15
A yɛ lɛlɛɛ yɛ́ upɔ́cɔ rinŋmɔ́ɔ́púsɛ wɑ
1 Tɔ́ mpí, tɔ́ɔ nní nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ m pɑ́ɑ́pú, li pisɛ rɛ tɔkɛ́ pɛpɛɛ ɑ́pi kɑhɑnɛ m pɑpisi rinɑrɛi nɛ kutu ricɔ ɑri lɛlɛɛ nɛ rɔ́ ń sɑ́ piwɑi yɑ́.
2 Li pisɛ rɛ ḿpɑ́ úye ukɛ́ yɛ lisɔnɛ wɑ likɛ́ uucɔ lɑrisi likɛ́ nɛ u n lɛ́ni un nɛ nfɑtɛnɛ kɛ́mɛɛ pɑpisi.
3 Kirisi úu pɛɛ́ nɛ lɛlɛɛ nɛ u n sɑ́ kutu cɔlɛ̃, ɑmɑ́ u pɛɛ wɑilɛ yɑrɛ kɑi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ ukɛcɑ́ɑ́ n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ: Alɛ̃́ nyɛ̃ kɑpi pɔ̃́ Uléécɑɑ n lɑ́mɑɑnkɛɛ yɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ pɛɛmɛlɛ.
4 Lɛ̃ nnɛ́í lɛɛ nní hɑ́i mɛkɛɛ-mɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ yɛ wɔlɑɑlɛnlɛ likɛ́ nɛ rɔ́ n céési. Li pisɛ rɛ Nléécɑɑsimɛ́ ritɛlɛ́ tɛ̃ tikɛ́ tíyɛsɛ tɔkɛ́ pikɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ fe tɔkɛ́ kɔ nɛ tirɔ́pɔ́ɔ n we tɔn nɛ lɛ̃ kuu n yekei rɛ u yɛ́ rɔ́ pɑ mɛ̃́.
5 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ n wɑ usoi uú nɛ kɑ́hɑ́-kɑ́hɑ́ uu kɔ nɛ uripɔɔ n we ukɛ́ tíyɛsɛ tɔkɛ́ Kirisi Yeesu mɛwɑi n tikilɛ̃, ḿpɑ́ úye nɛ ucɔ pin nɛ kɛmúŋɛ́ kɛsɛ mɑ́.
6 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni nɔ́nnɛ́nɛ́í ripɛ́nɛ ɑni rinɔ́ɔ risɛ kɛ́mɛɛ Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi Usɑɑ Uléécɑɑ pɑkɑrɛ.
Isoipuri nnɛ́í nnyɑ kɛ Kirisi uú nɛ Nsímɛ́ Kɛcirɛ kɑ
7 Ani nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ ńsɔnɛ m múínɛlɛ̃ yɑrɛ kɛ Kirisi uu nɔ́ ń yɔsí uu múlú mɛcɔ, likɛ́ nɛ Uléécɑɑ rinyiri rińtɑɑ́sɛ nnyɑ.
8 Asei kɛcɑ́ɑ́, Kirisi yɛ pɑnsɛlɛ Pisuifi ukɛikɔ́ ukɛ́ nɛ lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uú pɛɛ n yekei rɛ u yɛ́ pipisɑɑyɑhɑ wɑ n wɑ nnyɑ. Un lɛ̃ n wɑ, likɛ́ pɛɛ nyísɛ rɛ u yɛ lɛ̃ kuu ḿ mɑ wɑlɛ.
9 Mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɔ̃́ nɛ́ kɔ íwɛ kɛ Uléécɑɑ uu pi n tẽ́ nnyɑ urinyiri ritɑɑ́sɛ, yɑrɛ kɑi kɛ Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́lɑɑlɛ̃ tɛ:
Lɛ̃ nnyɑ kɑm isoipuri kɛcɔpɛ ripɔ́nyíri hɑɑnɛ
ɑm kɔ siyómɛ yom ɑḿ nɛ tipɔ́nyíri tɑɑ́sɛ.
10 Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ:
Nɔ́ isoipuri, nɔ́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ ɑni kɛsẽ́ mpɔ́ɔnɑrɛ yɛ̃!
11 Li kɔ wɔlɑɑlɛ̃ tɛ:
Nɔ́ isoipuri nnyí nnɛ́í, ɑni Upíimɑ rinyiri ritɑɑ́sɛ,
Isoipuri nnyí nnɛ́í ikɛ́ u ritɑɑ́sɛ!
12 Esɑyi pɔ̃́ nɛ kɔ wɔi rɛ:
Isɑi kɛyɑsɛ yɛ sɔ́ntilɛ kɛkɛ́ isoipuri
pikɔ́ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃.
Pi yɛ́ kɑm ɑpí nɛ u n tɑ́lɛ̃.
13 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ usoi ripɔɔ n lɑrukusɛ ukɛ́ nfɑtɛnɛ kɑni m mɑ́ nɛ ritiki uú nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ nɛ nkíŋniŋɛ mɛyɑ̃́ nɔ́ hɛ. Nfɑ́ɑsɔnɛ nnɑŋɛ nkɛ́ lɛ̃ kɑni m mɛ̃́ titɑɑ́sɛ.
Pɔɔli yɛ ncée mɑ́lɛ ukɛ́ wɔ́i yɑrɛ kuu nní ń wɔ́i
14 Pinɛ́mɑ́rɛcɔ, tinɛ́cúruu ŋmɑɑ yɛ nyulɛ rɛ nɔ ḿpɑ́ yo kɛ́mɛɛ mɛwɑi sɔnɛ wɑilɛ. Nɔ kɔ mɛnyuwɛ nnɛ́í mɑ́lɛ nɔn kɔ tulɑɑlɛ̃ tɛ nɔ́ fe ɑni nɔ́mɛnɛ́cɔpɛcirɛ n célɑɑnɛ.
15 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, nɛ rítɛlɛ́ ntí kɛ́mɛɛ isímɛ́ inyinɛ mɛyɑ̃ nɛ kɛ́yu mɑhɑnlɛ ɑm wɔ́lu kɛ́ nɛ lɛ̃ kɑni pinyuwɛ m mɑ́ɑ́lɛ̃ nɔ́ léisɛ. Uléécɑɑ kɛfɑ kuu nɛ́ ń fénnɛ yɛɛ lɛ̃ ncée nɛ́ hɛ nɛn nɛ lɛ̃ nɔ́ wɔ́lu.
16 U nɛ nɛ́ kɛ fénnɛlɛ rɛ kɛ́ mpuri sɑnɛ pikɔ́ kɛ́mɛɛ Yeesu Kirisi rinyiri riyóó. U nɛ́ wɛ́ɛlɛ uu ilúkɛ́ yekei rɛ kɛ́ Unsímɛ́ Kɛcirɛ riyóó mpuri sɑnɛ pikɔ́ pikɛ́ nɛ m pɑnsɛ inyɔ́ɔnsɛ yɛɛ nɛ Uléécɑɑ n sɑ́ nnyɑ. Nfɑ́ɑsɔnɛ yɛ́ tíyɛsɛ ɑpí n we yɑrɛ ihɛɛ yɛɛ nɛ u n sɑ́ kɑpi ilúkɛ́ n yekei.
17 Lɛ̃ kɑm nní tɔ́ nɛ Kirisi Yeesu kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ n wɑi nnyɑ, nɛ́ fe ɑm Uléécɑɑ kɛyu kɛ́mɛɛ rikɔ́kɔri n wɑi.
18 Liriyíkí rɛ ɑ́m yɛ́ kɑhɑ kɛ́ nféé nnyinɛ rikpɑ́pɔ, insɑ́ lɛ̃ kɛ Kirisi uú nɛ nɛ́ rintíki uú nɛ wɑi rɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ n wɑisɛ nkɔ́. Nnɛ́símɛ́ nɛ mɛnɛ́wɑi mɛɛ tíyɛsɛ kuú nɛ lɛ̃ wɑ, ɑ́i nɛ́ɛ wɑ.
19 Uléécɑɑ Nfɑɑsɔnɛ mɛɛ lɛ̃ mɛwɑisɑŋɑ nɛ mɛwɑi píimɑ wɑpisi nń nɛ nyísɛ rɛ n ńnɑŋɛ mɑ́lɛ. Lɛlɛɛ tíyɛsɛ kɑm fe ɑm hɑ́i Yerusɑlɛm-pɔ Kirisi Nsímɛ́ Kɛcirɛ mɛyɑ̃́ yóó ɑḿ nɛ Ilirii tulu.
20 Nɛ wɑisɛlɛ rɛ kɛ́ Nsímɛ́ Kɛcirɛ riyóo kei kɛ úkɑ úu kɑhɑnɛ Kirisi nkɔ́ ńkɑ n kṍ ɑ́i kɑpɛ wɑ rɛ nɛ ucɔ rikui kuu n yekei kɛcɑ́ɑ́ mmɛlɛ ritɔsi nnyɑ.
21 Nɛ lɛ̃ wɑilɛ yɑrɛ lɛ̃ kɑpi Nléécɑɑsimɛ́ kɛ́mɛɛ n wɔ́i rɛ:
Pɛ̃ kɑ́pi píkɑi unsímɛ́ n símɑɑlɛ̃ yɛ́ kɑm ɑpi u yɛnu.
Pɛpɛɛ ɑ́pi unkɔ́ ńkɑ n kómɑɑlɛ̃ yɛ́ kɑm ɑpi n-ɑsei kom.
22 Lɛ̃ nnyɑ, kɑí nɛ nkpéni tu, ɑ́m kɑhɑnɛ kɛ́yu n yɛ̃ kɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ hɑpɔ.
23 Amɑ́ pikɛi ɑ́pi nkpéni silõ sɛ-i nɛ nɛ́ we. Hɑ́i ɑŋmɛ̃ ɑnyinɛ-mɛ kɑi ripɔ́ɔ nɛ́ we rɛ kɛ́ pilóólú nɔ́ hɑpɔ.
24 Amɑ́ nɛ lɑlɛ nɛn píyei Esipɑɑnyi n tɔ́su, kɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ritikipɔ kɛ́ nɔ́ rilóólú tɔkɛ́ nkɑ́ripi nɔ́kɛnɛ́kúrí tonɛ rinɛ́pɔ́ɔ rikɛ́ kpu, ɑni pɛɛ limɛmɑ́ɑ́ nɛ́ lɛ́ni ɑḿ nɛ nnɛ́cée nɔŋ́.
25 Amɑ́ Yerusɑlɛm kɑm ituŋɛ nnyí kɛ́mɛɛ tɔ́su kɛ́ hɑ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ kei-pɔ ń we lɛ̃́ kɛlenɛ.
26 Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ Mɑsetuwɑɑni nɛ Akɑyii-pɔ ń we yɛ símɑɑnɛ rɛ pikɛ́ siwóó tɔ́hɔ pikɛ́ nɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pɛɛ Yerusɑlɛm kuyu-i ń we pin íwɛ mɑ́ lɛ̃́.
27 Piricuruu pɛɛ nɛ piripɔɔ lɛ̃ wɑ. Asei kɛcɑ́ɑ́, li kɔ pɛɛ pisɛ rɛ pikɛ́ lɛ̃ pi wɑ. Liriyíkí rɛ Pisuifi yɛ Uléécɑɑ piyulɑlɛ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ hɔ́ɔnɛlɛ, ɑ́pi lɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu pi n hɛ nɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ yɛ̀. Lɛ̃ nnyɑ, li pisɛ rɛ mpuri sɑnɛ pikɔ́ pɔ́ɔkɛ́ kɔ pɛ̃ nɛ pilikɔ́ kɑpi m mɑ́ lɛ̃́.
28 Nɛn pikɛi pɛ̃ m mɑsí, nɛn kɔ ítɔhɔ iyɛ̃ pi rimmúísɛ, nɛ́ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ ritiki ɑḿ nɛ Esipɑɑnyi tɔ́mpɔ.
29 Nɛ kɔ nyulɛ rɛ nɛn hɑ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ n hɑpɔ, Kirisi yɛ́ nɛ nɛ́ ritiki uú nɛ mɛyɑ̃́ nɔ́ kpɑ́.
30 Pimɑ́rɛcɔ, Urɔ́píimɑ Yeesu Kirisi rinyiri kɛ́mɛɛ́ nɛ ńlɑ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn tɔ́ n hɛ kɛ́mɛɛ́ kɑm nɔ́ ŋmɔ́ɔ́púsɛlɛ̃ tɛ ɑni yɛ kɛnɛ́cɑ́ɑ́ Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si. Ani Uléécɑɑ yɑ́ɑ́si ɑni ɑtɔpi nɛ́ n lɛ́ni rɛ
31 ɑ́m kɑpɛ pɛpɛɛ ɑ́pi Yutee kɛteni-i Uléécɑɑ m pɑkɑrɛlɛ̃ ɑnipɛ-i lóipɔ. Ani kɔ iwelɛ nɛ nɛ́ lɛ̃́ tɛ Uléécɑɑ pikɔ́ pikɛ́ hɑ ítɔhɔ iyɛ̃ kɑḿ nɛ nní Yerusɑlɛm n sĩ́ ńsɔnɛ yɔsí.
32 Lin lɛ̃ n wɑ, kɑm yɛ́ pɛɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ tuipɔ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ. Uléécɑɑ un kɔ n lɑ, ɑm nɔ́kɛnɛ́kúrí tonɛ ɑm nkɑ́ripi wéntɛ.
33 Uléécɑɑ yɛɛ yɛ nkíŋniŋɛ n hɛ ukɛ́ nɔ́nnɛ́nɛ́í kɛkúrí n we. Amí!