1 Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому! 2 Піднесись, суддє землі, заплати розгордіяшам! 3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись? 4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всі, що беззаконнє творять? 5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять насліддє твоє. 6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують, 7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова! 8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, — коли проясниться розум ваш? 9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити? 10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка? 11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні. 12 Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш, 13 Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма! 14 Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого насліддя; 15 Бо до справедливості повернеться суд, і всі щирі серцем підуть слідом за ним. 16 Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє? 17 Як би не Господь став до помочі мені, — не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя. 18 Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене. 19 Як було важко мені на серці від натовпу думок моїх, твоя потіха роскошою сповняла душу мою. 20 Чи може з тобою зʼєднатись престіл погибелі, що з нещастя робить закон? 21 Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують. 22 Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого. 23 І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.