1 Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали. 2 (Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.) 3 Ніякого ні в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє, 4 а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах, 5 в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах, 6 в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в святому Дусі, в любові нелицемірній, 7 в словах правди, в силі Божій, із зброєю праведности в правій і лівій, 8 славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросвіти, та правдиві; 9 яко незнані, та познані; яко вміраючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані; 10 яко сумні, а завсіди веселі; яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи. 11 Уста наші відкрились до вас, Коринтяне; серця наші розпросторились. 12 Не стіснені ви в нас, а тіснитесь в утробах ваших. 13 Такою ж нагородою (кажу вам, як дітям) розпросторітесь і ви. 14 Не ходіть у жадному ярмі з невірними; яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність світла з темрявою? 15 Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним? 16 І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть мені люде. 17 Тим же вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас, 18 і буду вам за отця, а ви будете мені за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.