11
Як же дочувсь про се Евин, царь Асорський, післав він посли до Йобаба, царя Мадонського, та до царя Симронського, та до царя Ахсафського, Та до царів, що царювали на півночі у нагірній землі та в степу на полуднє від Киннарота, на поділлі, і в Нафот-Дорі понад морем, До Канааніїв на схід сонця і на захід сонця, до Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв та Евузіїв у гори, і до Гетіїв, попід Гермонам в землі Массифі. І виступили вони з усіма потугами своїми, така сила народу, така лічба їх, як піску на морському березї, і вельми багато коней та колесниць (возів). І всі ті царі, змовившись один з одним, двинули та й отаборились укупі при водах Меромських, щоб ударити на Ізраїля. І рече Господь Йозейові: Не лякайсь їх: завтра о сій добі всі вони лежати муть перед синами Ізраїля; коням же їх поперерізуй жили а колесниці їх попали огнем. От і напав їх Ісус з усією боєвою потугою своєю несподівано на Мером водах, та й кинувсь на них. І подав їх Господь в руки Ізрайлитян, і били вони їх і гнали їх до Сидону великого і до Мисрефот-Маїму і до Мицфи-долини на схід сонця, і перебили їх так, що не втік ніхто. І розправивсь із ними Ісус так, як повелів йому Господь: коням їх поперерізував жили а боєві колесниці їх попалив. 10 Того ж часу, повернувши Йозуа, опанував Асор, і вбив царя його; бо Асор та був перше головою усім містам в цім царстві. 11 І побили вони всіх людей, що там були, кинувши на їх проклін: ніщо живе не зосталось там, а самий Асор пустили димом. 12 І загорнув Йозуа під свою руку всі городи царів тих вкупі з їх царями, та й поруйнував, і розпростер проклін на них, як повелів Мойсей, раб Господень. 13 Тільки ті міста, що стояли на вижинах, тих не пустили Ізрайлитяне димом, Асор же спалив Ісус. 14 А ввесь луп із тих городів і скотину, позабірали сини Ізраїля собі; усіх же людей побили і повикоренювали, не лишаючи нікого в живих. 15 Як заповідав Господь рабові свойму Мойсейові, так заповідав Мойсей Йозейові, і так учинив Йозей не опустивши з того ні слова, що Господь заповідав Мойсейові. 16 І оттак загорнув Йозуа всю горішню землю, всю полуденну країну, і всю Гозен-землю, і поділлє й степ, і гору Ізрайлеву і те поділлє, що до неї тяглося, 17 Від гори Халак, що тягнесь до Сеїру, аж до Баал-Гаду в Ливанській долині під Ермоном; і всіх царів позавойовував та й повбивав. 18 Довго воював Йозуа з усіма сими царями. 19 Не було ні одного міста, щоб мирно піддалось Ізрайлитянам, окрім Гевіїв, осадників Габаонських: всі завоювали вони оружньою силою; 20 Було бо се від Господа, що закаменив серця їх так, щоб вони одважувались на війну з Ізраїльом, щоб розпростирано на них проклін без милосердя і викоренювано їх, як заповідав Господь Мойсейові. 21 Того ж часу двинув Ісус та й повибивав Енакіїв по горах у Геброні, Давирі, в Анаві, по всіх горах Юдиних та Ізрайлевих; з містами їх, і розпростирав Йозуа на них проклін. 22 Не зосталос ні одного з Енакіїв у займищі синів Ізрайлевих; тільки в Газї, в Геті та в Азоті задержавсь останок їх. 23 І опанував Йозуа всю землю, як се Господь заповідав Мойсейові, і віддав її в насліддє Ізрайлитянам поглядом на їх діленицю по поколіннях їх. І опочила земля від війни.