126
1 Посходня пісня. Як вертав Господь невольників Сиона, були ми, наче в сні нам здавалось.
2 Тоді були уста наші повні втіхи, а з губ наших пісні лунали. Тоді між народами казали: Велике діло сотворив Господь над ними!
3 Велике диво явив Господь над нами; ми раділи серцем.
4 Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю!
5 Хто сіє з сльозами, той збере з піснями.
6 Іде з плачом, несе сімя сіяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.