1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його? 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу! 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм, 5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм! 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили... 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним. 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!... 10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога, 11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався! 12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу. 13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, 14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували, 15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу... 16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому. 17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила, 18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних... 19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, 20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним... 23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив! 24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його, 25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу. 26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині, 27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах! 28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих, 29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них! 30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась, 31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки. 32 і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея, 33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми... 34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них, 35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились. 36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них... 37 і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам, 38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась, 39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми... 40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним, 41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними, 42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку... 43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину! 44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання, 45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, 46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили! 47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! 48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!