BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA LÚKÀ 10

Yésu tibhù áyɨ lebèbhá àruka nyadhɨ-na-drì-mudrí-drì-rì dhɨ ɨ àzí ꞌo

1 Àmvolásà dhɨ, Mírì Yésu dré áyɨ lebèbhá àruka nyadhɨ-na-drì-mudrí-drì-rì dhɨ kɨ kɨpèzo gò, àyɨ kɨ tibhùzo lɨ̀le rì rì drìdrì ɨ́ kandrána bhàandre wä́yi, ɨ̀ndɨ̀ àrà wä́yi ɨ́ dré tá adrézó ꞌòle lɨ̀le dhɨ ɨ ꞌásè. 2 Dré tá adréràꞌa àyɨ kɨ tibhù dhɨ ꞌá dhɨ, tà àyɨ dré dhɨ: «Lànyá ka amvú na lavúlé dre. Dɨ, àzibhá adrébhá lànyá nda nɨ lokó dhɨ kɨ àbvò yókódhó. Mɨ̀ kàdré dɨ lànyá nda nɨ líyí nɨ ti lizí, kòmùró àzibhá ɨ lɨ̀le áyɨ lànyá lokó be dhɨ bvó. 3 Mɨ̀ lɨ̀! Mɨ̀ nò rè ká! Má adré àmɨ kɨ mu ngóró kábilígyà ànzɨ ɨ tɨ́nɨ trú kàlagɨ́ ɨ kòfalé. 4 Mɨ̀ kòdo làfa ꞌɨ yà, kòmvò ꞌɨ yà, kó ngalè kámókà àzya ꞌɨ yà dhɨ atsí sè ko. Láti bhálésè dhɨ, mɨ̀ kòfè mòdo dhya àlo dré ko.

5 Dzó ángùdhi mɨ̀ dré dra fɨ̀zo lána dhɨ na dhɨ, mɨ̀ kòtà rè zyà dhɨ: ‹Tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ kàdré dzó kònɨ̀dhɨ ꞌá.› 6 Dhya àlo adrélépi tròle tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ rú dhɨ kàdré kònàle be dhɨ, tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ mɨ̀ dré zìle nda nɨ adré akódhɨ dri. Dɨ, dhya kònɨ̀nɨ dhɨ kàdré yó dhɨ, tà kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ nda nɨ agò àmɨ vélé. 7 Mɨ̀ kàdré ayílé dzó nda na, adrélé ngá ɨ̀ dré dra fèle àmɨ dré dhɨ kɨ nya ɨ̀ndɨ̀ mvùá. Tàko ko, adré lèá dhɨ, dhya àzí ꞌòlepi dhɨ kònya áyɨ landè. Dɨ mɨ̀ kòlavú dzó àlo àlo ɨ ꞌásè, àrà ayízó dhɨ kɨ ndabe ko.

8 Bhàandre ángùdhi móndyá lána dhɨ ɨ̀ dré dra àmɨ kɨ kaꞌìzo dòle dóro dhɨ na dhɨ, mɨ̀ kàdré ngá ɨ̀ dré dra bhàle àmɨ kandrá dhɨ kɨ nya. 9 Mɨ̀ kàdré dràbhá kònàle dhɨ kɨ tɨdrɨ́, adrézó tàá móndyá nda ɨ dré dhɨ: ‹Gìká nɨ Òpɨ̀ atsá ànyɨ àmɨ kòfalé dre.› 10 Dɨ, bhàandre ángùdhi mɨ̀ dré dra fɨ̀zo lána gò, àmɨ kɨ kaꞌìzo dòle dóro ko dhɨ na dhɨ, mɨ̀ kòpfò bhà nda nɨ láti andre bhálé, tàá àyɨ dré dhɨ: 11 ‹Mà adré ndɨ̀ndɨ̀ àmɨ kɨ bhàandre nɨ tàpfulɨ́ndrɨ́ tròlepi àma pá dhɨ nɨ towá tadházóá dhɨ, mà tayɨ́ àmɨ kɨ tà títí dre. Dɨ, lè mɨ̀ kònì tàle dhɨ, Gìká nɨ Òpɨ̀ atsá ànyɨ dre.› 12 Má adré tàá àmɨ dré dhɨ: Kìtú Gìká dré dra tàbvó tàzo dhɨ tú dhɨ, a nɨ tà ŋo móndyá bhàandre nda lésè dhɨ ɨ dri, móndyá Sòdómà lésè dhɨ kya kɨ lavú.»

Kɨzà bhàandre Yésu nɨ gabhá rè dhɨ kya

(À kònò kpà Màtáyò 11:20-24)

13 Yésu gò tàá dhɨ: «Kɨzà àmɨ kɨ ngá ꞌɨ, àmɨ Kòràzínàbhá ro nɨ ɨ! Kɨzà kpà àmɨ kɨ ngá ꞌɨ, àmɨ Bètèsàyɨ́dàbhá ro nɨ ɨ! Àngyá ko, má kòꞌo tá tà lɨ́ndrɨ́ga ró má dré ꞌòle àmɨ véna dhɨ ɨ Tírè na ɨ̀ndɨ̀ Sìdónà na dhɨ, kònò móndyá bhàandre nda ɨ ꞌásè dhɨ ɨ̀ asó tá kɨ́tá lirí àyɨ rú kɨ́nó, lɨrɨ́zó àyɨ kɨ drì pfo tópfó sè tadházóá dhɨ, ɨ̀ ladzá àyɨ kɨ togó káyà dhɨ dre. 14 Ásà dhɨ, kìtú Gìká dré dra tàbvó tàzo dhɨ tú dhɨ, a nɨ tà ŋo àmɨ dri móndyá Tírè ɨ lésè Sìdónà be dhɨ kya kɨ lavú. 15 Dɨ àmɨ Kàpàrànàwúmàbhá ro nɨ ɨ, mɨ̀ adré tsì kisùá dhɨ, Gìká nɨ àmɨ kɨ tà tɨngá tsàle byá kurú na bhù na bàti? Tàdzí ko! A nɨ àmɨ kɨ tà tɨrɨ́ tsàle byá móndyá dràbhá dre dhɨ kɨ àrà na.»

16 Yésu gò tàá áyɨ lebèbhá ɨ dré dhɨ: «Dhya ángùdhi adrélépi àmɨ kɨ kúlí yi dhɨ, adré áma kúlí yi kòdhya. Dhya ángùdhi adrélépi àmɨ kɨ ga dhɨ, adré áma ga kòdhya. Dhya ángùdhi adrélépi áma ga dhɨ, adré dhya áma amùlepi dhɨ nɨ ga kòdhya.»

Móndyá nyadhɨ-na-drì-mudrí-drì-rì dhɨ kɨ agòma

17 Àmvolásà dhɨ, móndyá nyadhɨ-na-drì-mudrí-drì-rì nda ɨ̀ dré agòzo arɨ́ be Yésu vélé, tàá dhɨ: «Mírì, ndɨ̀ndɨ̀ tɨrɨ́ kònzɨ ɨ̀ adré tà mà dré adrélé tàle àyɨ dri ámɨ rú sè dhɨ kɨ ꞌo, adrézó àyɨ kɨ bha àma zàle.» 18 Dɨ Yésu logó àyɨ dré dhɨ: «Má nò Sàtánà adhéràꞌa bhù lésè ngóró bhù lagulagu tɨ́nɨ. 19 Mɨ̀ yi rè ká! Má fè rìnyí àmɨ dré kɨtswázó nì kɨ ató dàpáyà ɨ́be, ɨ̀ndɨ̀ kɨtswázó àmɨ kɨ kàrɨbhá, Sàtánà nɨ rìnyí wä́yi dhɨ nɨ lavú. Dɨ tà àlo kɨtswá gòle àmɨ kɨ ꞌo kònzɨ ko. 20 Dɨ, tágba dré adrézó kònɨ̀nɨ dhɨ, mɨ̀ kòlenzé tɨrɨ́ kònzɨ ɨ̀ dré adrélé àyɨ kɨ bha àmɨ zàle dhɨ sè ko. Be ró dhɨ, mɨ̀ kàdré àmɨkya lenzélé Gìká dré àmɨ kɨ rú tɨsɨ̀le bhù na dhɨ sè.»

Yésu fè àwoyà Gìká dré

(À kònò kpà Màtáyò 11:25-27; 13:16-17)

21 Lókyá nda sè dhɨ, Yésu gàlepi Tɨrɨ́ Lólo nɨ arɨ́ sè bǐ dhɨ dré tàzoá dhɨ: «Á! Tátá, Mírì bhù kya bvò be nɨ, má adré àwoyà ta mɨ́ dré, mɨ́ dré tà kòdhɨ kɨ zùle tògyabhá ɨ dré ɨ̀ndɨ̀ móndyá tà nibhá ɨ dré gò, tà nda kɨ tadházó ànzɨmvá ɨ dré dhɨ sè. Àyíya, Tátá, tàko ko, tà mɨ́ dré ꞌòle nda tá dóro mɨ́ mìlésè.

22 Áma Atá tayɨ́ tà títí dhɨ ɨ má drɨ́gá dre. Dhya àlo nìlepi Gìká nɨ Mváagó àdhi ꞌɨ ya dhɨ yókódhó, ngbà ꞌí Gìká Atá nì nɨ̀. Dhya àlo nìlepi Gìká Atá àdhi ꞌɨ ya dhɨ kpà yókódhó. Ngbà ꞌí akódhɨ nɨ Mváagó nì nɨ̀, ɨ̀ndɨ̀ dhya Mváagó nda dré adrézó áyɨ Atá nɨ le tadhálé àyɨ dré dhɨ ɨ̀ nì àyɨ.»

23 Gò Yésu dré áyɨ alázó tàá ngbà ꞌí áyɨ lebèbhá ɨ dré dhɨ: «Kólénzé àmɨ adrébhá tà mɨ̀ dré adrélé nòle dhɨ kɨ no nɨ ɨ dré! 24 Àngyá ko, má adré tàá àmɨ dré dhɨ: Pròfétà bǐ dhɨ ɨ ópɨ́ bǐ dhɨ ɨ́be dhɨ ɨ̀ lè tá tà mɨ̀ dré adrélé nòle dhɨ kɨ nòle tò gò, ɨ̀ dré àyɨkya nòzoá ko. Ɨ̀ lè tá kpà tà mɨ̀ dré adrélé yìle dhɨ kɨ yìle tò gò, ɨ̀ dré àyɨkya yìzoá ko.»

Pɨ́dhɨ́gó Sàmàrɨ́yà agó dóro dhɨ nɨ tà dri dhɨ

25 Àmvolásà dhɨ, dhya àlo Mósè nɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí nìlepi dóro lavúlé dhɨ dré alɨ̀zo tà kònɨ̀dhɨ nɨ lizí Yésu tí, kɨtswázó akódhɨ nɨ tabhì: «Tadhálépi, lè má kòꞌo àdho tà kòdhya kɨtswázó lɨ́drɨ̀ kóná vésè kólyá dhɨ nɨ kisú dhɨ?» 26 Yésu logó drá dhɨ: «Mósè nɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí adré tàá ngɨ́nɨ? Mɨ́ adré tátrɨ́trɨ́ kúlí nda nɨ na ngɨ́nɨ?» 27 Dɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhálépi nda logó dhɨ: «Lè mɨ́ kàdré Mírì ámɨ Gìká nɨ le ámɨ togó sè wä́yi, ámɨ lɨ́drɨ̀ sè wä́yi, ámɨ rìnyí sè wä́yi, ɨ̀ndɨ̀ ámɨ tà kisùkisù sè wä́yi. Lè kpà mɨ́ kàdré ámɨ àzya nɨ le ngóró mɨ́ dré adrélé ámɨ tàndɨ nɨ le dhɨ tɨ́nɨ.»* 28 Yésu gò tàá drá dhɨ: «Mɨ́ logó kyá. Mɨ́ kòꞌo kònɨ̀nɨ dhɨ, mɨ́ nɨ lɨ́drɨ̀ nda nɨ kisú.» 29 Dɨ, tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhálépi nda lè tá ɨ́na áyɨ bhàle adrélé gyǎgya gò, dré lizízóá Yésu tí dhɨ: «Áma àzya nda ɨ́na àdhi ꞌɨ?»

30 Yésu gò logóá dhɨ: «Kìtú àlo dhɨ, agó àlo dhɨ adré tá sìle Yèrúsalémà lésè lɨ̀le Yèríkò na gò, dré tsàzo fɨ̀le trú kùgubhá ɨ kòfalé. Ɨ̀ dré akódhɨ nɨ ngá wä́yi dhɨ kɨ topázó, akódhɨ nɨ bhwàzo gò, tayɨ́zóá ànyɨ́ànyɨ dràdrà mìle. 31 Kòwánà àlo dhɨ adré tá kpà asílé láti nda ꞌásè bágɨ́ ro. Kònò agó nda dre dhɨ, dré ɨ́na ngá kɨ̀zo làgásà gò lɨ̀zo. 32 Bvóá dhɨ, agó àlo Lévì nɨ súrú lésè dhɨ dré kpà atsázó agó nda nɨ no gò, dré kpà ngá kɨ̀zo làgásà gò lɨ̀zo.

33 Dɨ, Sàmàrɨ́yà agó àlo dhɨ adré tá kpà asílé láti nda ꞌásè gò, dré atsázó àrà nda ꞌá. Kònò agó nda dre dhɨ, dré ɨ́na kɨzà dòzo áyɨ togó na akódhɨ nɨ tà sè. 34 Dré áyɨ kisízó ànyɨ akódhɨ làga, dò kɨ da vínò be akódhɨ nɨ làzɨ́ ɨ mi gò, làzɨ́ nda kɨ lambézó. Dré akódhɨ nɨ dòzo bhàle áyɨ tàndɨ nɨ púndà dri, lɨ̀zo ába tsàle kùmú kɨ dzó na gò, akódhɨ nɨ limvùzo kònàle. 35 Kìtú bvóá dhɨ sè dhɨ, dré làfa lòꞌwa rì dhɨ kɨ adózó fèle dzó nda nɨ líyí dré, tàzoá dhɨ: ‹Mɨ́ kòlɨkɨ́ agó kònɨ̀dhɨ dóro. Làfa ángopɨ́ ya mɨ́ dré dra kɨzálé làfa kòndɨ dri akódhɨ nɨ tà sè dhɨ, má nɨ mána logóá mɨ́ dré, má dré dra agǒràꞌa kònwásè dhɨ ꞌá.›»

36 Gò Yésu dré tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhálépi nda nɨ lizízó tàzoá dhɨ: «Mɨ́ mìlésè dhɨ, dhya na nda ɨ kòfalé dhɨ, dhya ángùdhi atsá ɨ́na agó fɨ̀lepi trú kùgubhá ɨ kòfalé nda nɨ arúpi ró nɨ̀?» 37 Dɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhálépi nda logó dhɨ: «Dhya akódhɨ nɨ kɨzà bhàlepi dhɨ ꞌɨ.» Dɨ Yésu tà drá dhɨ: «Mɨ́ lɨ̀, mɨ́ kàdréró kókpà ꞌòá kònɨ̀nɨ.»

Yésu tsa Màrátà ɨ bhàna Màrɨ́yà be

38 Yésu ɨ̀ dré tá adréràꞌa lɨ̀le lebèbhá nɨ ɨ́be láti ꞌásè dhɨ ꞌá dhɨ, ɨ̀ dré tsàzo bhà àlo na gò, tòkó àlo rú be Màrátà dhɨ dré akódhɨ nɨ kaꞌìzo dòle dóro ɨ́ bhàna. 39 Mírì kòfɨ dzó nda na dre dhɨ, tòkó nda nɨ amvúpi rú be Màrɨ́yà dhɨ dré lɨrɨ́zó akódhɨ nɨ pá làga, adrélé akódhɨ nɨ kúlí yi. 40 Dɨ, Màrátà adré tá ɨ́na landúlé àzí wä́yi dré adrélé ꞌòle mányàngá tà sè dhɨ ɨ sè. Dré áyɨ kisízó ànyɨ Yésu làga tàá drá dhɨ: «Mírì, áma amvúpi dré áma tayɨ́lé adrélé àzí wä́yi dhɨ kɨ ꞌo kalóma nɨ, tà nda tà tàko ꞌɨ mɨ́ mìlésè? Mɨ́ kòtà dɨ drá dhɨ, kàlɨ̀ drɨ́gá bha má vélé wà.» 41 Dɨ, Mírì logó drá dhɨ: «Màrátà, Màrátà, mɨ́ adré mɨ́na ámɨ togó bha lanzìle, adrézó kpà bhàá kuru tà bǐ dhɨ ɨ sè. 42 Dɨ, tà kɨtswálépi à kòꞌo dhɨ ngbà ꞌí àlo kwákwá. Màrɨ́yà kɨpè ɨ́na tà dóro lavúlé dhɨ kòdhya. À kɨtswá kpà tà nda nɨ tɨngá vélásà bwà ko.»

* 10:27 10:27 À kònò Dùtèrònómè 6:5; Lèvìtíkè 19:18.