18
Ukúmɑnnɔsi nɛ utúhɑɑnɛ kɛnyɑ́rũ
1 Yeesu uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ kɛnyɑ́rũ nkɛ́ pi wɑi ukɛ́ nɛ pi céési rɛ pikɛ́ yɛ ḿpɑ́ píyei Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si, ɑ́i kɑpɛ yɛ píkɑi sikɑ̃́ pi wɑ.
2 Uu rɛ: Kuyu kunyinɛ-i kɛ utúhɑɑnɛ unyinɛ uú pɛɛ we. Úu Uléécɑɑ wuru úu kɔ úkɑ pɑkɑrɛlɛ̃.
3 Ukúmɑnnɔsi unyinɛ un kɔ kuyu kpɛ-i we. Uu mɛsɛ́rɛ u n lɛɛkɛɛpɔ rɛ ukɛ́ u nɛ uucɛ́cɔ kɛtɑhɑi rikénɛ. Ḿpɑ́ píyei kuu yɛ u lɛɛpɔ uu u mɑɑ rɛ: A tɔ́ nɛ unɛ́cɛ́cɔ kɛtɑhɑi rikénɛ.
4 Ai nɑ́ŋɑi hɑ́i, ɑmɑ́ utúhɑɑnɛ úu nɛ kutu u cɔlɛ̃, uu pɛɛ kɛyɑ́ɑ umɛcirɛ mɑɑ rɛ mɛsei yɛ mɛ rɛ ɑ́m Uléécɑɑ wuru ɑ́m kɔ úkɑ pɑkɑrɛlɛ̃.
5 Amɑ́ kɛ ukúmɑnnɔsi uu nní picɔ́ŋ nɛ́ n tɔ́ŋsɛ nnyɑ, li pisɛ rɛ kɛ́ lɛ̃ ɑlɑri u pɑ, insɑ́ lɛ̃, u yɛ́ pisɔ́nɑɑmɛ n nɔŋ́lɛnlɛ uú hɑ nɛ kunɔnkũ nɛ́ finsɛ.
6 Upíimɑ uu lɛ̃ mɛmɑ́ɑ́ kpɑ́ rɛ: Ani lɛ̃ kɛ utúhɑɑnɛ kópɛ uyɛ̃ uu ḿ mɑ kutu ricɔ!
7 Uléécɑɑ yɛɛ úu yɛ́ pɛɛ upikɔ́ ɑlɑri pɑ pin nɛ u n téni kɛtúŋɛ́ nɛ kɛsinɛɛ? U yɛ́ nɑ́ŋɑisɛ ukɛ́ nɛ pi n lɛ̃́ɛ?
8 Nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ u yɛ́ mɛkɛɛkɛɛ ɑlɑri pi pɑ. Amɑ́ Usoi Kɛpipi kɛn píyei m pɛɛmɛ, kɛ yɛ́ pɛɛ kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ pisoi lɛɛmɛ pɛɛ nfɑtɛnɛ m mɑ́ɑ?
Ufɑrisi nɛ ulɑmpooyɔɔ́ kɛnyɑ́rũ
9 Yeesu uu kɛnyɑ́rũ pɛpɛɛ nní pimɛcirɛ n wɑisɛlɛ̃ yɑrɛ pisoi sɔnɛ pin picɔ kósɛlɛ̃ mɑɑ rɛ:
10 Pisoi pitɛ́ pinyinɛ pɛɛ Uléécɑɑ kɛyɔ-i lompɔ rɛ pikɛ́ kɛyómɛ yɑ́ɑ́si, usɛ yɛ Ufɑrisi lɛ, ucɔ ulɑmpooyɔɔ́.
11 Ufɑrisi uu nyɛrɛ uu ukɛfɑ-i rɛ: Uléécɑɑ, nɛ pɔ́ yɑ́ɑsi kɑ́m nɛ pisoi tɔrɔɔ mɛnyínɛ ń we nnyɑ, pɛɛ piyɑɑ nɛ piwɑikópɛkɔɔ́ nɛ piwɑ́sɑ́nkɑí lɛ. Nɛ pɔ́ yɑ́ɑsi kɑ́m nɛ ń we yɑrɛ ulɑmpooyɔɔ́ nkó.
12 Siyɑ́ɑ sisɛɛi kɛ́mɛɛ, sitɛ́ kɑm yɛ ɑnɔ́ɔ pɑɑsi, lɛ̃ nnɛ́í kɑm yɛ n yɛ̃́ kɑm yɛ hɔɔnɛ ɑwɛ́lɛ́ kɛfi ɑm kusɛ pɔ́ pɑ.
13 Ulɑmpooyɔɔ́ uyɛ̃ pɔ́ɔ kɛtɑɑ-pɔ nyɛrɛ, úu nkpɑ́ni kɛyómɛ-mɛ̃ inípɛɛ pisíkɑ peenu, ɑmɑ́ kɛwuu kuu ripirɑ uu rɛ: A nɛ̃́ ukópɛkɔɔ́ íwɛ tẽ́.
14 Yeesu uu kpɑ́ rɛ: Nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ usoi nkó ukɛ́ kɛlenɛ n kúi, Uléécɑɑ yɛ uɑkópɛ u sɑ́rɛilɛ, ɑmɑ́ ɑ́i lɛ̃ Ufɑrisi wɑ. Likumúŋɛ́ rɛ úye un umɛcirɛ rintɑɑ́sɛ, li yɛ u ricɛpisɛlɛ, úye un umɛcirɛ rincɛpisɛ, li yɛ u ritɑɑ́sɛlɛ.
Yeesu yɛ siwɑ̃́ síńsɑ́pi rinɔ́ɔ sɔnɛ ritikisɛ
(Mɑtiyee 19:13-15; Mɑriki 10:13-16)
15 Pisoi ɑpí nɛ siwɑ̃́ fɛnfɛ̃í ricuruu Yeesu hɑpɔ rɛ ukɛ́ si ricɑ. Pipirɛtiki ɑpi pi yɛnu, ɑpí nɛ pi cɛ́si.
16 Amɑ́ Yeesu uu tíyɛsɛ ɑpí nɛ siwɑ̃́ u hɑpɔ, uu rɛ: Ani riyɑ́ siwɑ̃́ sikɛ́ kɛnɛ́mɛɛ kɑm, ɑ́ni kɑpɛ si tɑ́pisi. Likumúŋɛ́ rɛ mpí pɛɛ simɛcɔ ń we pɛɛ yɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ lõ.
17 Asei kɑm nɔ́ símisi, úye unsɑ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi n ŋmurɛi yɑrɛ kɛ kɛwɑ̃́ ɑkɛ yɛ n ŋmurɛi, úu ikɛmɛɛ loninɛ.
Uŋmɑ́nɛ mɑ́mɑ́ unyinɛ kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́
(Mɑtiyee 19:16-30; Mɑriki 10:17-31)
18 Pisuifi uwɛ́ɛ́sɛ unyinɛ uu Yeesu pisɛ rɛ: Sɑ́ɑ sɔnɛ, íye kɑm wɑinɛ kɛ́ nɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ̃́?
19 Yeesu uu u mɑɑ rɛ: Yo nnyɑ kɑɑ nɛ́ sée rɛ Usɔnɛ? Úkɑ úu usɔnɛ insɑ́ Uléécɑɑ mɛcirɛ.
20 Ḿpɑ́ likɛ́ íye wɑ, pɔ Uléécɑɑ isé nyulɛ rɛ: Kɑpɛ iwɑ́sɑ́ wɑ, kɑpɛ usoi kpu, kɑpɛ yɑ́ɑi, kɑpɛ nnɔ́ɔmɛ itɑnsei nyɛrɛ, ɑ upɔ́sɑ́ɑ nɛ upɔ́ni ríyu wɑisɛ?
21 Utisi uu rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Hɑ́i inɛ́wɑ̃́-mɛ kɑm lɛ̃ múílɛ̃.
22 Kɛ Yeesu uu lɛ̃ pikómɛ ḿ mɑsí, uu u mɑɑ rɛ: Likɛi lisɛ lɛɛ pɔ́ pɑ́rílɛ̃. A lɛ̃ nnɛ́í kɑɑ m mɑ́ yɑ́ɑ́, ɑɑ siwóó sɛ̃ píwɛkɔɔ́ hɔ́ɔnɛ, pɔ́ pɛɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ mɛmɑ́ yɛ̃́. Pɔn lɛ̃ piwɑi m mɑsí, ɑɑ pɛɛ́ weri ɑɑ nɛ́ tíki.
23 Amɑ́ kɛ utisi uu ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ n kṍ, uripɔɔ ɑri mɛyɑ́nsei cɑɑi, ɑ́i líkɑ nnyɑ, u pɛɛ umɑ́mɑ́ píimɑ lɛ.
24 Kɛ Yeesu uu n yɛ̃́ tɛ uripɔɔ yɛ cɑɑi, uu rɛ: A tíyɛ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ pilonɛ yɛ nɛ pimɑ́mɑ́ pɑ́ɑ́pú kpɑ!
25 Kuyooyoo kun n lɑ kukɛ́ kɛhímpi kupolɛ-i lompɔ, li yɛ́ kutɔsi m purú nɛ kɛ umɑ́mɑ́ uu yɛ́ ń lɑ ukɛ́ Uléécɑɑ iyɔɔpi kɛ́mɛɛ n lompɔ.
26 Pɛpɛɛ pɛɛ kutu u n cɔ́lɛ̃ ɑpi rɛ: In lɛɛ ni, wóo yɛ pɛɛ píyulɑlɛ yɛ̃?
27 Yeesu uu rinɔ́ɔ pi yɔ́su rɛ: Lɛlɛɛ ɑ́i sisoipipi kɛ́mɛɛ kuwɑi ń we yɛ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ kuwɑi welɛ.
28 Piyɛɛ uu pɛɛ rɛ: Lɛɛ nní, lɛ̃ kɑrí pɛɛ m mɑ́ kɑri tíyɛ ɑri pɔ́ tíki.
29 Yeesu uu pi mɑɑ rɛ: Asei kɑm nɔ́ símisi. Úye un Uléécɑɑ iyɔɔpi nnyɑ ukɛyɔ, nɛ́ɛ uunɔsi nɛ upiwɑ̃ nɛ upimɑɑ nɛ upimɑrɛcɔ, nɛ usiwɑ̃ tin-yɑ́,
30 liute yɛ́ nɛni mɛwee mmɛ́-i lɛ̃ mɛpehẽ kulúi yɛ̃ uu kɔ ɑŋmɛ̃ nyɛɛ n wemɛ kɛ́mɛɛ nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́ yɛ́nu.
Yeesu yɛ mɛtɑ́ɑ́nũ unkpɔ nɛ umɛyisɛ nsímɛ́ símisi
(Mɑtiyee 20:17-19; Mɑriki 10:32-34)
31 Yeesu uu upipirɛtiki kɛfi nɛ pitɛ́ séi uu pi mɑɑ rɛ: Tɔ Yerusɑlɛm sinlɛ. Kei kɛ lɛ̃ nnɛ́í kɛ ɑntepuyɛ ɑpi Usoi Kɛpipi kɛcɑ́ɑ́ ń wɔ́i ɑí hɑ wɑinɛ.
32 Pi yɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi Uléécɑɑ n wuru ɑnipɛ-i kɛ wɑ ɑpi kɛcɑ́ɑ́ kɛ nyɑ́nɛi, ɑpi kɛ lɑ́misi, ɑpi kɛkɛcɑ́ɑ́ mɛtɑ tukɛ
33 ɑpi nsɛ́í kɛ fɑpii ɑpi pɛɛ kɛ kopu, ɑmɑ́ kɛyɑ́ɑ tɑ́ɑ́nũ tuŋɛ́ ɑkɛ nkpɔ kɛ́mɛɛ yisi.
34 Amɑ́ Yeesu pipirɛtiki ɑ́pi nsímɛ́ mmɛ̃ ɑsei kõ. Li ɑnɔ́ɔ nyɛ̃ ɑsei pi pesilɛ ɑ́pi nkpɑ́ni céri lɛ̃ nsímɛ́ kɛ Yeesu uu n símisi.
Yeesu yɛ unyíyɛ unyinɛ pɔisɛ
(Mɑtiyee 20:29-34; Mɑriki 10:46-52)
35 Kɛ Yeesu uu Yeriko n nyɑhɑipɔ, unyíyɛ unyinɛ un ticéetimɛ tũ un wélei.
36 Uu kóm tisoiwuí tin sɔ́nɛpɔ, uu pisɛ rɛ yoo ni?
37 Api u símisi rɛ Nɑsɑrɛti ukɔ́ Yeesu yɛɛ kei tɔ́su.
38 Uu pɛɛ pupɛi rɛ: Tɑfiti Kɛpipi Yeesu, ɑ inɛ́wɛ ripɑí!
39 Pɛpɛɛ pɛɛ kɛkpéẽ n sɔ́nɛ ɑpí nɛ u cɛ́si rɛ ukɛ́ risɛ́ɛ́, ɑmɑ́ uu mɛyɑ̃́ cɑ́sɛ rɛ: Tɑfiti Kɛpipi, ɑ inɛ́wɛ ripɑí!
40 Yeesu uu nyɛrɛ, uu rinɔ́ɔ hɛ rɛ pikɛ́ nɛ u u kɑm. Kɛ unyíyɛ uu ukɛkúrí ń hɑ́pɔ, Yeesu uu u pisɛ rɛ:
41 Yo kɑɑ́ lɑ kɛ́ pɔ́ wɑ? Uu rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: Sɑ́ɑ, nɛ lɑ rɛ inɛ́nípɛɛ ikɛ́ yɛ yɛ̃.
42 Yeesu uu u mɑɑ rɛ: Ipɔ́nípɛɛ ikɛ́ wúkulɛ! Mpɔ́fɑtɛnɛ yɛ pɔ́ yóriyɛlɛ.
43 Mɛsɛ nɛ mɛsɛ, inípɛɛ ii wúkulɛ, uu Yeesu tiki un Uléécɑɑ mɛyɔɔpi yom. Tisoiwuí nnɛ́í ɑri lɛ̃ yɛnu, pɛ̃ ticuruu ɑpi kɔ Uléécɑɑ mɛyɔɔpi piyómɛ kɑ́pɑ́ɑ́.