10
1 Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.
2 Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
3 Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
4 Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
5 Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
8 Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
9 Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
11 Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
12 Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
13 В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.
15 Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.
16 Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.
17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.
20 Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
22 Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
23 Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
24 За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
28 Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.
29 Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.
30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.