2
1 І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
2 в котрих колись ходили по віку світа сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,
3 між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тіла й думок, і були по природі дітьми гніва, як і инші.
4 Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,
5 і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
6 і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христі Ісусі,
7 щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.
8 Благодатю бо ви спасені через віру; і се не від вас: се Божий дар;
9 не від діл, щоб ніхто не хвалив ся.
10 Його бо ми твориво, сотворені в Христі Ісусі на добрі діла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.
11 Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тілі, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плоті, рукотвореного;
12 що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в світі.
13 Тепер же в Христі Ісусі ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
14 Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;
15 вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,
16 і примирити з Богом обох ув одному тілі хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;
17 і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,
18 тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусі до Отця.
19 Тим же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші святим і домашні Божі;
20 збудовані на підвалині апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;
21 на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву святу в Господі.
22 На Ньому й ви збудовуєтесь на оселю Божу Духом.