1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва; 2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий. 3 На ласощі його не надься: се оманлива страва. 4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. 5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. 6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; 7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі. 8 Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш. 9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої. 10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, 11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе. 12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних. 13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре; 14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його від преисподньої. 15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радіти; 16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право. 17 Не завидуй в серці ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсі Господнім; 18 Бо є будущина, й надія твоя не буде марна. 19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву. 20 Не бувай між тими, що впиваються вином, ані між тими, що переїдаються мясивом, — 21 Пяниці бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. 22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. 23 Купуй правду, й не збувай мудрості, науки й розуму ні за які достатки. 24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним. 25 Нехай же радіє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться. 26 Оддай мені твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі. 27 Блудниця — се глибока пропасть; тісний колодізь — чужая жінка; 28 Мов харцизяка, вона засідає, й намножує між людьми переступників. 29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? 30 У тих, що при вині седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. 31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно світиться й легко осідає! 32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. 33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, 34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглі; 35 Били, мовляв, мене, а мене не боліло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.