BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA RÓMÀBHÁ Ɨ 11

Gìká gà rè Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ ko

1 Má adré dɨ lizíá dhɨ: Gìká gà ɨ́na áyɨ móndyá ɨ dre? Tàdzí ko! Tàko ko, áma tàndɨ, ma Ɨ̀sèrélè mvá ꞌɨ. Má angá mána Àbàrámà nɨ súrú lésè, ɨ̀ndɨ̀ Bènyàmínà nɨ súrú lésè. 2 Gìká gà áyɨ móndyá ɨ́ dré tá zɨ̀le drìdrì dhɨ ɨ rè ko. Mɨ̀ nì tà Gìká nɨ Kúlí dré adrélé tàle pròfétà Èlɨ́yà nɨ tà sè dhɨ ko? Èlɨ́yà nda ngo tá Gìká rú Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ tà sè kònɨ̀nɨ: 3 «Mírì, ɨ̀ tupfú ámɨ pròfétà ɨ todràle dre. Ɨ̀ awú kpà ámɨ àlètárɨ̀ ɨ dre. Dɨ tayɨ́ ngbà ꞌí ma kalóma. Ɨ̀ adré kpà láti nda áma pfùzo dràle.»* 4 Dɨ, Gìká logó tá kúlí akódhɨ dré ngɨ́nɨ? Logó tá kònɨ̀nɨ: «Mɨ kalóma ko. Tàko ko, má lɨkɨ́ má dré àgo ngùlù-nzi-drì-rì àyɨ kɨ kórókó titìbhá Bálà kandrá ko dhɨ ɨ kòdhya.»† 5 Dɨ ándrò kònɨ̀dhɨ, tà nda kókpà kònɨ̀nɨ. Tayɨ́ rè Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ àmbí Gìká dré zɨ̀le áyɨ togó tanɨ sè dhɨ ɨ. 6 Dɨ Gìká kòzɨ̀ àyɨ nda ɨ áyɨ togó tanɨ sè ꞌí dhɨ, kòdhɨ adré tadhá dhɨ, zɨ̀ àyɨ tà dóro ɨ̀ dré ꞌòle dhɨ ɨ sè ko. Kàdré tá kònɨ̀nɨ ko dhɨ, kònò Gìká nɨ togó tanɨ nɨ tá adré tà dré adrélé fèle àngyá dhɨ ꞌɨ ko.

7 Tà nda kòdhɨ ɨ̀ adré tàá dhɨ, tà Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ̀ dré adrélé ndàle àyɨ kɨ togó wä́yi sè dhɨ, ɨ̀ kisú ko. Ngbà ꞌí àyɨ Gìká dré zɨ̀le dhɨ ɨ̀ kisú tà nda àyɨ. Dɨ, àyɨ kɨ àruka títí dhɨ kɨ togó atsá ɨ́na tòmbátòmba. 8 Ngóró tɨsɨ̀le Gìká nɨ Kúlí na dhɨ tɨ́nɨ:

«Gìká ꞌo àyɨ kɨ tà kisùkisù atsálé tínímvá ro,

àyɨ kɨ mì dròzo, ɨ̀ kàdréró ngá no ko gò,

àyɨ kɨ bíbhálé tabhózó, ɨ̀ kàdréró tà yi ko atsálé ándrò kònɨ̀dhɨ.»‡

9 Dàwídì tà kpà dhɨ:

«Lè àyɨ kɨ gwányá ɨ̀ kàtsá tà adrélépi àyɨ kɨ ꞌo laꞌɨ̀le bǎ sílé dhɨ ró,

tà adrélépi àyɨ kɨ ꞌo ledhélé dhɨ ró,

ɨ̀ndɨ̀ tà adrézó tà ŋo àyɨ dri àyɨ kɨ tàkonzɨ̀ sè dhɨ ró.

10 Lè àyɨ kɨ mì kàní, ɨ̀ kàdréró ngá no ko,

ɨ̀ndɨ̀ àyɨ kɨ àmvò kàdré atrúlé nyo.»§

11 Má adré dɨ lizíá dhɨ: Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ̀ kòdhe kònɨ̀nɨ dhɨ, ɨ̀ dhe kònɨ̀nɨ nyo? Tàdzí ko! Be ró dhɨ, àyɨ kɨ tàkonzɨ̀ kɨ tà sè dhɨ, Gìká nzì ɨ́na láti móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ dré adrɨ́zó, kɨtswázó Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda kɨ ꞌo lovó kònzɨ bha móndyá súrú twá ro nda ɨ rú. 12 Dɨ Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ tàkonzɨ̀ sè dhɨ, Gìká fè tà tanɨ gàle móndyá títí bvò àdhya ɨ dré. Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda kɨ dhèma sè dhɨ, Gìká fè tà tanɨ gàle móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ dré. Kàdré dɨ kònɨ̀nɨ dhɨ, Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda kɨ kònɨ̀ dra agò Gìká vélé dhɨ, akódhɨ nɨ tà tanɨ fe gàle àyɨ dré lavúlé!

Móndyá súrú twá ro dhɨ kɨ tɨdrɨma

13 Àmɨ súrú twá ro nɨ ɨ, má adré nyànomvá tà ta àmɨ dré. Gìká bhà ma adrélé àpóstolò ro àmɨ, móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ véna. Má adré dɨ áma àzí nda nɨ tà bha kuru. 14 Àruka nɨ, àzí nda sè dhɨ, má nɨ kɨtswá áma tàndɨ nɨ súrú kɨ ꞌo lovó kònzɨ bha àmɨ, móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ rú, kɨtswázó àyɨ kɨ àruka kɨ tɨdrɨ́ ásà dhɨ bvó. 15 Tàko ko, Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda kɨ gàma sè dhɨ, Gìká ꞌo móndyá àruka títí bvò àdhya ɨ ru amú tódhyá ɨ́ be. Dɨ kònɨ̀ dra go Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda kɨ kaꞌì dhɨ, a nɨ lɨ́drɨ̀ fe àyɨ adrébhá ngóró móndɨ́ dràbhá dre dhɨ ɨ tɨ́nɨ nda ɨ dré! 16 Ngóró mɨ̀ dré nìle be dhɨ tɨ́nɨ dhɨ, mápà nɨ kɨ̀gá adrélé fèle drìdrì Gìká dré dhɨ kàdré lólo dhɨ, mápà wä́yi nda kókpà lólo. Fa kómvó kàdré lólo dhɨ, fa nda nɨ kólá ɨ kókpà lólo.

17 Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ ngóró òlívè fa, Gìká dré kólá nɨ kɨ àruka kɨ togázó dhɨ tɨ́nɨ. Àmɨ súrú twá ro nɨ ɨ, àmɨ ngóró òlívè fa twá apfòlepi mbɨ̀ na, Gìká dré kólá nɨ kɨ adózó ꞌòle tɨ̀le òlívè fa tàndɨ nda rú dhɨ tɨ́nɨ. Dɨ nyànomvá dhɨ, mɨ̀ adré kpà òlívè fa nda nɨ sú adrélépi apfòle kómvó nɨ lésè dhɨ nɨ kisú. 18 Dɨ, lè mɨ̀ kàdré àmɨ kɨ afà, Gìká dré àmɨ kɨ ꞌòle tɨ̀le kólá togálé nda kɨ àrà ꞌa dhɨ sè ko. Dɨ, mɨ̀ kàdré àmɨ kɨ afà dhɨ, lè mɨ̀ kònì tàle dhɨ, mɨ̀ adré fa kómvó ꞌo ru totó dhɨ àmɨ ko. Be ró dhɨ, fa kómvó nda adré ɨ́na àmɨ kɨ ꞌo ru totó dhɨ nɨ̀. 19 Àruka nɨ, mɨ̀ nɨ tàá dhɨ: «Gìká togá kólá nda ɨ, àma kɨ ꞌòzo tɨ̀le àyɨ kɨ àrà ꞌa dhɨ bvó.» 20 Kòdhɨ bàti. Dɨ, Gìká togá àyɨ nda ɨ, ɨ̀ dré tá adrélé tà kaꞌìkaꞌì àko dhɨ sè. Àmɨ ró dhɨ, mɨ̀ adré àmɨkya àmɨ kɨ totó àmɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì sè. Mɨ̀ kàdré dɨ drìkàdrɨ̀ ro tà nda sè ko. Be ró dhɨ, mɨ̀ kàdré àmɨkya tìri ró. 21 Tàko ko, Gìká kòtogá Ɨ̀sèrélè ànzɨ adrébhá tá kólá tàndɨ ró nda ɨ kònɨ̀nɨ dhɨ, mɨ̀ kònò dóro, kòtogáró kókpà àmɨ àyɨ tɨ́nɨ ko dhɨ bvó.

22 Dɨ mɨ̀ kisù rè Gìká nɨ togó dóro nɨ tà, akódhɨ nɨ kombà be dhɨ ká. Akódhɨ adré áyɨ kombà tadhá móndyá ledhébhá dhɨ ɨ dré. Dɨ, adré ɨ́na áyɨ togó dóro tadhá àmɨ dré, mɨ̀ kògò adrélé tròle akódhɨ nɨ togó dóro nda rú dhɨ. Dɨ, mɨ̀ kòꞌo kònɨ̀nɨ ko dhɨ, akódhɨ nɨ kókpà àmɨ kɨ togá ngóró kólá àruka nda ɨ tɨ́nɨ. 23 Dɨ Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda ɨ̀ kàgò Gìká vélé akódhɨ nɨ kaꞌì dhɨ, a nɨ go àyɨ kɨ ꞌo tɨ̀le tódhyá òlívè fa nda rú. Àngyá ko, akódhɨ rìnyí ɨ́be kɨtswázó tà nda nɨ ꞌo. 24 Tàko ko, tágba mɨ̀ dré angázó òlívè fa gà adrélépi apfòle mbɨ̀ na dhɨ lésè dhɨ, Gìká ga àmɨ gò, àmɨ kɨ ꞌòzo tɨ̀le òlívè fa ɨ́ dré kidhílé nda rú. Dɨ a nɨ kókpà kɨtswá kólá angábhá òlívè fa nda lésè dhɨ kɨ ꞌo tɨ̀le tódhyá àyɨ kɨ tàndɨ kɨ fa nda rú.

Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ tɨdrɨma

25 Áma adrúpi ɨ, má lè mɨ̀ kònì Gìká nɨ tà lùzu ró kònɨ̀dhɨ, mɨ̀ kàdréró drìkàdrɨ̀ ro ko dhɨ bvó: Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ togó atsá tòmbátòmba, tsàle lókyá móndyá títí Gìká dré zɨ̀le súrú twá ɨ kòfalésè dhɨ ɨ̀ dré dra alɨ̀zo akódhɨ vélé dhɨ ꞌá. 26 Dɨ àyɨ nda ɨ̀ kàlɨ̀ dre dhɨ, Gìká nɨ Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ tɨdrɨ́ títí, ngóró tɨsɨ̀le akódhɨ nɨ Kúlí na dhɨ tɨ́nɨ:

«Dhya dra móndɨ́ kɨ apálépi dhɨ nɨ apfò Sìyónà lésè gò,

dré Yàkóbhò nɨ ànzɨ kɨ togó adzázó àyɨ kɨ lɨgɨma nɨ tà lésè.

27 Dɨ tà má dré dra bhàle ru yìzo àyɨ ɨ́be dhɨ, kònɨ̀dhɨ ꞌɨ:

Má nɨ àyɨ kɨ tàkonzɨ̀ kɨ tɨngá títí.»*

28 Kàdré dɨ Rúbí Tanɨ nɨ tà sè dhɨ, Ɨ̀sèrélè ànzɨ nda ɨ̀ atsá nyànomvá Gìká nɨ kàrɨbhá ro, àmɨ súrú twá ro dhɨ kɨ tà sè. Dɨ, kàdré ɨ́na àyɨ kɨ zɨ̀ma nɨ tà sè dhɨ, àyɨ ngbú móndyá Gìká dré lèle tò dhɨ ꞌɨ, tà dré tá lazílé àyɨ kɨ tábhí ɨ dré dhɨ kɨ tà sè. 29 Tàko ko, kàdré tà tanɨ Gìká dré afèle dhɨ kɨ tà sè, ɨ̀ndɨ̀ móndyá dré azílé dhɨ kɨ tà sè dhɨ, akódhɨ kɨtswá tàdzí tà ɨ́ dré ꞌòle nda kɨ ladzá ko. 30 Àmɨ atú lɨgɨ́bhá Gìká rú dhɨ ɨ, mɨ̀ kisú nyànomvá akódhɨ nɨ togó dóro Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ lɨgɨma nɨ tà sè dre. 31 Kókpà kòdhɨ tɨ́nɨ, àyɨ nda ɨ̀ atsá nyànomvá móndɨ́ adrébhá lɨgɨ́lé akódhɨ rú dhɨ ɨ ró, ɨ̀ kòkisúró kókpà Gìká nɨ togó dóro, mɨ̀ dré akódhɨ nɨ togó dóro nda nɨ kisúlé dre dhɨ sè. 32 Tàko ko, Gìká tayɨ́ móndyá títí dhɨ ɨ adrélé ꞌɨ̀le àyɨ kɨ lɨgɨma nɨ tà sè, ɨ́ kòkɨtswáró áyɨ togó dóro tadhá àyɨ títí nda ɨ dré be dhɨ bvó.

Gìká nɨ rú bhàma kùle dhɨ

33 Bàti, Gìká nɨ tà làgɨ́ kyàkyà dhɨ kàdrɨ̀ lavúlé!

Akódhɨ nɨ tògyá ɨ tà nìnì nɨ be dhɨ ɨ kàdrɨ̀ lavúlé!

Àdhi nɨ kɨtswá tàbvó dré adrélé tàle dhɨ kɨ àndu ngɨ dhɨ nɨ̀?

Àdhi nɨ kɨtswá láti dré adrézó tà ꞌo ásà dhɨ kɨ àndu ni dhɨ nɨ̀?

34 Ngóró Gìká nɨ Kúlí dré adrélé tàle dhɨ tɨ́nɨ:

«Àdhi nì tà Mírì dré adrélé kisùle dhɨ nɨ̀?

Àdhi tà akódhɨ nɨ drì nɨ̀?†

35 Àdhi fè ngá Gìká dré,

kògòró vúdrì nɨ nɨ logó dhɨ nɨ̀?»‡

36 Tàko ko, tà títí dhɨ ɨ̀ angá akódhɨ vélésè, ɨ̀ adré kpà adrélé akódhɨ sè, ɨ̀ndɨ̀ akódhɨ dré.

Mìlanzìlanzì kàdré akódhɨ dré kóná vésè kólyá! Kàdré kònɨ̀nɨ.

* 11:3 11:3 À kònò 1 Ópɨ́ ɨ 19:10, 14. † 11:4 11:4 À kònò 1 Ópɨ́ ɨ 19:18. ‡ 11:8 11:8 À kònò Dùtèrònómè 29:3; Èsáyà 6:10; 29:10. § 11:10 11:10 À kònò Longó ɨ 69:23-24. * 11:27 11:27 À kònò Èsáyà 59:20-21; 27:9. † 11:34 11:34 À kònò Èsáyà 40:13. ‡ 11:35 11:35 À kònò Yóbò 41:3.