1 Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе. 2 Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання! 3 Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропасті підземної. 4 Залічено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має; 5 Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовині, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї. 6 Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню. 7 Гнів твій лежить тягарем на мені, всіма филями твоїми ти звалив мене. 8 Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволі і не можу вийти з неї. 9 Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої. 10 Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе? 11 Хиба звіщати муть милість твою в могилі, в місці зотління вірність твою? 12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землі забуття? 13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранці зустрічає тебе молитва моя. 14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене? 15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенів я. 16 Поломя гніву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене. 17 Обгортали мене, як води, цілий день, всі вони обступили мене. 18 Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.