Bibiri Kuyie Nnɑ́ɑǹtì Pɑ́tíri YƐKOTINƆ̀ 1
Yɛkotinɔ̀
Di mpɑ́tíri tɔ tìì nɑ́ɑǹtì
Yɛkotinɔ̀ kó dipɑ́tíri tu yɛkotinɔ̀ nyɛ yɛwè yɛmɔu kpɛyɛ bɛ̀ wɛ̃nnɛ́ wɛ̃nnɛ́mɛ̀. Dɛ kó dipɑ́tíri kó ditɑnyuu diɛrì tu: Mɛciì nkó diketirì tu ɑ bo ndémɛ̀ Kuyie, dɛ kó dipɑ́tíri í duɔ́ nKuyie nkó itié mmɑ́ɑ̀, di duɔ́mmu itié nhɑ bo yĩ́mɛ̀ kɑ̀ɑ fòmmu nwenni, kɑ̀ɑ nyɛ̃́ ɑ fòù mɛ̀ɛ̀ botí.
Yɛkotinɔ̀ pɛ́u bomu dɛ kó dipɑ́tíri miɛkɛ yɛ̀ɛ̀ nɑ̀ɑ́ ntɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kó mufòmmu kpɛ́í, nɛ̀ ɑ bo mpĩ́mmɛ̀ mutɔ̃mmú, ɑ bo mbomɛ̀ ɑ ɛì kɛ̀ dɛ̀ dɑ nɑɑti, ɑ bo mpĩ́mmɛ̀ ɑ mɑ́ɑ̀, kɛ nɑ́ɑ́ nhɑ bo kɛ̃́kùnnɛmɛ̀ ɑmɑ́ɑ̀, ɑ bo nnɔmmɛ̀ kɛ mi, kɛ bɑ́ nsenku bɛcĩ̀rìbɛ̀ nɛ̀ ɑ bo ndɔ́mɛ̀ ɑ kou tɔù.
Di mpɑ́tíri nɑ́ɑǹtì duɔ́ kɛ dòmmɛ̀
1. Bɛ̀ sɑ̃ntɛmɛ̀ mɛciì 1-9
2. Sɑdomɔɔ kó yɛkotinɔ̀ 10-29
3. Akuu nɛ̀ Demmuyɛɛri bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tìì nɑ́ɑǹtì 30
4. Yɛkotinɔ̀ sɔnyɛ 31
1
Di mpɑ́tíri kó tinɑ́ɑǹtì yuu
Isidɑyɛɛribɛ kóo kpɑ̀ɑ̀tì Sɑdomɔɔ, Dɑfiti birɛ kó yɛkotinɔ̀.
Dɛ kó yɛkotinɔ̀ teénnɛ̀ onìtì nwe koò duɔ̀ mmɛborimɛ sɑ̀ɑ̀mɛ̀, koò ciìnko, koò teénnɛ̀ kòò bɑnní tinɑ́ɑǹkutintì. Yɛkotinɔ̀ tiè nhonìtì nwe kɛ tũnni o borimɛ, kɛ̀ mɛ̀ wèńkú kɛ sɛ́ìrì, kɛ duɔ̀ mbɛ̀ɛ̀ í dɑkɛ tidɑ̀ɑ̀tì, kɛ duɔ̀ mbɛbɛ́mbɛ̀ mɛyĩ́ɛ̃́tímɛ̀. Wèè ciì wèe kémmú kɛ dɔkɛ ciitɛ́, wèè mɔ̀kɛ mɛyɛ̀mmɛ̀ kòò nɑ kɛ́nni omɑ́ɑ̀. Kɛ̀ dɛ̀ɛ ò teennɛ̀ kòo nɑ kɛ́bɑntɛ́ yɛkotinɔ̀ cũmpuyɛ nɛ̀ yɛnɑ́ɑǹkutinyɛ̀ mɛciì nkpɛyɛ.
A bo ndémɛ̀ Kuyie ndɛɛ̀ tu mɛciì nkó diketirì. Bɛ̀ɛ̀ í dɔ́ itié nɛ̀ mɛciì mbɛ̀ tu tiyɛìntì nti.
Ti bo ndɑkɛmɛ̀ bɛdɑpùnyɛibɛ kpɛ́í
M birɛ, nyo ɑ cicɛ dɑ nɑ́ɑ́ ntì kɛ́nyíé nhɑ yɔ̃ tié. Dɛɛ̀ yó ndò nkusɑ̃rìkù fɛítòòdɑ́fɛ̀ kɔ̃mɛ ɑ yuu ĩ́nkɛ̀, kɛ́ndò mmɛdɛ̀ì nhɑ fɔ̃̀níí. 10 M birɛ bɛ̀ɛ̀ borimɛ í wenni kɛ̀ bɛ̀ dɔ́ kɛ dɑ yṹɔ̃́ nhɑ bɑ́ɑ́ yie. 11 Kɛ̀ bɛ̀ dɑ nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Kɔtɛní kɛ̀ ti dintɛ́ bɛnìtìbɛ̀ kɛ́kuɔ, kɛ́díí mbɛ̀ɛ̀ í ti dɔ̀ɔ̀ mɛyɛi nkɛ́kuɔ, 12 kɛ́ bɛ̀ pĩ̀ḿmú bɛfòùbɛ̀ kɛ́kuɔ mukṹṹ nhɔ̃ɔ̃ yĩ́mɛ̀, 13 kɛ́túókɛ́ bɛ kpɛrɛ dɛsɑ̀ɑ̀rɛ̀ dɛbotí dɛbotí kɛ́píɛ nti cɛ̃́ĩ, 14 kɑ̀ɑ nkɔkɛ́ ti miɛkɛ, kɛ̀ ti wɛ̃ ndidítítɔu dimɑ́ɑ̀. 15 M birɛ, ɑ bɑ́ɑ́ bɛ̀ nɛinɛ̀, ɑ bɑ́ɑ́ tũnnɛ bɛ kó icɛ. 16 Bɛ̀ bɛ̀ti mɛyɛi mmɛ kɛ ɔ̃ ndɔ́ mɛcɑ̃ɑ̃ kɛ bo kuɔ bɛnìtìbɛ̀. 17 Tɛnɔ̀tɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nwúó mbɛ̀ dìí ndɛ̀ ticùɔ̀tì kɛ́do ti miɛkɛ. 18 Bɛmbɛ nɛ́ dii ticùɔ̀tì nti bɛmɔ́mmɔmbɛ, kɛ̀ tì yóó bɛ̀ pĩ́. 19 Dɛɛ̀ yóó tuɔkɛní bɛyóóbɛ̀, bɛ̀ɛ̀ yuuku, muyóò muù yóó bɛ̀ kònnɛ̀.
Mɛciì nnɑ̀ɑ́ ntì bɛnìtìbɛ̀
20 Mɛciì mmɛɛ̀ nɑ̀ɑ́ ndihɛì miɛkɛ, kɛ pĩɛ̃kù yɑɑ́rɛ̀ miɛkɛ, 21 kɛ bo yɛcɛmɑ́kɛ̀ kɛ yu bɛnìtìbɛ̀, kɛ cómmú dihɛì mɑ̀nku kɛ pĩɛ̃kù, 22 kɛ tú: Tifɑ̃ũtítì, dɛ̀ yó nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ dɛ kɛ̀ dí ciitɛ́? Sipɔɔ yɛmbɛ̀, dɛ̀ yó nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ dɛ kɛ̀ dí yóu bɛnìtìbɛ̀ mudɑɑ́? Tiyɛìntì, dɛ̀ yó nkɑ̃́ɑ̃́kɛ́ dɛ kɛ̀ di ciitɛ́? 23 Kéntɛ́nɛ̀ n tié kɛ́ceetɛ kɛ̀ n di duɔ́ nkó muyɑɑ́ kɛ̀ di keè n nɑ́ɑǹtì. 24 N di yumu bɑ́ di í yie, kɛ̀ n dɔ́ kɛ́ di teennɛ̀ kɛ̀ di í dɑkɛ. 25 Di yetɛmu n tié nyimɔu, kɛ sènkɛ̀rì n di nɑ́ɑ́ ntì. 26 Nɛ̀ dɛ kpɛ́í mɛyɛi mbo di tuɔkɛní dìì mɔ̀nnì m múnkɛ yó ndi dɑúmu, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ nní ndi bo kɛ̀ n dɑú. 27 Mɛyɛi nyóó di tuɔkɛ ndìì mɔ̀nnì kuyɑɑkù kɔ̃mɛ, kɛ̀ mɛhɑ́ɑ́rìmɛ̀ di túótɛ́ tɛfɔ̀dɔ́ntɛ̀ tɛ̃mɛ̀, kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ ndi pĩ́ nkɛ̀ di yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀. 28 Dɛ̀ mɔ̀nnì kɛ̀ di nni nyu kɛ̀ ǹ cĩ̀ɛ̃́kɛ́, kɛ̀ di n wɑmmú kɛ́mɔ́ntɛ́, 29 kɛ yɛ̃́ di í yiemmɛ̀ kɛ bo yĩ́ɛ̃́tɛ́ dɛ̀ɛ̀ wenni, di mɛ nyí dé Kuyie. 30 Di yetɛ n tié nyi, kɛ sènkɛ̀rì n nɑ́ɑǹtì timɔu. 31 Di yóó yɑ̀mu di borimɛ cɔ̃́ntimu kɛ́pɛ̃ n di tié. 32 Wèè yetɛ mɛciì ntifɑ̃ũtítì tiì ɔ̃ɔ̃ ò kùɔ, kɛ̀ kuyɛìnkù kùù yɛ̀mmɛ̀ dò ndɛ̀mɑrɛ̀ í kù dónnì kɛ̀ kùu feti. 33 Wèè mɛ nyie n kpɛti, ò bo mbonɛ̀ diwɛ̀ì, ò í yó nyĩɛ̃̀kù mɛyɛi.