2
Господь же повелів великій рибі проглинути Йону; й був Йона у череві в риби три дні й три ночі. І молився Йона Господеві з черева в кита І промовляв: В смутку мойму покликнув я до Господа, й він вислухав мене; з черева преисподньої взивав я, а ти почув мій голос. Вкинув єси мене в глибінь, у серце моря, і води обгорнули мене; всі води, всі филі твої проходили надо мною. Вже я думав: Відкинений я від очей твоїх, а тепер чей я знов побачу храм твій святий. Обняли мене, добирались води до душі моєї, безодня зачинила мене в собі; морські трави обвили голову мені. Попід підвалини гір потонув я, і земні засови замкнули мене, здається, на віки; але ти, Господи, Боже мій, виведеш душу мою з сієї глибині пекольної. Як душа завмірала в мені, спогадав я на Господа, й ось, молитва моя дійшла до тебе, до храму святого твого. Хто марні й ложні боги шанує, той покинув Милосердного свого, 10 Я же голосом похвали принесу тобі жертву; чим обрік себе, те я й сповню; в Господа бо одного — рятунок. 11 І повелів Господь киту викинути Йону на сушу.