9
Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ muwɛ̃rímú
(Wéntɛ́ Mɑtie 10:5-15 nɛ̀ Mɑriki 6:7-13)
Kɛ̀ Yesu tíí nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ duɔ́ mmuwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀ yɛmɔu, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ, kɛ́ bɛ̀ tɔ̃, nkɛ̀ bɛ̀ bo nnɑ́ɑntɛ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti, kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ, kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ ntɔ dɛ̀mɑrɛ̀, bɑ́ kupɑ̀ɑ̀ti yoo kudɔukù yoo mudiì yoo idíítí, òmɔù bɑ́ ntɔ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀. Kɛ̀ bɛ̀ di cɔutɛ́ tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, di ntɛ mbo kɛ yɑ̀ɑ ítɛ́nɛ̀ dɛ kó dihɛì. Kɛ̀ bɛ̀ di yetɛ dìì ɛì di kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ di nɑcɛ̀tɑ̃́ɑ̃́ nkɛ ítɛ́, kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ bɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀mɛ̀.
Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́ncentì yɛhɛkɛ̀ yɛmɔu kɛ nɑ́ɑntɛ Tinɑ́ɑǹsɑ̀ɑ̀tì kɛ miɛkùnko bɛmuɔmbɛ tipíìtì timɔu.
Yesu do dɔɔrimɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ dɛ̀ɛ di Edɔti
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:1-12 nɛ̀ Mɑriki 6:14-29)
Kɛ̀ Edɔti Tetidɑki, Kɑdidee kóo kpɑ̀ɑ̀tìi keè dɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri kɛ̀ dɛ̀ɛ ò di kɛ yɛ̃́ bɛ̀mɑbɛ̀ do túmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi weè yɑ̃̀ńtɛ́.
Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Edii weè wɛ̃̀tɛní. Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ dimɔ̀nnì kɔbɛ kóò mɔù weè yɑ̃̀ńtɛ́.
Kɛ̀ Edɔti dɔ̀: N duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ fèútɛ́ Isɑ̃ɑ̃ kɛ̀ we nnɛ́ nwe n wɛ̃̀tɛ kɛ yo kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nwèè kpɛ́í?
Kòo nwɑnti kɛ bo ò yɑ̀.
Yesu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì nɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:13-21 nɛ̀ Mɑriki 6:30-44 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:1-14)
10 Kɛ̀ Yesu tɔ̃rɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kóò nɑ̀kɛ́ yɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ nɛi kɛ́kɛntóo dihɛì bɛ̀ tu dì Bɛtisɑidɑɑ di bíɛ́kɛ̀. 11 Kɛ̀ ditĩ̀nnìi ò yɑ̀ kóò tũ̀nnɛ, kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɔutɛ́ kɛ́ mbɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti, kɛ miɛkùnko bɛ̀ɛ̀ mɔ.
12 Diyiè yùnnɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ɛ tɔ́ɔ́nní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Cíɛ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́wɑmmú mudiì, nɛ̀ yɛdúɔ̀, kɛ yɛ̃́ ti bomɛ̀ diɛ ndikpɑ́ɑ̀ miɛkɛ bɑ́ dɛ̀mɑrɛ̀ í bo.
13 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi di mɔ́mmɔmbɛ duɔ́nnɛ̀ bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù ndi nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì mɑ́ɑ̀! Yɑ́ɑ̀ ti kɔtɛ kɛ́dontɛ́nímu kɛ́duɔ́ nkunììti kuu?
14 (Dɛ kó bɛnìtìbɛ̀ do bo mbo sikɔupísìnùmmù (5000)). Kɛ̀ Yesu nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: Kɑnnɛnɛ̀ bɛ sipísìnùmmù sìnùmmù.
15 Kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ yie nkɛ́ bɛ̀ kɑ̀nnɛ bɛmɔu, 16 kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì, kɛ bɔ́útɛ́ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie kɛ́ bɛ̀ wɛ́rí kɛ́duɔ́ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ totí bɛnìtìbɛ̀. 17 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ bɛmɔu kɛ́nsɑ̀nnɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́píɛ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ tɔ.
Piɛri nɑ̀kɛ́mɛ̀ Yesu tu wè
(Wéntɛ́ Mɑtie 16:13-19 nɛ̀ Mɑriki 8:27-29)
18 Diyiè mɑrì kɛ̀ Yesu mbɑ́ɑ́ nKuyie nhomɑ́ɑ̀ borɛ̀, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtoo kòo bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ yɛ̃ n tú we? 19 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛ̀mɑbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Edii, kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ yɛ̃ nhɑ tú Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀ dimɔ̀nnì kɔbɛ kóò mɔù kɛ yɑ̃̀ńtɛ́. 20 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Díndi tɑ́, di yɛ̃ n tú we? Kɛ̀ Piɛrii ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A tú Kirisi nwe Kuyie ntɔ̃nní wè.
Ti bo ntũ mmɛ̀ɛ̀ botí Yesu
(Wéntɛ́ Mɑtie 16:20-28 nɛ̀ Mɑriki 8:30-9:1)
21 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ cɑu nweti weti kɛ dɔ̀ bɛ̀ bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ tì nɑ̀kɛ́ òmɔù. 22 Kɛ yíɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtìbirɛ dò nkɛ́fɛ̃́ṹtɛ́mu mɛdiɛ̀, kɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ nìùbɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yetɛ kóò kùɔ, diyiè tɑ̃ɑ̃́nnì yiè kòo yɑ̃́ntɛ́, 23 kɛ́deè kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ bɛmɔu kɛ dɔ̀: Kɛ̀ wèè dɔ́ kɛ́ n tũnnɛ wèe bútínnɛ́ omɑ́ɑ̀ kɛ́ntɔ o dɑpɑ̃ɑ̃tí yɛwe yɛmɔu kɛ n tũ. 24 Kɛ yɛ̃́ wèè bo ndɔ́ kɛ́dɛɛtɛ́ o fòmmu ò yóó mù fétìnnɛmu, kɛ̀ wèè fétìnnɛ o fòmmu n kpɛ́í kòo mù dɛɛtɛ́. 25 Kutenkù kuù nkpɛrɛ bo dɔɔ̀ bɑ onìtì kɛ́nsɑ kòò dɛ̀ mɔ̀kɛ dɛmɔu kɛ nɛ́ cɑ̀kɛ omɑ́ɑ̀ yoo ò fétìnnɛ o fòmmu. 26 Wèè bo nni mmɔkɛnɛ̀ mí nhonìtìbirɛ ifɛi m múnkɛ bo nhò mɔ̀kɛnɛ̀ ifɛi m bo nwɛ̃tiní dìì yiè nɛ̀ tikpetì nɛ̀ n cicɛ kpɛti kɛ nɛínnɛ̀ Kuyie ntɔ̃rɛ̀. 27 N di nɑ́ɑ́ mmɔ́mmuɔ nwe díndi bɛ̀ɛ̀ bo diɛ ndi kó bɛ̀mɑbɛ̀ yó nkpɑɑ́ fòùmu kɛ́yɑ̀ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu.
Yesu kɔ̃̀ntì cèètɛmɛ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 17:1-8 nɛ̀ Mɑriki 9:2-8)
28 Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè, kɛ̀ dɛ̀ mmɔkɛ yɛwe yɛ̀ni mɛ̀ ndòmmɛ̀ kòo yú Piɛri nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Isɑku, kɛ̀ bɛ̀ɛ dekɛ ditɑ̃rì mɑrì ĩ́nkɛ̀ kɛ bo bɑ́ntɛ̀ Kuyie. 29 Ò bɑ́ɑ́ ndìì mɔ̀nnì Kuyie nkòo ììkɛ̀ɛ ceetɛ kòo yɑ̀ɑ̀tìi pɛikɛ kɛ́miɛtɛ̀. 30 Kɛ̀ bɛ̀ nyóó dɑɑtɛní kɛ́yɑ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀, Mɔyiisi nɛ̀ Edii kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀ɑ́nnɛ̀. 31 Kɛ̀ Kuyie nkó tikpetì bɛ̀ fitɛ́ kɛ̀ bɛ̀ ò nɑ̀ɑ́ nhò yóó kú mɛ̀ɛ̀ botí Sedisɑdɛmmu. 32 Piɛri nɛ̀ o nɛ́pobɛ̀ bɛ̀ do yɛ̃̀ nkɛ́duɔ́mu kɛ́nhenniní kɛ́yɑ̀ Yesu kó tikpetì nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ bɛ̀ɛ̀ do ò còḿmúnɛ̀. 33 Edii nɛ̀ Mɔyiisi, bɛ̀ ìtɛ́ dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Piɛrii nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ wennimu kɛ dò ntí mbo diɛ, ti bo dɔɔ̀ titouti tìtɑ̃ɑ̃ti, fɔ̃́ nkumɑ́ɑ̀, Mɔyiisi kutɛkù, Edii kutɛkù. (Piɛri do í yɛ̃́ ò nɑ̀ɑ́ nkɛ tú mù).
34 Ò kpɑɑ́ kɛ mɛ nnɑɑ́ nkɛ̀ diwɛtirì mɑrìi kɔtɛní kɛ́ bɛ̀ dɑ̀tínnɛ́, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mpĩ́ nYesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì diwɛtirì bɛ̀ dɑ̀tínnɛ́mɛ̀. 35 Kɛ̀ mɛtɑmmɛ̀ mɑmɛ̀ɛ yɛ̀nní diwɛtirì miɛkɛ kɛ tú: Yie nweè tu m birɛ n tɑ̃ɑ̃tɛ́ dɛ̀, nyíénnɛ̀ o kpɛti.
36 Bɛ̀ yóó keè dɛ kó mɛtɑmmɛ̀ kɛ̀ Yesu weè mɑ́ɑ̀ dɛ̀ kpɑɑ́. Dɛ kó yɛwe miɛkɛ kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ ndò yúóó bɛ̀ í nnɑ̀kɛ́ òmɔù bɛ̀ yɑ̀ dɛ̀.
Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ do yĩɛ̃kɛmɛ̀ dibɔɔ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 17:14-18 nɛ̀ Mɑriki 9:14-27)
37 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ bɛ̀ ncutiní ditɑ̃rì, kɛ̀ ditĩ̀nnìi diɛrìi kɔtɛní kɛ́co Yesu. 38 Kòo mɔùu kuɔ́nko ditĩ̀nnì cuokɛ̀ kɛ dɔ̀: Okótì, dɑɑtɛ m birɛ kpɛ́í! N dɛ̀ mɔ̀kɛ dɛmɑ́ɑ̀ ndi, 39 kɛ̀ dibɔɔ̀ mɑrì ɔ̃ɔ̃ dɛ̀ pĩ nkɛ̀ dɛ̀ nwúótí, kɛ̀ dì dɛ̀ kpékíi, kɛ̀ tinɔ́ntɔ̃ũpùùtì yìɛ̀ dɛ̀ nùù, bɑ́ dì bɑ́ɑ́ cɑ̃rikɛ kɛ́ítɛ́, kɛ́nyiti kɛ dɛ̀ fɛ̃́ũ mmɛdiɛ̀. 40 Kɛ̀ m bɑ́ntɛ̀ ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ yɛ̃ mbɛ̀ɛ dì bɛ̀ti kɛ̀ bɛ̀ yĩɛ̃kɛ.
41 Kɛ̀ Yesu bɛ́i nkɛ dɔ̀: Itookperí yɛmbɛ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi, míì yó nhɑ̃ kɛ di bonɑ̀ɑ̀? Míì yó nhɑ̃ kɛ di tɔɑɑ̀? Kɔtɛnní diɛ nhɑ birɛ.
42 Dɛbirɛ tɔ̀ɔ́nní dìì mɔ̀nnì Yesu borɛ̀, kɛ̀ dibɔɔ̀ dɛ̀ bɔ, nkɛ́ ndɛ̀ kpékíi, kɛ̀ Yesu pɛ́i ndibɔɔ̀ kɛ̀ dìi yɛ̀, kòo miɛkùnnɛ dɛbirɛ kɛ́ dɛ̀ duɔ́ ndɛ cicɛ. 43 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu, bɛ̀ yɑ̀mɛ̀ Kuyie nkpeńnìmɛ̀.
Yesu do yìɛ́ kɛ́nɑ́kɛ́mɛ̀ bɛ̀ yóó ò kùɔmɛ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 17:22-23 nɛ̀ Mɑriki 9:30-32)
Bɑ́ wè kòo nwúó nYesu dɔ̀ɔ̀ dɛ̀, kòo nɑ́kɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ dɔ̀: 44 Mpĩ́nnɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ n yóó mɛ̀ ndi nɑ́kɛ́ tìì nɑ́ɑǹtì: Bɛ̀ bo fítɛ́ Onìtìbirɛ.
45 Bɛ̀ mɛ nyí mbɑntɛ́ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì tú mù, tì do sɔrimu kɛ̀ dɛɛ̀ nte kɛ̀ bɛ̀ í ntì bɑntɛ́, bɛ̀ mɛ nyí ndɑ̀ɑ́tí kɛ bekɛ́ Yesu.
Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ nɛnnimɛ̀ tikótì kpɛ́í
(Wéntɛ́ Mɑtie 18:1-5 nɛ̀ Mɑriki 9:33-37)
46 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ ítɛ́ tinɛìtì nɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ bo yɑ̀ bɛ miɛkɛ wèè dɛu. 47 Kɛ̀ Yesu bɑntɛ́ bɛ yɛ̀mmɛ̀ kɛ́dɛtɛní dɛbirɛ kɛ́cónnɛ́ o tɑkɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: 48 Wèè bo cɔutɛ́ dɛbirɛ diɛ n kpɛ́í, ò cɔutɛ́ mínwe, kɛ̀ wèè n cɔutɛ́, ò cɔutɛ́mu wèè n tɔ̃nní, kɛ yɛ̃́ wèè tu o sɑ́mpɔ́ù di cuokɛ̀ weè dɛu kɛ dì pɛ̃ɛ̃tɛ́.
Wèè bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ Yesu yètìrì
(Wéntɛ́ Mɑriki 9:38-40)
49 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Okótì ti yɑ̀ òmɔù nwe kòò bɛ̀tì yɛbɔkɛ̀ nɛ̀ ɑ yètìrì kɛ̀ ti ò bɑ̀ɑ, kɛ yɛ̃́ ò í ti wɛ̃ńnɛ̀mɛ̀.
50 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di nɑ bɑ́ nhò bɑ̀ɑ kɛ yɛ̃́ wèè í yetɛ di kpɛti ò di wɛ̃ńnɛ̀mɛ̀mu.
Sɑmmɑrii kɔbɛ yetɛmɛ̀ Yesu
51 Dɛ̀ tɔ̀ɔ́tɛ́ dìì mɔ̀nnì Yesu bo dekɛmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kòo ítɛ́ nɛ̀ dikɔ̃m̀bùɔ̀ kɛ́nkɔri Sedisɑdɛmmu, 52 kɛ́tɔ̃ mbɛnìtìbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ Sɑmmɑrii kó dihɛì mɑrì kɛ bo tũntɛ ò yóó bɑ́tɛ́ dɛ̀. 53 Sɑmmɑrii kɔbɛ mɛ nyí nhò yie nhò kɔ̀ri mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í Sedisɑdɛmmu. 54 Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ bɛ̀ dɛ̀ yɑ̀ dìì mɔ̀nnì kɛ nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nhɑ dɔ́ kɛ̀ ti duɔ́ nkɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ ncútɛ́ní kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́ bɛ̀ kùɔɑ̀?
55 Kɛ̀ Yesu wɛ̃ɛ̃tɛ kɛ́ bɛ̀ kpɑnnɛ̀ kɛ dɔ̀: Di í yɛ̃́ mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀ɛ̀ di tɔ kɛ̀ di nɑ́ɑ́ mmɛmmɛ. 56 Onìtìbirɛ í kɔ̀tɛní kɛ bo kuɔ bɛnìtìbɛ̀, dɛ̀ kɔ̀tɛní kɛ bo bɛ̀ dɛɛtɛ́mu. Ò bɛ̀ nɑ̀kɛ́ mɛmmɛ kɛ́deè kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì tɛrì.
Yesu nɑ̀kɛ́mɛ̀ bɛ̀ɛ̀ dɔ́ kóò tũ̀nnɛ bɛ̀ dò nkóò tũ̀nnɛ mɛ̀ɛ̀ botí
(Wéntɛ́ Mɑtie 8:19-22)
57 Bɛ̀ kètɛ́ dìì mɔ̀nnì kòo mɔùu nɑ́kɛ́ Yesu kɛ dɔ̀: N yóó ndɑ tũmmu tipíìtì timɔu ɑ kɔri kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀. 58 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Ihɑ̃nkɛ́ mɔkɛmu i fɔ̃ti, kɛ̀ sinɔɔ mɔ̀kɛ tiyĩ́ɛ̃̀ntì, Onìtìbirɛ mɛ nyí mɔkɛ dɛ̀ bo duɔ́ dɛ̀ kɛ́om̀pɛ̀.
59 Kɛ nɑ́kɛ́ otɔù kɛ dɔ̀: N tũnnɛ̀. Kòo ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Okótì, yóu kɛ̀ m mu nkɔtɛ kɛ́kũnnɛ́ n cicɛ kɛ́deè. 60 Kɛ̀ Yesu ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ bɛcíríbɛ̀ɛ ńkũrì bɛcíríbɛ̀, kɛ̀ fɔ̃́ nkɔtɛ kɛ́nɑ́kɛ́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kpɛti.
61 Kòo tɔù múnkɛɛ bɛ́i nkɛ dɔ̀: Okótì n yó ndɑ tũmmu nɛ́ yóu kɛ̀ n kò nkɛ́cɑu n cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ. 62 Kɛ̀ Yesu ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Wèè dùɔ̀nɛ̀ dinɑɑkɑ̃ɑ̃̀ kɛ wɛ̃kɛ o fɔ̃nkúò dɛ yiɛ̀ mbɑ́ɑ́ nɑ kɛ́pĩ́ nKuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu kó mutɔ̃mmú.