Третє послання Івана
1
Привітання
Старець.*
 
Улюбленому Гаєві, якого я люблю в істині.
 
 
Любий брате, я молюся, щоб ти був здоровий і щоб процвітав у всьому, як процвітає твоя душа. Бо я неймовірно зрадів, коли брати прийшли й засвідчили про твою вірність істині, як ти ходиш в істині. Я не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти живуть в істині.
Співпраця та протистояння
Любий, ти показуєш вірність в усьому, що б ти не робив для братів, навіть якщо вони незнайомі. Вони засвідчили про твою любов перед церквою, і добре зробиш, якщо відправиш їх у дорогу так, як до вподоби Богові. Бо вони пішли заради імені Ісуса, не взявши нічого від язичників. Тож ми повинні допомагати таким, як вони, щоб бути співпрацівниками істини.
Я написав щось церкві, але Діотреф, прагнучи мати першість, не приймає нас. 10 Тому, коли я прийду, нагадаю діла, які він робить, обмовляючи нас лихими словами. Та й на цьому не зупиняється: сам братів не приймає, і тих, хто хоче приймати, зупиняє та виганяє з церкви. 11 Любий, не наслідуй зла, але наслідуй добро. Той, хто робить добро, є від Бога, а той, хто робить зло, не бачив Бога. 12 Деметріос від усіх отримав добре свідчення, навіть від істини. І ми також свідчимо, і ти знаєш, що наше свідчення істинне.
Останні побажання
13 Я мав би багато чого тобі написати, але не хочу чорнилом і пером. 14 Я сподіваюся скоро відвідати тебе, і ми поговоримо віч-на-віч. 15 Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай там поіменно кожного з друзів.
* 1:1 Див. 2 Ів. 1:1. 1:1 Див. Дії 19:29; Рим. 16:23; 1 Кор. 1:14.