13
1 У двайцять третьому році Йоасовому, сина Охозіїного, царя Юдейського, став Йоахаз Егуєнко, царем над Ізраїлем у Самариї й царював сімнайцять літ.
2 І чинив те, що було Господеві не до вподоби, й ходив у гріхах Еробоама Набатенка, що довів до гріха Ізраїля.
3 І запалав гнів Господень против Ізраїля, й віддав він їх на поталу Азаїлові, цареві Сирийському, та Бенададові Азаїленкові, по ввесь час.
4 Та Йоахаз благав Господа, й вислухав його Господь, бо зглянувсь на тісноту Ізраїля, як царь Сирийський тіснив його.
5 І дав Господь Ізрайлитянам вибавителя, і визволились вони зпід верховоду Сирийців, і жили сини Ізрайлеві в своїх наметах, як і перше.
6 Тільки не покидали гріхів Еробоамових, що довів до гріха Ізраїля; ходили в них, і дуброва зістала в Самариї.
7 І не остало Йоахазові більш як тільки пятьдесять кінних, десять колесниць і десять тисяч чоловіка піхоти, царь бо Сирийський вигубив їх і обернув їх у порох під ногами.
8 Инше про Йоахаза й про все, що він чинив, і про хоробрі його дії прописано в літописі царів Ізраїлських.
9 І прилучивсь Йоахаз до своїх отців, і поховали його в Самариї, а син його Йоас став царем намість його.
10 У трийцять сьомому році Йоасовому, царя Юдейського, настав Йоас Йоахазенко царем над Ізраїлем у Самариї й царював шіснайцять год.
11 І чинив таке, що Господеві не до вподоби; не відступив від усіх гріхів Еробоама Набатенка, що до них довів Ізраїля, а ходив у них.
12 Проче про Йоаса й про все, що він чинив, та про хоробрі його дії, як він воював із Амазією, царем Юдейським, прописано в книзї літописній царів Ізраїлських.
13 І прилучивсь Йоас до своїх батьків, а Еробоам засів на його престолі. А поховано Йоаса в Самариї з царями Ізраїлськими.
14 Як занедужав був Елисей, і в тій недузї мав умерти, прийшов Йоас, царь Ізраїлский, до його та й промовив: Батеньку мій, батеньку! ти колеснице й комоннику Ізрайлів!
15 Елисей ж промовив до його: Возьми лука й стріли. І приніс він лука й стріли.
16 І сказав до царя Ізраїлського: Положи руку на лука. Як положив він руку свою, положив Елисей свої руки на цареву руку,
17 І промовив: Відчини вікно на схід сонця. Як відчинив, повелів Елисей: Стріляй! І стрілив. І сказав Елисей: Се стріла вибави Господньої, стріла вибави від Сирийців, і ти звоюєш Сирийців ув Афеці так, що їх у ніщо обернеш.
18 І повелів дальше: Возьми стріли. Він узяв. І промовив до царя Ізраїлського: Бий ними по землі! І вдарив тричі, та й зупинивсь.
19 І розсердивсь на його чоловік Божий і сказав: Тобі б ударити було пять або шість раз, тоді б ти побив Сирийців цілковито, а тепер побєш їх тільки тричі.
20 І вмер Елисей, і поховано його. Другого року прийшли в землю ватаги Моабійські.
21 І сталося, що ховали одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули чоловіка в Елисеїн гріб, а він, падаючи торкнувся об кості Елисеїні, й ожив та й знявсь на ноги.
22 Азаїл же, царь Сирийський, тіснив Ізраїля поки було й віку Йоахазового.
23 Однакже Господь змилосердивсь над ними й обернувся до них задля завіту свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотів їх вигубити й не відкинув їх і досі від обличчя свого.
24 І вмер Азаїл, царь Сирийський, а намість його став царем син його Бенадад.
25 Тоді Йоас Йоахазенко повідоймав городи в Бенадада Азаїленка, що він позавойовував був у його батька Йоахаза. Тричі побив його Йоас та й вернув городи Ізрайлеві.