1 І взяли сини Аронові, Надаб і Абігу кожен кадильницю свою та положили жару в них, і посипали на жар кадила та й почали приносити перед Господом огонь чужоземній, чого він їм не заповідав. 2 І вийшло сперед Господа поломя та й пожерло їх, і померли вони перед Господом. 3 І рече Мойсей Аронові: Оце ж і сталось те, що глаголав Господь: В тих, що приближаються до мене, освячусь, і перед усім народом прославлюсь. 4 І мовчав Арон. І покликав Мойсей Мизаїла та Ельзафана, синів Узіїла, дядька Аронового, і сказав їм: Приступіть і винесіть братів ваших із святині за табір. 5 І приступили вони, та й віднесли їх у хитонах їх за табір, як повелів Мойсей. 6 І рече Мойсей Аронові і Єлеазарові й Ітамарові, синам його: Клобуків з голов ваших не скидайте і одежі вашої не шарпайте, щоб не померти вам, і Господь не розлютився на всю громаду; а нехай ваше браттє, ввесь дім Ізрайлів плачуть за погорівшими огнем, що запалив Господь. 7 Із входу в соборний намет не виходити мете, щоб не вмерти вам; бо миропомазаннє Господнє на вас. І вчинили вони по слову Мойсейовому. 8 І рече Господь Аронові: 9 Вина й хмелевих напитків не пий, ні ти сам ні сини твої з тобою, як треба вам увійти в соборний намет, щоб не вмерти вам. Установа віковічна в роди ваші, 10 І щоб розбирати вам між тим, що святе, і тим, що не святе, між тим, що чисте, і що не чисте, 11 І навчати синів Ізрайлевих всіх установ, що дав їх Господь вам через Мойсея. 12 І рече Мойсей Аронові й Єлеазарові й Ітамарові, синам його, що зостались: Возьміте приніс хлібний, що зіставсь від огняної жертви Господньої та й їжте його прісним коло жертівника; се бо велика святощ. 13 І їсти мете його в святому місці: бо се пай твій і пай синів твоїх з огняних жертов Господеві; так бо заповідано мені. 14 Погруддє ж жертви гойданої і лопатку жертви підношеної мусите їсти на чистому місці, ти й сини твої й дочки твої з тобою: се бо пай твій і пай синів твоїх, призначений із жертов мирних у синів Ізрайлевих. 15 Лопатку жертви підношеної і грудину жертви гойданої, пускаючи з димом жир, мусите приносити вкупі з огняними жертвами, щоб гойдати їх як жертву гойдану перед Господом, і буде се тобі і синам твоїм з тобою пай віковічній: так бо заповідав Господь. 16 І Мойсей шукав пильно козла, що принесено як жертву за гріх, аж се його спалено. І розгнівався на Єлеазара та Ітамара, синів остальніх Аронових і рече: 17 Чом не ззїли ви жертви за гріх на місці святому? се ж бо святощ між святощами, і він дав се вам, щоб узяли на себе гріхи громади та спокутували їх перед Господом. 18 Ось крові з неї не внесено в святиню; доконьче треба було вам ззїсти її в святині, як повелівав я. 19 І сказав Арон до Мойсея: Дивись, приносили вони сьогодні жертву свою за гріх та всепаленнє своє перед Господом, і таке лучилось мені! А коли б я сьогодні їв жертву за гріх, чи гаразд воно було би в очах Господа? 20 Вислухав се Мойсей, і було се добре в очах його.