1 Пророцтво про Ниневію. Книга видива Наумового, з Елкосу. 2 Бог ревнивий у помстї; Господь повен помсти й страшний в досадї: мститься Господь на ворогах своїх, і не щадить супротивників своїх. 3 Хоч і довготерпеливий Господь і великий в могутностї, та не зоставляє й без кари; в хуртовинї і в бурі прихід Господень, а хмари — се порох ізпід ніг його. 4 Погрозить морю, а воно й висохне й усї ріки посякнуть, і Базан і Кармель з Ливаном у цьвітї повянуть. 5 Перед ним тремтять гори й горби тануть, і земля хитається перед лицем його, весь круг земний і все, що живе на нїй. 6 Хто встоїть перед невдоволеннєм його? Хто здержить поломє гнїву його? Огнем розливається гнїв його; скелї розпадаються перед ним. 7 Благ Господь, — захист у смутку, та й знає тих, що надїються на його. 8 Але він потопньою водою розібє до підвалин Ниневію; і за ворогами його поженеться темрява. 9 Що ви задумали проти Господа? Він довершить пагубу, й лихо вже не повториться. 10 Хоч, мов той терен, сплетуться вони, проміж себе, та бенкетувати муть аж до пяна, — будуть вони пожерті до нащаду, як суха солома. 11 У тобі родився той, що задумав зло проти Господа, зложивши раду безбожну: 12 Та Господь так говорить: Хоч вони безпечні і їх без лїку, та вони будуть висїчені та й зникнуть; а тебе, хоч я тяжко придавив, більше не придавлю. 13 Тепер же я поторощу ярмо його, що на тобі лежить, і розірву окови твої. 14 А про тебе (Ассуре), Господь так постановив: не буде вже насїння-потомства з твоїм імям; із храму бога твого викореню ідоли й боввани, а тобі приготую в ньому гріб, бо тебе я відкину. 15 Ось, на горах бачу стопи посла з доброю вістю, що сповіщає мир: Сьвяткуй, Юдо, твої сьвята; спевняй обіти твої, бо вже не буде переходити по тобі безбожник: він вигиб до нащадку.