4
Суботній спокій для народу Божого
Тому, оскільки обітниця ввійти до Його спокою все ще існує, будьмо обережні, щоб ніхто з вас не спізнився. Бо нам також, як і їм, була сповіщена Добра Звістка, але почуте слово не мало для них жодної користі, бо вони не поєднали його з вірою. Однак ми, що повірили, входимо в цей спокій, як сказав Бог:
«Тому присягнув Я у гніві Моєму:
не увійдуть вони до Мого спокою!»,*
хоча Його діла були закінчені від створення світу. Бо десь Він говорив про сьомий день так: «Сьомого дня Бог відпочив від усіх Своїх діл». І знову тут: «Не увійдуть вони до Мого спокою!»
Оскільки ж декотрі ще мають увійти в цей спокій, а ті, кому раніше проголошувалася Добра Звістка, не увійшли через свою непокору, Бог знову визначає певний день, «сьогодні», після довгого часу проголосивши це через Давида, як було сказано:
«Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
не зачерствійте серцями вашими».
Бо якби Ісус Навин дав їм спокій, Бог не говорив би пізніше про інший день. Отже, для народу Божого залишається суботній спокій. 10 Бо хто входить до Його спокою, відпочиває від своїх діл так само, як Бог – від Своїх. 11 Тому докладімо всіх зусиль, щоб увійти в цей спокій, щоб ніхто не загинув, наслідуючи той самий приклад непокори.
12 Бо Слово Боже живе й дієве, воно гостріше за будь-який обосічний меч, проникає настільки глибоко, що сягає до розділення душі й духу, суглобу й кісткового мозоку, воно судить думки та наміри серця. 13 Ніщо у всьому творінні не приховане від Нього. Усе розкрите та відоме перед Його очима. Йому ми дамо звіт.
Ісус – Первосвященник
14 Тож, маючи великого Первосвященника, Який пройшов небеса, – Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо віри, яку сповідуємо. 15 Бо ми не маємо такого первосвященника, який не міг би співчувати нашим слабкостям, а Такого, Який у всьому, як і ми, був випробуваний, але не згрішив. 16 Тому наближаймося з упевненістю до престолу благодаті, щоб отримати милосердя та знайти благодать, яка допоможе в час потреби.
* 4:3 Див. Пс. 94:7-8. 4:4 Див. Бут. 2:2. 4:7 Див. Пс. 94:7-8.