1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять! 2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих. 3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому. 4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому. 5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри. 6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас. 7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти? 8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти? 9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому? 10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили. 11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї, 12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки. 13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас. 14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились. 15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога, 16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин. 17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де? 18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей? 19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе. 20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм, 21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї. 22 Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите. 23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь. 24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого. 25 Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей. 26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого. 27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх. 28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували, 29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх. 30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся. 31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад. 32 Спогадайте Лотову жінку. 33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її. 34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся. 35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся. 36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся. 37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.