ́bhɨ́kɨ́ bhɔŋ ngwɛnti.
10 Mmǔ anɛ ábhʉ̀rɛ bariɛp ndǔ bǎru mɛnyɨŋ, ǎbhʉ̀rɛ bariɛp mi ndǔ bɛyǎ mɛnyɨŋ. Nɛ mmu anɛ ápú bhʉɛrɛ bariɛp ndǔ bǎru mɛnyɨŋ, apú bhʉɛrɛ bariɛp ndǔ bɛyǎ mɛnyɨŋ nkwɔ.
11 Mbák bǎbhɨ́kɨ́ tɔŋ bɛ bǎbhʉ̀rɛ bariɛp ndǔ baraká nkáp nɛ mɛnyɨŋɨ́ mmɨk, agha ákway bɛsɨkɨ ntɨ nɛ be amfyɛ kɛfɔ̌ bakáp ɛkɛn kɛbhɨkɨ bhɔŋ ngwɛnti amɔ yɛka?
12 Mbák bǎpú bhʉɛrɛ bariɛp ndǔ mɛnyɨŋ ɛbhɛn báfyɛ́ amɔ yɛka, yɛ̌ mmu apú kway bɛchyɛ bhe mɛnyɨŋ ɛbhɛn bɛchi amfay?
13 Yɛ̌ mɔbɛtok apu kwáy bɛtok bachi batí apay ndɔŋ amɔt. Mbák ámbɔ́ŋ bachi bapay, ǎkɔŋ amɔt ancha anɛfú, mbák ɛ́pú nɔ́, ǎchyɛ kɛnókó ntá amɔt, ambyak anɛfu. Mmu apu kwáy bɛtok Mandɛm antok nɔkɔ mɛnyɨŋ mmɨk.”
Mbɔk mɛnyɨŋ ɛbhɛn Yesu árɛ́mɛ́
14 Yesu árɛ́m nɔ́kɔ́ mɛnyɨŋ ɛbhɛn, nkwɔ Fárisi bo bákɔ́ŋɔ́ nkáp tontó báre way yi.
15 Yesu aghati bɔ bɛ, “Bě bǎchí bo abhɛn bátɔ̀ŋ mmʉɛt bɛ bǎchi chak bɛsí bho. Kɛ Mandɛm arɨŋɨ batɨ yɛka. Ɛnyɨŋ ɛnɛ́ bo báyɨ̀ŋɨ bɛ́ ɛbhɔŋ mɛnwɔp chí ɛnyɨŋ ɛnɛ Mandɛm ápàp.”
16 Yesu apɛt arɛm bɛ, “Jɔ̌n Njwiti ápɛ́rɛ twɔ, bo bátɔ̀ŋ nyaka chi mɛnyɨŋ ɛbhɛn bɛchi amɛm basɨŋ Moses nɛ amɛn barɛmɛ́ kɛpɨ̌ntɨ. Basɨŋɨ́ mɔ kɛ̌ bo bákòŋo nyaka. Jɔ̌n átwɔ́ nɔ́kɔ́, bábho bɛghati bho Mbok Ndɨ́ndɨ́ ɛ̌ti Kɛfɔ Mandɛm, nɛ yɛ̌ntɨkɨ mmu are nu bɛchwe arɛ́ nɛ bɛtaŋ.
17 Kɛ ɛchi wɨkɨrɨk bɛ mfay ámfʉ́ɛ́t, mmɨk amfʉɛt, ɛcha bɛ mandú ɛnyɨŋ ndǔ basɨŋ amɛn Moses nɛ amɛn barɛmɛ́ kɛpɨ̌ntɨ ánɛ́m.
18 Ɛchi yɛ bɛ, yɛ̌ntɨkɨ mmu anɛ árɔ́ ngɔrɛ́ ywi ndǔ nɛbhay, akwɛ̌n bɛrwɔp. Nɛ mmǔ anɛ ábháy ngɔrɛ́ anɛ nnɛ́m árɔ́ ndǔ nɛbhay, akwɛ̌n nkwɔ bɛrwɔp.”
Nɛkǎy mǔnkáp nɛ Lásárɔs
19 Yesu atɛ́m nɛkay ɛnɛ́n bɛ, “Mǔnkáp amɔt achi nyaka anɛ afyɛ́ ndɛn bɛyǎ nkáp, anyiɛ nɔkɔ ɛpa yɛ̌ntɨkɨ nywɔp.
20 Nchɛ́bhɛ́mu amɔt achí nyaka. Aka nyɛ́n bɛ Lásárɔs. Báre bhʉrɛ yi ndǔ nyǔbha mǔnkáp wu mpoknkɛm. Mmʉɛt yi ajwi nɛ bɛfʉɛt.
21 Abhɔ́ŋ ɛkwak mɛnyiɛ yɛ̌ chi bɛchɔkɔti ɛbhɛn bɛ́kwɛ̀nti amɨk mpok mǔnkáp anyiɛ nɛnyiɛ. Ɛnyɨŋ ɛchak abhak bɛ mmú mǔnkáp ɛ́ré rɔŋ ɛ́nɨŋɨ nɔkɔ bɛfʉɛt ɛbhi.
22 Ansɛm mpok, nchɛ́bhɛ́mú wu agú, bɔángɛl Mandɛm basɔt yi barɔk amfay, bákʉ yi achɔkɔ kɛkwɔt nɛ Ábraham. Mǔnkáp agú nkwɔ, bábhɛ́mɛ yi.
23 Arɔk ɛtɔkɔ́ bawú, abhak ndǔ bɛyǎ ɛsɔŋɔri arɛ́. Áyóŋ nɔ́kɔ́ amɨ́k amfay, aghɔ́ Ábraham nɛkɔ nɛsiɛ nɛ Lásárɔs abhak yí nɛpaká mmʉɛt.
24 Mǔnkáp wu akók yɛ arɛm bɛ, ‘Ɛta, Ábraham, ghɔ mɛ ntínso. Tó Lásárɔs ántáp sɛnɔŋ awɔ ndǔ manyiɛp antwɔ ankwɛnɛ mɛ ntɨ mandú. Nchí ndǔ bɛyǎ ɛsɔŋɔri amɛm ngó-nɛ.’
25 Kɛ Ábraham akɛmɛ yi chi bɛ, ‘Mɔ́wa, kɛ́ ghɔkɔntɨk bɛ mpok ɔchí awu amɨk, ɔbhɔ̌ŋ nyaka bɛrɨ́tí mɛnyɨŋ ɛnɛ́ Lásárɔs ábhɔ́ŋɔ́ chí bɛbɛ́ptí mɛnyɨŋ. Kɛ nɛ́nɛ yí achí sayri fá ɛnɛ́ wɔ ɔ́chí ndǔ nɛnyíɛ́ ámɛ́n.
26 Dɨŋɨ́ nkwɔ bɛ, ɛrɛmɛ́ nɛpi nɛ́kɔrɛ bhɛsɛ ɛnyunɛ́, yɛ̌ mmu apu kway bɛfu fá ampe antwɔ ntá yɛka; nɛ yɛ̌ mmu apú kway bɛrɔ ɛbhě yɛká, ampé ántwɔ́ fá ntá yɛsɛ.’
27 Mǔnkáp wu arɛm bɛ, ‘Ɛta Ábraham, nɨkmʉɛt tó yɛ Lásárɔs ndǔ nnɛrɛ́kɛt ɛtaya.
28 Mbɔ̌ŋ bɔ̌maya batí atay. Ghatí yi ándɔ́k ánsɛmti bhɔ bɛ bákɛ́ twɔ nkwɔ́ ndǔ nɛbhʉɛ́t nɛnyiɛ́ ámɛ́n anɛ.’
29 Kɛ Ábraham akɛmɛ yi chí bɛ ‘Bɔ̌mayɛ babhɔŋ basɨŋ Moses nɛ amɛn barɛmɛ́ kɛpɨ̌ntɨ. Mángók mɛnyɨŋ ɛbhɛn basɨŋɨ́ mɔ ághàti bhɔ.’
30 Arɛm ntá Ábraham bɛ, ‘Ǎe Ɛta Ábraham, ɛyɔ ɛ́bhɨ́kɨ́ kway. Mbák mmu amɔt anɛ ánáŋá ágú ámpɛ́tnsɛm angati bhɔ, chɔŋ mántɨknsɛm ndǔ bɛbʉ́ bhap.’
31 Ábraham aghati yɛ yi bɛ, ‘Mbák bɔ̌mayɛ babhɨkɨ ka bɛghok mɛnyɨŋ ɛbhɛn bɛchi amɛm basɨŋ Moses nɛ amɛn barɛmɛ́ kɛpɨ̌ntɨ, nɔ bápú kway bɛghok yɛ chi mmu anɛ ánáŋá ágú kɛ ǎpɛtnsɛm ntá yap.’ ”