Перве Посланнє Сьв. Апостола Павла до Коринтян
1
1 Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,
2 церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:
3 благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4 Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,
5 тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,
6 яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,
7 так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,
8 котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.
9 Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.
10 Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були зʼєднані в одному розумінню і в одній мислї.
11 Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.
12 Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.
13 Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?
14 Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,
15 щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.
16 Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.
17 Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.
18 Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.
19 Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.
20 Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?
21 Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.
22 Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,
23 ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,
24 самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:
25 тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.
26 Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;
27 нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,
28 і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,
29 щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.
30 З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,
31 щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.