BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA RÓMÀBHÁ Ɨ 9

Gìká ɨ móndyá dré zɨ̀le dhɨ ɨ́be dhɨ

1 Má adré tà bàti ta Krísto na. Má adré kɨnzò ta ko. Tɨrɨ́ Lólo adrélépi áma togó na dhɨ adré tadhá dhɨ, tà má dré adrélé tàle kònɨ̀dhɨ, tà bàti ꞌɨ: 2-3 Áma togó adré kɨzà nya, adrézó kpà lanzìle áma súrú, Yúdà ànzɨ kɨ tà sè landè àko ró. Má mìlésè dhɨ, dóro nɨ tá áma tàndɨ nɨ tatrɨ́lé gò, àma kɨ kòfalé lanzɨ́zó Krísto be dhɨ, áma súrú nda ɨ̀ kòkɨtswá tá adrɨ́lé ásà dhɨ. 4 Àngyá ko, àyɨ nda ɨ Ɨ̀sèrélè ànzɨ ꞌɨ. Gìká bhà tá àyɨ adrélé áyɨ ànzɨ ɨ ró gò, áyɨ mìlanzìlanzì tadházó àyɨ dré. Bhà tá tà twátwa ru yìzo àyɨ ɨ́be dhɨ ɨ. Fè tá kpà àyɨ dré áyɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí, túmä́ní tà adrézó áyɨ lɨndrɨ̀ bha dhɨ ɨ́be, ɨ̀ndɨ̀ áyɨ lazikúlí ɨ́be. 5 Àyɨ kɨ tábhí ɨ Àbàrámà ꞌɨ, Ɨ̀sákà ꞌɨ, ɨ̀ndɨ̀ Yàkóbhò ꞌɨ. Kòdhɨ ɨ́be dhɨ, Krísto nɨ tàndɨ apfò tá móndɨ́ ro àyɨ kɨ súrú lésè. Krísto nda, Gìká adrélépi tà títí dhɨ ɨ drìle, ɨ̀ndɨ̀ kɨtswálépi rúku sè kóná vésè kólyá dhɨ ꞌɨ! Kàdré kònɨ̀nɨ!

6 Kòdhɨ adré lèá ko tàle dhɨ, Gìká ꞌo tà ɨ́ dré tá lazílé àyɨ kɨ tà sè dhɨ ko dhɨ. Tàko ko, móndyá títí angábhá Ɨ̀sèrélè nɨ súrú lésè dhɨ ɨ, Ɨ̀sèrélè ànzɨ ꞌɨ bàti ko. 7 Kókpà kòdhɨ tɨ́nɨ, móndyá títí angábhá Àbàrámà nɨ súrú lésè dhɨ ɨ, akódhɨ nɨ ànzɨ ꞌɨ bàti ko. Be ró dhɨ, Gìká tà tá Àbàrámà dré dhɨ: «À nɨ ngbà ꞌí Ɨ̀sákà nɨ ànzɨ kɨ zi ámɨ ànzɨ ɨ ró dhɨ kòdhya.»* 8 Kòdhɨ adré tàá dhɨ, ànzɨ tìle rúbhá sè dhɨ ɨ Gìká nɨ ànzɨ ꞌɨ ko. Be ró dhɨ, Gìká adré ngbà ꞌí ànzɨ tìle áyɨ lazikúlí sè dhɨ kɨ no áyɨ ànzɨ ɨ ró dhɨ kòdhya. 9 Tàko ko, Gìká lazí tá tà nda kúlí kònɨ ɨ sè: «Lókyá kòkɨtswá dre dhɨ, má nɨ agò gò, Sárà dré mváagó tìzo.»†

10 Ngbà ꞌí kòdhɨ ko, ànzɨàgo rì Rèbékà dré tìle dhɨ kɨ atá tá agó àlo, àma kɨ tábhí Ɨ̀sákà ꞌɨ. 11-12 Dɨ, ànzɨmvá nda kɨ tirà ko, ɨ̀ndɨ̀ ɨ̀ dré rè tà dóro ꞌɨ yà, kó ngalè tà kònzɨ ꞌɨ yà dhɨ kɨ ꞌorà ko dhɨ ꞌá dhɨ, Gìká tà tá ɨ́na Rèbékà dré dhɨ: «Mvá kàyo nɨ tà ꞌo mvá tùgu dré akódhɨ nɨ màrábà tɨ́nɨ.»‡ Kòdhɨ adré tadhá dhɨ, Gìká adré móndɨ́ kɨ zɨ ngóró dré kisùle ꞌòle drìdrì dhɨ tɨ́nɨ. Akódhɨ nɨ tàndɨ dhya adrélépi móndɨ́ kɨ azí dhɨ ꞌɨ. Dɨ, adré àyɨ kɨ azí tà dóro ɨ̀ dré adrélé ꞌòle dhɨ kɨ tà sè ko. 13 Ngóró Gìká nɨ Kúlí dré adrélé tàle dhɨ tɨ́nɨ: «Má lè Yàkóbhò kòdhya. Dɨ, má gà mána Èsáwù rè.»§

14 Dɨ mà nɨ gò tàá ngɨ́nɨ? Gìká tsì gyǎgya ko? Tàdzí ko! 15 Tàko ko, akódhɨ tà Mósè dré dhɨ:

«Má nɨ dhya ángùdhi má dré adrézó kɨzà nɨ nɨ le bhàle dhɨ nɨ kɨzà bha.

Má nɨ kpà áma togó dóro tadhá dhya ángùdhi má dré adrézó lèá tadhálé drá dhɨ dré.»*

16 Dɨ ásà dhɨ, tà kàdrɨ̀ dhɨ, tà móndɨ́ ɨ̀ dré adrélé lèle ꞌòle dhɨ ꞌɨ ko, ɨ̀ndɨ̀ tà ɨ̀ dré adrélé ꞌòle àyɨ kɨ rìnyí sè dhɨ ꞌɨ ko. Tà kàdrɨ̀ lavúlé dhɨ, ngbà ꞌí Gìká nɨ togó dóro dré adrélé tadhálé dhya ángùdhi dré adrézó lèá tadhálé drá dhɨ dré dhɨ ꞌɨ. 17 Tàko ko, Gìká nɨ Kúlí adré tàá Fàráwò, ópɨ́ kàdrɨ̀ Èzèpétò àdhya nɨ tà sè dhɨ: «Má bhà mɨ ópɨ́ kàdrɨ̀ ro tà kòdhɨ sè, má kòtadháró áma rìnyí mɨ́ rú, à kòbhàró áma rú kùle bvò wä́yi ꞌásè be dhɨ bvó.»† 18 Dɨ ásà dhɨ, Gìká adré dhya ángùdhi dré adrézó kɨzà nɨ nɨ le bhàle dhɨ nɨ kɨzà bha. Adré kpà dhya ángùdhi dré adrézó togó nɨ nɨ le ꞌòle tombálé dhɨ nɨ togó ꞌo tombálé.

Gìká nɨ kombà ɨ akódhɨ nɨ togó tanɨ be dhɨ

19 Dɨ àruka nɨ, àmɨ kɨ àlo nɨ kɨtswá lizíá má tí dhɨ: «Kàdré dɨ kònɨ̀nɨ dhɨ, Gìká adré tà bha móndɨ́ ɨ dri àdho tà sè? Tàko ko, àdhi nɨ kɨtswá lɨgɨ́lé tà dré adrélé lèle ꞌòle dhɨ ɨ́be dhɨ nɨ̀?» 20 Dɨ, mɨ móndɨ́ ro nɨ, mɨ tá àdhi ꞌɨ, adrélé tà kayí Gìká tí nɨ? Ngá ledélé dhɨ adré tsì lizíá dhya áyɨ ledélépi dhɨ tí dhɨ: «Mɨ́ ledé ma làsú be kònɨ̀nɨ àdho tà sè» ya dhɨ?‡ 21 Dhya adrélépi lɨ̀drɨ́ ru dhɨ tsì rìnyí ɨ́be adrézó lɨ̀drɨ́ nda kɨ ru ngóró dré adrélé lèle dhɨ tɨ́nɨ ko? Akódhɨ kɨtswá tsì kìní àlo sè lɨ̀drɨ́ àlo ru tà kàdrɨ̀ ꞌòzo ásà, gòzo lɨ̀drɨ́ àzya ru tà tàko ꞌòzo ásà dhɨ ko?

22 Kókpà kòdhɨ tɨ́nɨ, Gìká lè tá áyɨ kombà tadhálé, áyɨ rìnyí ꞌòzo móndyá títí dhɨ ɨ dré nòle. Dɨ, mvò tá ɨ́na móndyá ɨ́ dré tá bhàle kɨtswálé lɨ̀le dràdrà kisú dhɨ kɨ tà áyɨ togó vwàvwà sè, 23 kɨtswázó áyɨ mìlanzìlanzì kàdrɨ̀ dhɨ nɨ tadhá móndyá ɨ́ dré tá bhàle kɨtswálé áyɨ mìlanzìlanzì kisú áyɨ togó dóro sè dhɨ ɨ dré. 24 Àma kókpà móndyá dré azílé nda ɨ kòfalé be. Dɨ, akódhɨ azí àma ngbà ꞌí Yúdà ànzɨ ɨ kòfalésè ko. Azí kókpà àma móndyá súrú twá ro dhɨ ɨ kòfalésè. 25 Ngóró dré adrélé tàle búkù Òséyà àdhya na dhɨ tɨ́nɨ:

«Má nɨ móndyá adrébhá tá mána ró ko dhɨ kɨ zi móndyá mána ɨ ró.

Má nɨ súrú má dré tá lèle ko dhɨ nɨ zi súrú má dré lèle tò dhɨ ró.§

26 Àrà tá tàzoá àyɨ dré dhɨ ‹Àmɨ móndyá mána ꞌɨ ko› dhɨ ꞌá dhɨ,

à nɨ àyɨ kɨ zi Gìká lɨ́drɨ̀ ro dhɨ nɨ ànzɨ ɨ ró.»*

27 Dɨ, Ɨ̀sèrélè ànzɨ kɨ tà sè dhɨ, pròfétà Èsáyà yo tá kúlí tàzoá dhɨ:

«Tágba Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ̀ dré lɨzózó ngóró sɨ́nyɨ́ yǐandre mìle dhɨ tɨ́nɨ dhɨ, ngbà ꞌí àyɨ kɨ àmbí kɨ adrɨ́ nɨ̀.

28 Tàko ko, Mírì nɨ kúlí ɨ́ dré lazílé bvò kònɨ̀dhɨ nɨ tà dri dhɨ nɨ ꞌo mbèlè kɨtswálé títí.»†

29 Ngóró Èsáyà dré tá longólé drìdrì dhɨ tɨ́nɨ:

«Mírì rìnyí líyí ro dhɨ kòtayɨ́ tá ànzɨ kɨ àmbí àma dré ko dhɨ,

kònò àma kɨ tà atsá tá ngóró móndyá Sòdómà ɨ lésè Gòmórà be dhɨ kya tɨ́nɨ dre.»‡

Ɨ̀sèrélè ànzɨ ɨ̀ kaꞌì ko

30 Dɨ mà nɨ go tàá ngɨ́nɨ? Móndyá súrú twá ro adrébhá tá àyɨ kɨ nda bhàle gyǎgya Gìká mìlésè ko dhɨ, ɨ̀ atsá àyɨkya gyǎgya akódhɨ mìlésè àyɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì sè. 31 Dɨ, Ɨ̀sèrélè ànzɨ adrébhá tá àyɨ kɨ nda bhàle gyǎgya Gìká mìlésè tátrɨ́trɨ́ kúlí sè dhɨ, ɨ̀ atsá àyɨkya gyǎgya akódhɨ mìlésè ko. 32 Àdho tà sè? Tàko ko, ɨ̀ ndà láti atsázó gyǎgya akódhɨ mìlésè àyɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì sè ko. Be ró dhɨ, ɨ̀ ndà àyɨkya láti atsázó gyǎgya tà dóro ɨ̀ dré ꞌòle dhɨ ɨ sè. Dɨ ásà dhɨ, ɨ̀ tisì àyɨ kɨ pá kɨ́rà adrélépi móndɨ́ kɨ tokpó ledhélé dhɨ rú. 33 Ngóró Gìká nɨ Kúlí dré adrélé tàle dhɨ tɨ́nɨ:

«Mɨ̀ nò rè ká! Má bhà Sìyónà na kɨ́rà adrélépi móndɨ́ kɨ tokpó dhɨ,

kɨ́rà adrélépi móndɨ́ kɨ ꞌo ledhélé dhɨ.

Dɨ dhya ángùdhi adrélépi kɨ́rà nda nɨ kaꞌì dhɨ,

kɨtswá tàdzí adrélé kanyò ro ko.»§

* 9:7 9:7 À kònò Kɨdhoma 21:12. † 9:9 9:9 À kònò Kɨdhoma 18:10. ‡ 9:11-12 9:11-12 À kònò Kɨdhoma 25:23. § 9:13 9:13 À kònò Màlákì 1:2-3. * 9:15 9:15 À kònò Pfòma 33:19. † 9:17 9:17 À kònò Pfòma 9:16. ‡ 9:20 9:20 À kònò Èsáyà 29:16; 45:9. § 9:25 9:25 À kònò Òséyà 2:25. * 9:26 9:26 À kònò Òséyà 2:1. † 9:28 9:28 À kònò Èsáyà 10:22-23. ‡ 9:29 9:29 À kònò Èsáyà 1:9. § 9:33 9:33 À kònò Èsáyà 8:14-15; 28:16.