22
Sudɑɑsi do dɔ́mɛ̀ kɛ́fítɛ́ Yesu
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:1-5 nɛ̀ Mɑriki 14:1-2 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 11:45-53)
1 Kɛ̀ dɛ̀ nkpɑɑ́ yɛwe sɑ́m̀pɔ́ kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kó dibɑnni bɛ̀ tú dì diyentɛ́bɑnnii tuɔkɛní,
2 kɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ nwɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́ kuɔ Yesu, kɛ nɛ́ ndé bɛnìtìbɛ̀.
3 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ dibɔɔ̀ tɑ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù.
4 Kòo kɔtɛ kɛ́yɑ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ ò yóó yĩ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu.
5 Kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ nɑrikɛ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀ bɛ̀ bo ò duɔ́ nyidíítí.
6 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Sudɑɑsi ńwɑnti ò bo yĩ́mɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu bɑ́ ditĩ̀nnì bɑ́ nyɛ̃́.
Yesu do yɛ̃mmɛ̀ bɛ̀ɛ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:17-25 nɛ̀ Mɑriki 14:12-21 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:21-30)
7 Pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti kó dibɑnnii, bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ fíé dìì yiè ipe diyentɛ́bɑnni kpɛ́í nkɛ̀ dìi tuɔkɛní.
8 Kɛ̀ Yesu tɔ̃ mPiɛri nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ kɛ́bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì kɛ̀ tí di.
9 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ tí mù bèńnɛ́ dɛ?
10 Kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛnɛ̀ dihɛì, di bo conɛ̀ onitidɔ̀ù mɔù kòo tɔ didúù nɛ̀ mɛniɛ, nkɛ̀ dí ò tũ̀nnɛ.
11 Kòo tɑ dɛ̀ dí nɑ́kɛ́ dɛ kó tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ yiɛ̀ nkɛ dɔ̀: Okótì tu yé ò yóó di kùù dieku miɛkɛ diyentɛ́bɑnni kó mudiì nɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀?
12 Ò bo di bɛnkɛ kudieku diɛkù mɑkù kudɑ̀nkù ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ kù tũ̀ntɛ pɑ́íí, dɛǹdɛ di yóó bénnɛ́mɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
13 Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ dò nhò do bɛ̀ nɑ̀kɛ́mɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ bénnɛ́ diyentɛ́bɑnni kó mudiì.
Mudiì sɑ̀ɑ̀mù kó ikuɔ́
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:26-30 nɛ̀ Mɑriki 14:22-26 nɛ̀ 1 Kɔdɛnti 11:23-25)
14 Dɛ̀ tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì Yesu nɛ̀ o tɔ̃rɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ nkɑri kɛ yo.
15 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: N dɔ́ nɛ̀ n yɛ̀mmɛ̀ mɛmɔu ndi, mí nnɛ̀ díndi tí wɛ̃nnɛ́ kɛ́di diyentɛ́bɑnni dii nkó mudiì, kɛ̀ n nɛ́ nɑ kɛ́fɛ̃́ṹtɛ́.
16 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe n tɛ̃́nkɛ í yóó mù di kɛ̀ diyentɛ́bɑnni kó mɛbɛnkùmɛ̀ í dɔ̀ɔ̀ kɛ̀ Kuyie nkɑ̀nnɛ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu.
17 Ò yĩ́ mɛmmɛ kɛ́túótɛ́ fɛbòòfɛ̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie nkɛ́ bɛ̀ duɔ́ kɛ dɔ̀: Ntonɛ̀ kɛ́yɑ̃̀ dimɔu.
18 N di nɑ́ɑ́mmu n tɛ̃́nkɛ í yóó yɑ̃̀ fínyĩ̀ bɛ kó mɛnɑɑ̀, kɛ̀ Kuyie nyɑ̀ɑ kɑnnɛnɛ̀ ku kpɑ̀ɑ̀tìyuu.
19 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, kóo wɛ́rí kɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ dɔ̀: Diɛ ndɛɛ̀ bɛnkú m pɑ̃mɛ̀ n kɔ̃̀ntì di kpɛ́í, ńdɔɔrinɛ̀ dɛ, kɛ denniní n kpɛ́í.
20 Kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́deè kòo túótɛ́ fɛbòòfɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ nkɛ dɔ̀: Fɛ mbòòfɛ̀ fɛɛ̀ bɛnkú n yĩ̀ĩ̀ mmɛɛ̀ yó ntemɛ̀ kɛ̀ mɛtɑummɛ̀ pɑ̀mmɛ̀ɛ dɔɔ̀.
21 Wèè yó n fítɛ́ ò mɛ nkɔkɛ́mu diɛ nti yo ndɛ̀.
22 Onìtìbirɛ yóó kúmu kɛ́ndònnɛ̀ tì wɑ̃̀rimɛ̀ dɛ kpɛ́í, wèè mɛ mbo dɛ̀ fìtɛ́ ò bo yɑ̀.
23 Kɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ kɛ tú, ti miɛkɛ we mbo dɔɔ̀ mɛ kó kubotí?
Kuyie nkpɑ̀tì cɑ̃̀ɑ̃́nnɛ̀mu kutenkù kpɛti
24 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ ńnɛì kɛ bo yɑ̀ wèè yó mbɛ̀ bɑkɛ́.
25 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yɛbotɛ̀ kó bɛkpɑ̀ɑ̀tìbɛ̀ bɛɛ̀ yɛ̀ fɛ̃́ũnko, bɛ̀ɛ̀ bɑkɛ́ yɛbotɛ̀ bɛɛ̀ duɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ bɛ̀ yu kɛ tú mɛsɑ̀ɑ̀ ndɔɔ̀rìbɛ̀.
26 Di kpɛrɛ í dò nkɛ́ mmɛ ndò, wèè kòtí wè ndò di kóo sɑ́m̀pɔ́ù, wèè bɑkɛ́ kòò ndò ndi kóo tɔ̃ntì.
27 Wèè kɑ̀ri kɛ yo nnɛ̀ wèè ò duɔ̀ mmudiì, bɛ we ndɛunɛ̀ otɔù? Wèè kɑ̀ri kɛ yo nweè í dɛuɑ̀? M bo di cuokɛ̀ kɛ dò nwèè duɔ̀ nwènwe mudiì.
28 Di tú bɛ̀ɛ̀ wɛ̃́ɛ̃́rì bɛ̀mbɛ kɛ m bonɛ̀ n fɛ̃́ũtímɛ̀ mɛmɔu miɛkɛ.
29 N cicɛ n duɔ́mmu dikpɑ̀ɑ̀tìyuu kɛ̀ m bo nɑ kɛ́ dì ndi duɔ́.
30 Di yó nyommu kɛ yɔ̃̀, n kpɑ̀ɑ̀tìyuu miɛkɛ kɛ́kɑri yɛkpɑ̀ɑ̀tìkɑ̀rɛ̀, kɛ́bekɛ́nɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ kó iwuɔ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ ìdɛ́ì.
Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ Piɛri ò yóó ò nɛ̀nnimɛ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:31-35 nɛ̀ Mɑriki 14:27-31 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 13:36-38)
31 Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ Simɔɔ kɛ dɔ̀: Simɔɔ, Simɔɔ, dibɔɔ̀ yɑ̃ũtɛ́mu dinùù kɛ bo dɑ mɛɛ̀rɛ̀ bɛ̀ ɔ̃ɔ̃ mɛɛ̀rɛ̀mɛ̀ mɛdibii nkɛ́ mɛ̀ bɑ̀tɛ nɛ̀ tifèntì.
32 Kɛ̀ m bɑ́ntɛ̀ Kuyie nhɑ kpɛ́í nkɛ̀ dɛ̀ bo yie nkɑ̀ɑ tɑ̃́kùmɛ̀ bɑ́ɑ́ bonkɛ. Kɑ̀ɑ wɛ̃̀tɛ kɛ fìíkú dìì mɔ̀nnì ɑ kpénkùnnɛ ɑ kɔbɛ.
33 Kɛ̀ Simɔɔ ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ bo ti wɛ̃nnɛ́ kɛ́kpetínnɛ́ n yiemmu, kɛ̀ dɛ̀ mɛ ntú mukṹṹ nni mmu tí kú.
34 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Piɛri n dɑ nɑ́ɑ́mmu tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ nɛ̀nnimu kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́.
Yesu nɑ́ɑ́mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ tú bɛ̀ɛ bɑ́ɑ́tí
35 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: N di tɔ̃ ndìì yiè bɑ́ di í ntɔ idíítí, di í ntɔ yɛyɔ̀rɛ̀ di í ntɔ tinɛùtì, kɛ̀ dɛ̀mɑrɛ̀ di dóntɑ́ɑ̀? Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Áɑ̀, dɛ̀mɑrɛ̀ í ti dòńtɛ́.
36 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di mmɔ̀nnì nɑ́kɛ kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ idíítí we nyì tɔ, kɛ̀ wèè mɔ̀kɛ diyɔ̀rì kòo ndi tɔ, kɛ̀ wèè í mɔkɛ disiè wèe fítɛ́ o yɑɑ̀bòrì kɛ́dontɛ́ disiè.
37 N di nɑ́ɑ́mmu tìì wɑ̃̀ri n kpɛ́í ntì dò nkɛ́dɔɔ̀mu. Tìì tu: Bɛ̀ ò wɛ̃nnɛ́nɛ̀ bɛnitiyɛibɛ, tì mɛ nhɑutɛ́ kɛ bo dɔɔ̀mu.
38 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ ntɛ yɛse yɛ̀dɛ́ɛ̀, kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀ yɛ̀ sɑ̀nnɛ̀mu.
Yesu bɑ́ɑ́mmɛ̀ Kuyie nkòo biɛtimɛ̀ɛ nɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:36-46 nɛ̀ Mɑriki 14:32-42)
39 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ kɛ tó ńdeètì Odìfíè tɑ̃rì, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nhò tũ̀.
40 Kòo tuɔkɛ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Mbɑ́ɑ́nnɛ̀ Kuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ.
41 Kɛ́kɛntɛ́ kɛ̀ dɛ̀ mmɑnnɛ̀ ɑ bo dootɛ́mɛ̀ ditɑ̃́rì, kòo nínkóo kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ tú:
42 N cicɛ kɑ̀ɑ dɔ́ ɑ n dɛ́tinnɛ fɛbòòfɛ̀ fiɛ, dɛ̀ bɑ́ ntú míì kó mɛdɔ́kùmɛ̀ɛ dɔɔ̀ ɑ kɔ̃mɛ mɛɛ dɔɔ̀. [
43 Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Kuyie ntɔ̃nnì mɑrìi cútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ kóò kpénkùnnɛ.
44 Kɛ̀ Yesu yɛ̀mmɛ̀ cɑɑ̀rɛ̀ mɛdiɛ̀ nkòo mbɑ́ɑ́ nKuyie nɛ̀ o wɛ̃rímú mumɔu, kòo biɛtimɛ̀ɛ nɑɑ́ mmɛyĩ̀ĩ̀ kɛ́ndóú kɛtenkɛ̀.]
45 Ò bɑ́ntɛ̀ dìì mɔ̀nnì Kuyie nkɛ́deè kɛ́wɛ̃tɛní o tɑncɔ́ùmbɛ̀ borɛ̀, kɛ nsɔ̃́ mbɛ yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ yɛ̃̀ nkɛ duɔ́.
46 Kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di yɛ̃̀ nkɛ duɔ́mɑɑ̀? Ítɛ́nɛ̀ kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie nkɛ̀ mɛsoùmmɛ̀ bɑ́ɑ́ di nɑ.
Bɛ̀ dɔ́mɛ̀ kɛ́pĩ́ nYesu
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:47-56 nɛ̀ Mɑriki 14:43-50 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:3-11)
47 Yesu kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ ditĩ̀nnì mɑrìi tuɔkɛní kɛ̀ Sudɑɑsi, Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kóò mɔù, dì ni, kɛ tɔ́ɔ́nní Yesu borɛ̀ kɛ bo ò ɔrí.
48 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Sudɑɑsi, ɑ bo ɔrímu Onìtìbirɛ kɛ́ dɛ̀ fìtɑ́ɑ̀?
49 Bɛ̀ɛ̀ nɛinɛ̀ Yesu kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̀ dɛ̀ɛ̀ yóó dɔɔ̀ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀, tí kpɑnnɛ̀ ti seɑ̀?
50 Kɛ̀ bɛ kóò mɔùu kpɑtɛ disiè kɛ́hɛi nkɛ́dɑtɛ ikuɔ́ nìùtì diɛwè kóo tɔ̃ntì toò youri.
51 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Yóunɛ̀ mɛmmɛ. Kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ dɛ kóò nìtì toò, kɛ́ dì miɛkùnnɛ,
52 kɛ́deè kɛ́nɑ́kɛ́ ikuɔ́ nìùbɛ̀ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ bɛ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ bɛhɛìkɛ̀nkótíbɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ bo ò pĩ́ nkɛ dɔ̀: Di kɔ̀tɛnɛ̀ní yɛse nyɛ nɛ̀ ipɑ̀ɑ̀ti kɛ dò n tú onitikɔ̀ùtɑ̀ɑ̀?
53 Nh ɔ̃ɔ̃ ndi bonɛ̀mu yɛwe yɛmɔu Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ bɑ́ di í m pĩ. Di kó dimɔ̀nnì diì tùɔ̀kɛ díndi nɛ̀ dibiìnnì kóò kpɑ̀ɑ̀tì.
Piɛri nɛ̀nnimɛ̀ Yesu
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:57-58, 69-75 nɛ̀ Mɑriki 14:53-54, 66-72 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 18:12-18, 25-27)
54 Kɛ̀ bɛ̀ɛ pĩ́ nYesu kɛ́kɔtɛnɛ̀ ikuɔ́ nìùtì diɛwè cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ̀ Piɛri ntũ nkɛ díɛtirì.
55 Kɛ sɔ̃́ mbɛ̀ tùɔ̀ti muhɑ̃ɑ̃́ nkɛ iiri kudɑ̀nkù cuokɛ̀, kɛ̀ Piɛrii kɑroo bɛ borɛ̀.
56 Kòo nitipotɔ̃ntì mɔùu ò yɑ̀, kòò kɑ̀ri muhɑ̃ɑ̃́ ntɑkɛ́, kòo mmɛ nhò wùó nkɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: We nnìtì do nɛínɛ̀mu Yesu.
57 Kɛ̀ Piɛrii nɛnni kɛ dɔ̀: Onitipòkù, n yí ò yɛ̃́.
58 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ sɑ́m̀pɔ́ kòo tɔù mɔùu ò yɑ̀, kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: A tú bɛ kóò mɔù nwe, kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yí ò wɛ̃ńnɛ̀.
59 Kɛ̀ dɛ̀ɛ yíɛ́ kɛ́mɔntoo sɑ́m̀pɔ́ tɛwebiètɛ̀ mɛ̀mɑ́ɑ̀ tɛ̃mɛ̀ kòo tɔù mɔùu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Mɔ́mmuɔ nhonìtì yie ndo ò nɛínɛ̀mu, ò tú Kɑdidee kou nwe.
60 Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yí yɛ̃́ ɑ dɔ́ kɛ́ n nɑ́kɛ́ tì. Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ tɛkotɛɛ kuɔ́.
61 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nwɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́wéntɛ́ Piɛri, kòo dentɛní ò do ò nɑ̀kɛ́ tì kɛ dɔ̀: Tɛkotɛ bo nyóó kuɔ́ nkɑ̀ɑ nɛnni kucɛ mɛ̀tɑ̃ɑ̃ti kɛ tú ɑ í n yɛ̃́.
62 Kɛ̀ Piɛrii yɛ̀ kɛ́nkuɔ̀ tinɔnniɛti.
Bɛ̀ do dɑúmɛ̀ Yesu koò puotì
(Wéntɛ́ Mɑtie 26:67-68 nɛ̀ Mɑriki 14:65)
63 Bɛ̀ɛ̀ bɑ̀ɑ Yesu kɛ̀ bɛ̀ nhò dɑú koò puotì,
64 kɛ níí kɑ̃ɑ̃́ nho ììkɛ̀ kuyɑ̀ɑ̀kù kɛ́ nhò bèkú kɛ tú: Nɑ́kɛ́ wèè dɑ potɛ́.
65 Koò sɑ̃̀ɑ̃́ nyɛsɑ̃́ɑ̃̀mbɛ̀ tɛyɛ̀ pɛ́u.
Bɛ̀ bekɛ́nɛ̀nɛ̀ Yesu kubeéndieku kudiɛkù
66 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ dihɛì kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nkɛ́kɔtɛnɛ̀ Yesu kubeéndieku diɛkù,
67 kóò bekɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ fɔ̃́ɔ̃̀ tú Kirisi ɑ ti nɑ́kɛ́, kòo bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɑ́ kɛ̀ n di nɑ̀kɛ́ di í yóó yie.
68 Kɛ̀ m mɛ ndi bekɛ tìmɑtì di í yó n tɛ̃́nnɛ́.
69 Onìtìbirɛ bo kɑri yíe Kuyie mmuwɛ̃rímú mumɔu yiɛ̀ mbɑkù yoú.
70 Bɛmɔu kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: A tũ ntú Kuyie mBirɛ ndɑɑ̀? Kòò dɔ̀: Di ti mbɛ́i, n dɛ n tú.
71 Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti nɛ́ tɛ̃́nkɛ bɑɑ ɔ̃̀nti ti kèèmu ti mɔ́mmɔmbɛ ò bɛ́i ntì nɛ̀ o nùù.