1 Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа,* тим, хто здобув подібну з нами дорогоцінну віру в праведність Бога й Спасителя нашого Ісуса Христа: 2 Благодать вам і мир нехай примножиться в пізнанні Бога та Ісуса, Господа нашого, 3 бачачи, що Його Божественна сила дала нам усе, що належить до життя й побожности, через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й чеснотою, 4 якими Він дав нам Свої дорогоцінні й надзвичайно великі обіцянки; щоб через них ви стали учасниками божественної природи, врятувавшись від тління, яке є у світі через пожадливість. 5 Так, і саме для цього, доклавши з вашого боку всіляку старанність, у вашій вірі додайте моральну досконалість; а в моральній досконалості — знання; 6 а в знанні — стриманість; а в стриманості — витривалість; а в витривалості — побожність; 7 а в побожності — братолюбство; а в братолюбстві — любов. 8 Бо якщо ці речі ваші, і ви маєте їх у достатку, то вони роблять вас не бездіяльними і не безплідними в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. 9 Бо хто цього не має, той сліпий, бачить тільки те, що близько, забувши про очищення від своїх давніх гріхів. 10 Отже, брати,† cтаранніше дбайте, щоб ваше покликання та обрання були певні. Бо якщо ви робите ці речі, ви ніколи не спіткнетеся. 11 Бо таким чином ви будете щедро забезпечені входом до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

12 Тому я не буду недбалим, щоб нагадувати вам про ці речі, хоча ви знаєте їх і утверджені в теперішній правді. 13 Я вважаю правильним, поки я в цьому наметі, збуджувати вас, нагадуючи вам, 14 знаючи, що зняття намету мого приходить швидко, як і Господь наш Ісус Христос показав мені. 15 Так, я докладу всіх зусиль, щоб ви завжди могли памʼятати ці речі навіть після мого відходу.

16 Бо ми не йшли за хитро вигаданими байками, коли звіщали вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, але були очевидцями Його величі. 17 Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли голос прийшов до Нього від Величної Слави: «Це Син Мій Улюблений, в якому Моє вподобання.»✡ 18 Ми чули цей голос, що лунав з неба, коли були з Ним на святій горі.

19 Ми маємо більш певне слово пророцтва; і ви добре робите, що слухаєте його, як світильника, що світить у темному місці, доки не розвидніється день і не зійде ранкова зоря у ваших серцях, 20 знаючи насамперед, що жодне пророцтво Писання не є предметом особистого трактування. 21 Бо жодне пророцтво ніколи не зʼявлялося з волі людини, але святі Божі люди говорили, будучи спонукувані Святим Духом.