1 І перебула так скриня Господня у Филистійському займищі сім місяців (і наповнилась земля їх мишами). 2 Тоді поскликали Филистії жерців та ворожбитів та й промовили: Що нам чинити з ковчегом Господнім? Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце. 3 І відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожні, а дайте їй те, що повинні у жертву за гріх; тоді одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає від вас. 4 А ті сказали: Що ж то за спокутню жертву маємо принести йому? Вони відказують: Поглядом на лічбу князїв Филистійських — пять золотих ґуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князїв. 5 Оце ж зробіть подобини ваших ґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого; може він тоді не вагоніте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею. 6 Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтії та Фараон? Адже ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх? 7 Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх верніте від них додому; 8 Тоді возьміте скриню Господню та й поставте на віз; золоті ж ті річи, що зробите яко покутну жертву, положіть в прискринок з боку її, та й нехай собі йде; 9 А вважайте: коли вона простувати ме ʼд своїй граници на Бетсаміс, так се певно він зробив нам сю велику халепу; коли ж ні, так знати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм. 10 Так і зробили люде; узяли дві дійні корови та й запрягли в воза, телята ж їх задержали дома. 11 І поставили скриню Господню на возї і ящик з золотими мишми й подобинами своїх ґуль. 12 Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс; вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не звертали ні праворуч ні ліворуч. Князї ж Филистійські йшли за ними аж до Бетсаміського займища. 13 Бетсаміські ж люде жали саме пшеницю в долині, а споглянувши, побачили ковчега, і зраділи, що його узріли. 14 Віз же дойшов до поля Йозуї, Бетсамія, і там зупинив ся. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепаленнє. 15 Левії ж здоймили скриню Господню і прискринок із золотими річами в йому, та й поставили на великому камені. А Бетсаміські люде приносили всепалення і заколювали в той день Господеві жертви. 16 І бачили се всі пятеро князїв Филистійських, та й вернулись того ж дня в Аккарон. 17 Ось які були болячкові ґулі з золота, що вистачили Филистії Господеві на спокутню жертву: за Азот одна, за Газу одна, за Аскалон одна, за Гет одна, за Аккарон одна: 18 До того й золоті миши по лічбі всіх міст Филистійських, що під пятьма князями, від міст утверджених аж до відкритих сіл, та до величезного каменя, що на йому поставили скриню Господню, та що і по сей день на полі Йозуї, Бетсамія. 19 Ехоніенкам же склалась біда між людьми Бетсаміськими, що вони розглядували ковчега Господнього. Убив бо він з них пятьдесять тисяч і сімдесять чоловіка. І заплакав народ, що Господь учинив між людом таку погубу. 20 І промовляли Бетсамії: Хто встоїть поблизу Господа, сього святого Бога? До кого він тепер пійде від нас? 21 І послали до осадників Киріятяриму і звеліли сказати: Филистії вернули назад скриню Господню. Прибувайте та возьміте її до себе.