1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годині. 2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву. 3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотіли ввійти в церкву, просив милостині. 4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас. 5 Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти. 6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи. 7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й коліна окрепились, 8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога. 9 І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога. 10 А знали його, що се той, що для милостині сидів коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому. 11 Як же держав ся сцілений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись. 12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він? 13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отців наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його. 14 Ви ж Святого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця, 15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми свідки. 16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сціленнє перед усіма вами. 17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші. 18 Бог же, що наперед звістив устами всіх пророків своїх про муки Христові, сповнив так. 19 Покайте ся ж і наверніть ся, щоб очистились від гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього, 20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа, 21 котрого мусіло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всіх святих своїх пророків від віку. 22 Мойсей бо до отців промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам. 23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу. 24 І всі пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про дні сесі. 25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насінні твоїм благословенні будуть усі народи землі. 26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь від лукавства свого.