Послання до Филип’ян
1
Привітання
1 Павло і Тимофій, раби Христа Ісуса.
Усім святим у Христі Ісусі, що знаходяться у Филиппах разом з єпископами та дияконами.
2 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
Молитва Павла за филип’ян
3 Я дякую моєму Богові при кожній згадці про вас,
4 завжди, у кожній моїй молитві за всіх вас. З радістю молюся
5 за вашу участь у поширенні Доброї Звістки з перших днів і донині.
6 Адже я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до Дня Христа Ісуса.
7 Це справедливо так думати про вас усіх, адже я ношу вас у серці, і як в моєму ув’язненні, так і в захисті та утвердженні Доброї Звістки ви учасники цієї благодаті разом зі мною.
8 Адже Бог мені свідок, що я сумую за всіма вами почуттями Христа Ісуса.
9 І за те молюся, щоб ваша любов зростала все більше й більше в пізнанні та всякому розумінні,
10 щоб ви могли визначати те, що краще, аби ви були чистими й непорочними в День Христа,
11 сповнені плодом праведності через Ісуса Христа на славу й похвалу Бога.
Позитивні наслідки ув’язнення Павла
12 Брати, хочу, щоб ви знали: те, що сталося зі мною, посприяло поширенню Доброї Звістки,
13 оскільки всій імператорській варті та всім іншим стали відомі мої кайдани за Христа,
14 і багато братів, які через мої кайдани вірять у Господа, мають ще більшу наснагу безстрашно звіщати Слово.
15 Правда й те, що дехто проповідує Христа через заздрість та чвари, а дехто – з доброї волі.
16 Одні роблять це з любові, знаючи, що я поставлений захищати Добру Звістку.
17 А інші проповідують Христа з самолюбних амбіцій, не щиро, бажаючи зробити ще тяжчими мої кайдани.
18 Ну і що? Неважливо, як, удавано чи правдиво, але Христа проповідують, і через це я радію.
І надалі радітиму,
19 знаючи, що це приведе до мого визволення завдяки вашим молитвам та підтримці Духа Ісуса Христа,
20 згідно з моїм ревним очікуванням та моєю надією, що я ні в чому не буду осоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, Христос буде звеличений у моєму тілі, чи то життям, чи то смертю.
21 Бо для мене жити – це Христос, а вмерти – це надбання.
22 Але якщо треба жити в тілі, то це означатиме для мене плідну працю. Що ж обрати? Я не знаю!
23 Я стиснутий з двох сторін: маю бажання піти й бути разом із Христом, бо так набагато краще,
24 однак залишатися в тілі – потрібніше для вас.
25 Будучи впевненим у цьому, я знаю, що залишуся та продовжу жити поруч з усіма вами для вашого успіху й радості віри,
26 щоб через мене, коли я знову прийду до вас, ваша похвала зросла в Христі Ісусі.
27 Тільки живіть згідно із Христовою Доброю Звісткою, щоб, незалежно від того, чи прийду й побачу вас, чи ні, я чув, що ви залишаєтеся в одному дусі й однодушно боретеся за віру Доброї Звістки,
28 не даючи супротивникам залякати себе ні в чому. Для них це доказ їхнього знищення, а для вас – спасіння, і це від Бога.
29 Адже завдяки Христу вам дарована благодать не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього,
30 маючи таку ж боротьбу, яку ви бачили в мене й про яку ви зараз чуєте.