141
1 Псальма Давидова. Господи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю!
2 Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня!
3 Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх!
4 Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправоті з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути мені учасником ласощів їх.
5 Нехай покарає мене праведний, — се доброта; нехай докоряє мене, — се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них.
6 Як скинуть суддів їх стрімголов із скелі, тоді буде чути слова мої, які вони милі.
7 Як земля зʼорана і розбита, так кості наші розсиплються в челюстях пропасті підземної.
8 Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї!
9 Сохрани мене від сіл, що вони заставили на мене, і від западні тих, що творять діла беззаконні!
10 Дай беззаконним попасти в їх власні сіти, а мені перейти мимо.