1 І рече Господь Мойсейові: Ще одну муку наведу на Фараона й на Египет, а потім одпустить він вас ізвідсі. Як мусить одпустити вас, тоді гонити ме вас ізвідсі прогоном. 2 Промовляйте ж в уші людям, і нехай кожне вижичить у сусіда свого, а молодиця в сусідки своєї клейноти срібні й клейноти золоті. 3 Господь же дав людям своїм ласку в Египтян; а Мойсей сам був чоловік великий вельми в Египецькій землі в очу дворян Фараонових і в очу людей. 4 І каже Мойсей: Тако глаголе Господь: О півночі я вийду серед Египту. 5 І помре всякий первенець у землі Египецькій, від первеньця Фараонового, що седить на престолі свойму, та й до первеньця рабині за жорнами, і всякий первак у скотини. 6 І буде плач великий по всій землі Египецькій, що й не було такого й не буде вже ніколи. 7 Ні на одного ізміж синів Ізрайлевих і пес не гавкне, ні проти людини, ні проти скотини, щоб знали ви, як Господь положив ріжницю між Египтянами й синами Ізрайлевими. 8 І прийдуть усі твої дворяне до мене, та й уклоняться мені говорючи: Виходь ізвідсі сам і всі люде, що йдуть за тобою; тоді й вийду. Та й вийшов від Фараона палаючи гнівом. 9 І рече Господь Мойсейові: Не послухає вас Фараон, щоб я велико намножив знамення мої й чудеса в Египецькій землі. 10 Мойсей же та Арон сотворили всі знамення й чудеса перед Фараоном, та закаменив Господь серце Фараонове, і не схотів одпустити синів Ізрайлевих із землі своєї.