9
1 Дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, на тринайцятий день його, настав час, щоб здійснився приказ царя і його наказ, в той день, коли вороги Юдеїв сподівались взяти власть над ними, а випало навідворот, що самі Юдеї взяли верх над ворогами своїми, —
2 Зібрались Юдеї в своїх містах по всіх краях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на тих, що задумали проти них лихо; й ніхто не міг проти них стати, бо страх перед ними напав на всі народи.
3 І всі князї по країнах, і сатрапи й начальники над областями, й виконателі справ царських піддержували Юдеїв, бо напав був на них страх перед Мардохейом.
4 Бо великий був Мардохей в домі в царя, і слава про нього розходилась по всіх краях, бо сей чоловік, Мардохей, підоймався щораз то висше.
5 І вбивали Юдеї всіх ворогів своїх, витинаючи мечем, вигублюючи й викорінюючи, й чинили з ворогами своїми, що хотіли.
6 В Сузах, престольному місті, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ, (окрім)
7 Паршандата, й Далфона, й Асфата,
8 І Пората, й Адаля, і Аридата,
9 І Пармашта, й Арисаї, і Аридаї, і Ваєзата —
10 Десятьох синів Амана, сина Амадатового, ворога Юдеїв, та до грабування не простягали рук своїх.
11 Того ж таки дня сказано цареві про число вбитих у Сузах, престольному місті.
12 І сказав царь цариці Естері: В Сузах, престольному місті, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ; що ж вони зробили по инших країнах царевих? Яке ж твоє бажаннє? й воно буде вдоволене. І яка ще твоя просьба? вона буде здійснена.
13 І сказала Естер: Коли цареві до вподоби, то нехай би було дозволено Юдеям, що в Сузах, робити те ж саме й завтра, що сьогодні, та й нехай би й десятьох синів Аманових повісили на дереві.
14 І повелів царь так зробити; й дано наказ в Сузах, і десятьох синів Аманових повішено.
15 І зібрались Юдеї, що в Сузах, так само й чотирнайцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах триста чоловіка, до грабіжі ж не простягали рук своїх.
16 Та й инші Юдеї, що знаходились в царських країнах, позбірались, щоб стати до оборони свого життя й забезпечити себе від ворогів своїх, і повбивали споміж ворогів своїх сімдесять пять тисяч; до їх же добра не простягли руки своєї.
17 Се було тринайцятого дня місяця Адара; а на чотирнайцятий день сього ж місяця вони втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
18 А Юдеї, що в Сузах, збірались тринайцятого дня його й чотирнайцятого дня його, та аж на пятнайцятий день його втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
19 З тієї причини Юдеї сілські, що живуть по селах та присілках, проводять чотирнайцятий день місяця Адара в веселощах та в бенкетуванні, як день празниковий, посилаючи подарунки один одному.
20 І списав Мардохей сі події й порозсилав письма до всіх Юдеїв, що в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
21 Про те, щоб вони завели в себе щорочнє святкуваннє чотирнайцятого дня місяця Адара й пятнайцятого дня його,
22 Яко таких днів, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє — на день святочний, — щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим.
23 І прийняли Юдеї те, що вже сами почали чинити, й про що Мардохей написав до них,
24 Як Аман, син Амадатів, Вугеєць, ворог усіх Юдеїв, задумав був занапастити Юдеїв і кидав пур, то є жереб, щоб їх занапастити й вигубити,
25 І як Естер доступила до царя, і як царь видав другим листом приказ, щоб лукавий намір Амана, який він задумав на Юдеїв, обернувся на його ж голову, та щоб його й синів його повісили на дереві.
26 Через се й назвали сі дні Пурім, від імення: пур. З сієї причини, згідно з усіма словами сього письма і з тим, що самі бачили і до чого в їх доходило,
27 Постановили Юдеї і взяли на себе й на своїх дітей, і на всіх попристававших до них, невідмінно, щоб святкувати що року два дні, як приписано, й в свій час;
28 Та щоб сі дні були памятними і святковано їх від роду до роду в кожному поколінні, в кожному краю і в кожному місті; і щоб сі дні Пурім не були визаконені в Юдеїв, і спомин про них не зник у дітей їх.
29 Та й цариця Естер, дочка Абихаїлова, й Мардохей, Юдей, написали так само з усією намогою, щоб виконувано се друге письмо про Пурім,
30 І послали письма до всіх Юдеїв в сто двайцятьох і сімох областях Артаксерксового царства з словами мира й правди,
31 Щоб вони твердо держали сі дні Пурім в призначений час, який постановив про них Мардохей Юдей і цариця Естер, і як вони самі призначили їх про себе й про дітей своїх, яко дні посту та покликання (до Бога).
32 Так приказ Естерин ствердив се оповіданнє про Пурім, і його записано в книгу.