1 Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гніві твому, не карай у досаді твоїй. 2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене. 3 Нема здорового місця на моїм тілі задля гніву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого. 4 Бо несправедливості мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене. 5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого. 6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цілий день похожаю. 7 Бо стегна мої ранами зовсім покриті, і нема здорового місця на тілі моїм. 8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого. 9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите. 10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і світло очей моїх, вже й його нема в мене. 11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль. 12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сіла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити мені пакість, вони цілий день про зраду міркують. 13 Я ж, як глухий, не чую, і як німий, що уст своїх не отворить. 14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання. 15 Бо на тебе, Господи, надіюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій. 16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втішались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене! 17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною. 18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого. 19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини. 20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю. 21 Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене. 22 Спіши на поміч мені, Господи, мій спасителю!