129
Посходня пісня. Часто неволили мене від молодості моєї, — нехай скаже Ізраїль — Часто неволили мене від молодості моєї, все ж таки не подужали мене. На хребті в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої. Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних. Нехай осоромляться і відступлять всі ненавидячі Сиона! Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, ніж вирвуть її, Котрою жнець не наповнить жмені своєї, ні вязальниця лона свого; А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнім.