1 Того часу не було царя в Ізраїлі, а поколіннє Даново шукало собі того часу наслідньої держави, бо йому й доти не допалось повного уділу між поколіннями Ізрайлевими. 2 От і послали Данії з покоління свого пятьох зʼугадних мужів із Зореага й Естаола, щоб розгледіти землю та винишпорити, та й наказали їм: Ійдіть розглядайтесь по землі скрізь. Вони ж дойшли до гір Ефраїмових, зайшли до Михиної господи та й обночувались там. 3 Будучи ж в Миховій господі, впізнали вони говірку молодого Левита, зайшли до його, та й поспитали в його: Хто тебе сюди завів, що тут робиш, і що таке ти в цьому домі? 4 І відказав їм він: Так і так обійшовсь ізо мною Миха: найняв мене, й я його священником. 5 Тоді просять його: Спитай у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у нашій дорозї, що верстаємо? 6 І каже їм жерець: Ійдіть веселі; дорога, куди йдете, приятна Господеві. 7 От і пійшли далій ті пять мужів та й дойшли до Лаіса. Там побачили, як люде живуть безпечно звичаєм Сидоніїв, байдужно й тихо, та що не було в тій землі такого, що обиджав би в чому, або мав би яку власть. Від Сидоніїв вони далеко й не мають ні з ким ніякої справи до спільної оборони. 8 Як прийшли вони до своїх братів у Зореагу й Естаол, каже їм браття їх: І з чим же ви? 9 А они відказують: Вставайте, двинемо проти них у поле! Бо землю ми огледіли: справді прегарна земля, а ви оце задумались; не гайтесь довше, рушаймо в дорогу, та й осягнемо землю в державу! 10 Прийшовши туди, знайдете байдужний люд, а земля простора. 11 І рушили звідти з покоління Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей. 12 В свойму поході отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї. Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів — за Каріят-Яримом. 13 Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної. 14 Тоді озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледіти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол? Зміркуйте ж оце, що маєте діяти. 15 І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його. 16 А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми. 17 Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища. Священник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка вʼоруженими, 18 Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища. І питає їх священник: Що ви коїте? 19 Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і священником. Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути священником в поколінню і роді в Ізраїлі? 20 І призволив священник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми. 21 І пійшли вони далій, виправивши дітей, скотину й дороге майно поперед себе. 22 Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівці, та й погнались за Даніями. 23 І кликали вони за Даніями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба? чого так кричиш? 24 Відказує сей: Ви забрали боги, що я собі постарав і жерця, та й пійшли собі. Як же се питаєте: Що тобі треба? 25 І відказали йому Данії: Стережись, щоб ми не чули більше твого голосу, ато сердиті люде кинуться на вас, і згинеш сам та й погубиш твоїх. 26 І пійшли собі далій Данії. Миха же, побачивши, що вони дужчі за його, вернувсь додому. 27 Забравши сим робом те, що постарав собі Миха, вкупі з його жерцем, напали вони на Лаіс, на людей тихих і байдужних, побили їх мечем а город пустили з димом. 28 Ніхто не допоміг їм, бо жили далеко від Сидону і не мали ні з ким ніякої справи. Місто се находилось на долині, не далеко Бет-Рехова. І збудували собі (Данії) город, та й осілись у йому. 29 І прозвали місто своє Даном, по імени предка свого Дана, сина Ізрайлевого; перше ж той город звався Лаіс. 30 І поставили в себе Данії вирізуваного ідола, а священниками в поколінні Дановому були Йонатан, син Герсона, сина Мойсейового, і сини його аж по день уневолення свого. 31 І стояв у них ідол, що зробив Миха, увесь той час, як божий дім стояв у Силомі.