1 І пійшов Мойсей і став промовляти такі слова до всього Ізраїля. 2 І говорив до них: Тепер мені сто і двайцять літ; не здолію вже ні виходити ні входити; Господь рече мені: Ти не перейдеш через Йордань. 3 Но Господь, Бог твій, перейде через його перед тобою; і він сам підневолить тобі сі народи, щоб ти прогнав їх. Йозей же перейде через його перед тобою, як і заповідав Господь. 4 І чинити ме з ними так Господь, як учинив із Сигоном та з Огом, царями Аморійськими, і з землею їх, понівечивши їх. 5 І як віддасть їх вам Господь в руки, то маєте зробити з ними по всім заповідям, що я заповідав вам. 6 Стійте кріпко й твердо, не бійтесь і не лякайтесь їх! Бо сам Господь, Бог твій, буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе. 7 Потім покликав Мойсей Йозея і промовив до його перед очима усього Ізраїля: Стій кріпко й твердо: Ти бо вести меш сей нарід у землю, що Господь батькам їх клявся наділити їм, і ти передаси її в насліддє їм. 8 І сам Господь ійти ме перед тобою, сам він буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе; не лякайсь і не трівожся! 9 І списав Мойсей закон сей та й оддав його священникам, синам Левієвим, що носять скриню Господню, і всім громадським мужам Ізрайлевим. 10 І заповідав їм Мойсей словами: Як скіньчиться сім років, у призначений час, у свято кучків, 11 Як увесь Ізраїль прийде, щоб явитись перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре він вибере, будеш читати сей закон перед усім Ізраїльом, щоб вони чули. 12 Згромадь людей, чоловіків і жінок і малолітків і пришляка твого, що в оселях твоїх, щоб слухали та навчались боятись Господа, Бога вашого, і додержували усі слова закону сього, сповняючи його. 13 Та щоб сини їх, що нічого не знають, слухали й навчались боятись Господа, Бога вашого, покіль жити мете на землі, що займити її переходиш Йордань. 14 Господь же рече Мойсейові: Се наближуються дні смерті твоєї; поклич Йозея, та й увійди з ним в соборний намет, щоб я дав йому веління. І пійшли туди Мойсей і Йозей та й увійшли в соборний намет. 15 І показався Господь в наметі, у хмарному стовпі; і став хмарний стовп коло входу намета. 16 І рече Господь до Мойсея: Се ти опочинеш з батьками твоїми, а люд сей стане блудувати слідом за богами землі, до якої прийде; і він покине мене, і зломить завіт мій, що я зробив його з ними. 17 І запалає мій гнів на них того дня, і я покину їх, і сховаю від них лице моє; і будуть вони знищені, і постигне їх усяка біда і горе. І казати муть вони того дня: Чи не того постигли мене сі горя, що нема серед мене Бога мого? 18 Я ж тоді сховаю зовсім лице моє за всі ледарства, що вони коїли, за те, що до инших богів прихилились. 19 Оце ж спишіть собі сю пісню, та навчи її синів Ізрайлевих, і вложи її в уста їх, щоб ся пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізрайлевих. 20 Бо я приведу їх в землю текучу молоком і медом, що оддати її я клявся батькам їх; і будуть вони живитись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до инших богів і стануть служити їм, і зневажати мене, і зломлять завіт мій. 21 І як постигнуть його всякі злидні і горя, так пісня ся свідкувати ме проти них; бо в устах насіння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серці їх, перш ніж я привів їх у землю, що про неї клявся. 22 І списав Мойсей сю пісню того ж дня та й навчив її синів Ізрайлевих. 23 І повелів він Йозеєві Нуненкові словами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Ізраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду з тобою. 24 І сталось, як скіньчив Мойсей писати слова закону сього в книзї аж до самого кіньця, 25 Тоді повелів Мойсей Левитам, що носять скриню завіту Господнього, говорючи: 26 Возьміте книгу сього закону і положіте з боку у завітній скрині Господа, Бога вашого, і буде вона свідком проти тебе. 27 Бо знаю я добре упертість твою і твою тугу шию. Вже тепер, за життя мого з вами, ви опирались проти Господа; що ж по смерті моїй? 28 Зберіте до мене всіх старших поколінь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сі в уші їм і покликав у свідки проти них небеса і землю: 29 Знаю бо, по смерти моїй ви зовсім зледащієте і звернете з дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнівляючи його ділами рук ваших. 30 І промовив Мойсей в уші всієї громади Ізраїля слова сієї пісні, до самого кіньця: